Популізм по-японськи

Поки в Україні передвиборчий популізм лишається звичним явищем, в заможній Японії після цунамі й трагедії на станції «Фукусіма» люди до сих пір не отримали жодної компенсації від держави. Більше того, в сторонніх спостерігачів складається враження, що японська влада в повній мірі ще не усвідомила масштаби аварії на атомній електростанції «Фукусіма-1» й те, яким чином вони мають їх подолати. Більше того, там досі не говорять про точну причину тієї страшної аварії.

Можна припустити, що головна причина аварії полягала в безпосередньому розташуванні на березі Тихого океану. До океанічного узбережжя там всього кілька десятків метрів. Дивно, як взагалі японці могли допустити таку халатність? Будувати такий об'єкт в впритул до океану, знаючи, що часто там виникають цунамі - це злочин. Коли піднялась 9 метрова хвиля цунамі, вода залила генератор і насоси, було відключено енергопостачання до реакторних установок. Охолодження припинилось і відбувся водневий вибух. Показово, що неподалік розташована АЕС «Фукусіма-2», трохи далі від океану - тому й вціліла.

До цих висновків наштовхнула поїздка у складі офіційної делегації Верховної Ради. Вона була запланована давно, але так сталось, що збіглася з річницею японської трагедії 11 березня 2011 року: цунамі та аварії на атомній електростанції «Фукусіма-1». Ми побували в місцях, які найбільше постраждали і від цунамі, і від аварії на атомній електростанції.

В межах офіційної частини візиту ми зустрілись з головою та депутатами верхньої палати парламенту Японії – «палати представників» та зі спікером й депутатами другої палати – «палати радників». В палаті радників розташоване почесне місце імператора Японії, який відкриває сесії та в будь-який час може прийти на засідання. Вразило, як в японському парламенті облаштовані місця для депутатів - високий рівень техніки й повна комп'ютеризація. Зустрічалися ми і з фактичним керівником Японії – прем’єр-міністром, Литвин спілкувався з кронпринцом, який скоро може стати імператором.

З головою Комітету ділового співробітництва японської Федерації бізнесу ми говорили про перспективи для спільного бізнесу між Україною і Японією. Вони в це дійсно вірять і щиро бажають, хоча зараз у нас обсяг товарообміну всього 130 мільйонів доларів на рік.

До речі, в квітні 2012 року Кабмін планує підписаний великий договір між Україною та Японією про економічне і науково технічне співробітництво. Очевидно, що найбільше японців цікавить вивчення нашого досвіду подолання аварії на Чорнобильській атомній станції. Для них зараз важливо отримати максимально достовірну інформацію про вплив радіації на людей після подібних аварій, яким чином ми впорались з цим перші дні після Чорнобильської катастрофи. Не менше їх цікавить соціальний захист громадян, які були виселені з зони обов'язкового відселення.

В префектурі Фукусіма зустрічалися з губернатором. Що нас дуже здивувало – незважаючи на такий серйозний резонанс трагедії на «Фукусімі-1», він тільки перед нашим візитом перший раз побував на станції. Вони розпитували прості речі: який допустимий рівень радіації для продуктів харчування, що вони повинні зараз робити з усього спектру питань? З нами був директор Інституту ядерної безпеки академік Олександр Ключніков, яким міг компетентно й кваліфіковано задовольнити запити японських колег.

В центрі Агентства атомної безпеки спілкувалися з японськими спеціалістами, потім одягли спеціальні костюми індивідуального захисту й на автобусі поїхали до епіцентру атомної катастрофи. Навколо «Фукусіми-1» створена двадцятикілометрову зона відчуження, повністю відселена на зразок Чорнобильської. Вона охороняється, туди пускають тільки за спеціальними перепусткам. Картина там нагадала Чорнобильську зону: покинуті міста, села, ресторани, кафе, бари, автомобілі. Повсюди повна пустка.

«Фукусіма-1» - це дуже велика електрична станція, там побудовано сім енергоблоків. Чотири з них повністю зруйновані. Ще три — відключені від електропостачання, а керівництво не знає, що з ними робити. Наші японські друзі переконували в тому, що вони повністю контролюють всі процеси, які відбуваються в реакторах, але яким чином це вони роблять — не розповіли. Цікава деталь: вони не дозволили, щоб разом з нами «Фукусіму-1» оглянув академік Ключніков. Очевидно, не хочуть, щоб експерт був свідком того, що вони там роблять.

Показники радіації там дуже значні, проте не хочу їх називати. Єдине, що отримана доза не впливає на стан здоров'я. Ми просто були в небезпечній зоні мало часу, а півтори тисячі людей працюють там кожного дня. Їх робота дуже важлива, адже за рахунок підкачки води із Тихого океану вони охолоджують реактори, зараз вже знизили її до 50 градусів. Але що далі робити — вони зараз не знають. Нам не повідомили, що роблять з цією радіоактивною водою, але, очевидно, зливають назад до океану. Щоб ви розуміли, кожної години в реактор підкачується до 30 тонн води.

Наголошую, що жодної компенсації людям держава і власник станції не виплатили. Тільки в середині березня японський парламент ухвалив бюджет на цей рік, десята частина Японії виділяється на подолання наслідків аварії. Це — колосальна сума, біля 100 мільярдів доларів.

В місті Наторі ми побачили наслідки великого східнояпонського землетрусу та цунамі. Там вся територія в глибину на п'ять кілометрів від берега Тихого океану повністю знищена. Зараз на цьому місці гола територія, на якій валяється велика кількість човнів. Після Другої світової війни це — найбільша трагедія, що забрала біля 16 тисяч загиблих, ще понад 5 тисяч людей зникли безвісти. Людям ніхто не виплатив компенсації за втрачене житло. В деяких районах побудоване тимчасові помешкання – по 8 квадратних метрів. Люди кажуть, що в цих приміщеннях немає змоги нормально жити. Там все існування побудоване на кондиціонерах, а грошей платити за електричну енергію немає.

Біля одного з таких бараків ми побачили охайну собачу будку і доглянутого пса. Доля цієї собаки дуже цікава: під час цього цунамі її змило в океан. Протягом багатьох днів вона дрейфувала в океані на якійсь дошці, поки її випадково не знайшли рибалки.

На завершення ми вшанування пам'ять загиблих під час великого японського землетрусу в річницю трагедії в місті Наторі. Процесія дуже вразила - у великій залі всі були одягнуті в однаковий одяг: темні костюми, білі сорочки і темні краватки. В прямому ефірі з Токіо транслювали виступ прем'єр-міністра та імператора Японії, окремо було повідомлено, що в церемонії бере участь офіційна українська делегація.

Автор - Віктор Швець, народний депутат України, фракція «БЮТ-Батьківщина».

Фото: З особистого архіву Віктора Швеця