Закон про столицю: «ексклюзивні» права для Києва

Ну що – знову готуємося до виборів? Тепер – до місцевих. Для столиці під таку подію парламентська монобільшість підготувала нову виборчу систему. Ексклюзивно. Законопроект «Про місто Київ – столицю України» №2143-3 уже ухвалили в першому читанні. Що пропонують киянам і навіщо для столиці застосовувати «свої», «особливі» правила? Чому владу в Києві таки необхідно перекроїти

Найбільше суперечок в експертному середовищі точиться навколо повноважень мера та голови КМДА. Їхні обов’язки визначаються законом «Про столицю України - місто-герой Київ», який було прийнято у 1999 році. Хоча до нього неодноразово вносилися правки, за два десятиліття Україна пережила багато змін, як законодавчих, так і суспільних. До того ж, давно назріла потреба прибрати дуалізм влади у столиці.

Зараз маємо систему, коли міський голова обирається територіальною громадою, і одночасно є очільником КМДА, що призначається президентом. Тобто з одного боку ти маєш звітувати громаді і робити все для неї, з іншого – забезпечувати збереження державних інтересів. У законопроекті №2143-3 прибирається подвійне підпорядкування.

Тепер мер зможе зосередитися на розвитку місцевого самоврядування. Питаннями щодо впровадження єдиної державної політики займатиметься КМДА. І це, напевно, плюс документу, так зазначено у висновку головного експертного управління Верховної Ради. Разом із тим, сумнівним є можливість голови адміністрації зупиняти рішення Київради, а також рішення посадових осіб якщо ті, на його думку, суперечать Конституції чи законодавству.

Приміром, мерія ухвалила документ, яким передбачається збільшення соціальної допомоги незахищеним верствам населення. Готуємо бюджетні зміни, а завтра голова КМДА зупиняє рішення, мовляв: дайте я гляну чи відповідає ця норма Конституції? Для розвитку місцевого самоврядування префект мав би аналізувати рішення, видавати приписи, і звертатися до суду, якщо є якість порушення. Бо рішення міської ради, а також рішення посадових осіб має зупиняти суд, а не голова КМДА.

Райрадам – зелене світло. Неодноразово йшла мова і про повернення Києву районних рад. Запропонований законопроект якраз передбачає їхнє створення. Це позитивне і дуже нагальне нововведення. Адже сьогодні у столиці 1 депутат міської ради представляє інтереси близько 20 тисяч виборців. Погодьтеся, що прийняти, вислухати і вирішити проблеми такої кількості населення – для одного обранця завдання непомірне. Створення районних рад дасть можливість вирішувати проблеми на місцях швидше та ефективніше. Але й тут є свої «але».

Приміром, не зрозуміло як формуються округи, або ж чому депутатів має бути по 20 у кожному районі? Адже густота населення у столиці різна. До прикладу, в Печерському районі проживає 152 тисячі киян, а в Деснянському і Дніпровському майже по 360 тисяч. Відтак й навантаження на депутата та ефективність його роботи буде різною. Тому цю норму треба доопрацювати. А межі де?

Білі плями законопроекту потребують законодавчого унормування і межі столиці. Бо на сьогодні маємо дві межі Києва – юридичну і невизначену фактично. Нагадаю, у 1988 році до столиці приєдналися Бортничі та Жуляни. За останні 30 років прилеглі населені пункти давно вийшли за свої межі. І за цей час так і не було зафіксовані конкретні кордони міста. Це мав би врегулювати новий законопроект про столицю. Але, попри нагальну потребу, такий пункт там взагалі відсутній.

«Турборежим» на заваді якості

Багато ініціатив законопроекту «Про місто Київ – столицю України» справді доцільні та аргументовані. Та є ризик, що документ у теперішньому вигляді не запрацює. Бо він закладає багато колізій з Конституцією України та іншими чинними законами, не вносячи туди зміни, а просто по-іншому трактуючи ті самі речі. Наприклад, депутати відповідно до чинного закону «Про статус депутатів місцевих рад», працюють на громадських засадах. А законопроект про столицю передбачає роботу на постійній основі. Я давно говорив, що депутати повинні мати статус службовця органу самоврядування.

Якщо чиновник отримуватиме зарплату, це підвищить його відповідальність перед виборцями, дисциплінує, буде запущено режим звітності. Та й погодьтеся, оплата праці дозволить залучити до управління містом кращих менеджерів. Звісно, якщо ви таких делегуєте. Єдине, що насторожує, це те, що у законопроекті немає чіткого визначення якими функціями і повноваженнями наділений депутат, якими є його посадові обов’язки, яку зарплату він має отримувати. Норма загалом позитивна, але має бути пропрацьована краще.

Окрім того, законопроект не узгоджується з Цивільним кодексом, Земельним і Водним. Суперечить документ і Законам «Про місцеве самоврядування», «Про службу в органах місцевого самоврядування». Саме це не дозволить виконати частину норм законопроекту на практиці. Тут варто детально пропрацювати всі положення і узгодити їх із чинним законодавством. Інакше прогресивні ідеї, запропоновані похапцем, так і залишаться невиконаними. Статті розбрату.

Чому законопроект далекий від реалізації

Відповідно до законопроекту №2143-3, Київ отримує ексклюзивну виборчу систему. Вперше в бюлетені треба буде вписувати виборчий номер партії та кандидата політсили. Зауважте, не галочку, а цифри. Схема прогресивна, але водночас занадто складна. Намагаючись нашвидкоруч запровадити нові правила життя столиці, автори законопроекту не подумали про їхнє виконання. Якщо киянам не провести масштабної роз’яснювальної кампанії, більшість бюлетенів будуть не дійсними. Проте хто і як це бути робити, та чи взагалі має – процедура не говорить. Чимало норм – система проведення місцевих виборів, діяльність префектів, статус депутатів місцевих рад, повноваження райрад потребують уніфікації для всієї країни. Інакше є ризик отримання аналогічних законопроектів для кожного регіону, який житиме за своїми правилами. В умовах військової агресії Росії, країну потрібно об’єднувати і зшивати, а не наражати на соціальних вибух шляхом розподілу повноважень. Київська версія. Чи почують місто? Щоб уникнути багатьох загроз як для столиці, так і для країни – міська влада готова обговорювати законопроект «Про місто Київ – столицю України» з його авторами, аби підготувати якісний документ до другого читання.

Адже в документі є хороші, ґрунтовні речі, які треба реалізовувати. Серед іншого – аудит діяльності КМР. Це буде додатковим запобіжником корупції. Ще одна класна ініціатива – створення єдиного центру надання соціальних і адміністративних послуг у кожному районі. Так звані Ратуші. Зараз аналогічну функцію реалізовано в ЦНАПах, тому ідея надання всіх без винятку послуг, а також проведення особистого прийому громадян депутатами районної ради в одному приміщенні має спростити життя киянам.

Столиця потребує закону, який допоможе місту працювати чітко та злагоджено. Потужне місцеве самоврядування, децентралізація та інтереси киян – мають бути пріоритетними. І вибудовуючи такий механізм, хочеться, аби автори врахували кращі пропозиції самого Києва. Адже ефективний розвиток столиці – має бути нашою спільною метою.