рус

    Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Молодіжні політичні ліфти в Україні

    • Вадим Воротинський

      Кандидат політичних наук

    • Розсилка
    Молодіжні політичні ліфти в Україні

    Протягом наступних трьох років варто очікувати появи нових громадських лідерів вже з досвідом, суспільною підтримкою і медійною вагою

    Фраза Віктора Цоя «Перемен требуют наши сердца» стала гімном кількох поколінь, і в цьому році набуває особливого змісту.

    28 червня День Конституції України ділить з Днем молоді. Це мимоволі змушує задуматися над тим, чи є місце молодим лідерам на сучасній політичній арені. Парадокс полягає в тому, що за видимим персональним оновленням депутатського складу питання функціонування політичних ліфтів стало ще більш актуальним, ніж в період наступництва влади. Цю тему прийнято акуратно обходити після парламентських виборів минулого року, але новинна повістка тільки загострює проблему, а політичні очікування молоді стають більш вираженими.

    Політичний ліфт в класичній конструкції передбачає зростання ваги молодого політика разом з його компетенціями. Цим політична система схожа з подібними механізмами в соціальному і кар'єрному ліфтах. Припустимо, молодий співробітник без досвіду приходить в компанію і отримує найнижчу посаду. Це перша кар'єрна сходинка, яка дозволяє поступово нарощувати необхідні навички. Більше навичок – вища посада. Не дарма існує стереотип, що керівний склад у великих компаніях завжди займає верхні поверхи. Так разом з ростом професійних компетенцій молодий співробітник отримує можливість піднятися вище.

    Керівники HR-відділів виробляють цілі системи знаходження талановитих фахівців, а також стежать, щоб найбільш перспективні з них отримали місце в кар'єрному ліфті. У політичній теорії ліфт виглядає аналогічно – молоді люди отримують перший досвід, і разом з ним збільшують власну публічну вагу. Найбільш перспективні займають більш високі поверхи, доповнюючи команду або замінюючи гравців, що вибувають. Приплив нових облич приносить з собою не тільки свіжі ідеї та енергію для їх реалізації, а й дозволяє політичній системі залишатися гнучкою.

    За набір груп в політичний ліфт на першому поверсі відповідають молодіжні осередки партій (HR-відділи), які створюють механізми залучення активних молодих людей, виявлення талановитих і розподіл між ними щасливих квитків. Як правило, перша серйозна боротьба за свіжі голови йде в старших класах школи і на перших курсах університетів. При цьому американська практика пішла ще далі, і починає працювати з підлітками ще в молодших класах. Варто тільки згадати скаутські організації або дискусійні клуби – перше політичне сито з високим рівнем рейтингу серед населення. Для функціонування політичного ліфту важлива система. Щоденна робота з року в рік дозволяє відбирати дійсно обдаровані кадри і готувати їх до великої політики. Неможливо запустити двигун всього один раз, і таким чином повністю змінити політичну ситуацію в партії або країні. В такому випадку починає руйнуватися весь будинок.

    Нові люди, які потрапляють до важелів управління, не мають необхідних навичок, оскільки «проскочили» етапи, обов'язкові для отримання ключових компетенцій. Політичне поле втрачає експертність, а разом з нею, і довіру виборців до системи. Криза в традиційній структурі становлення нових еліт працює на руку міжнародним гравцям, які розвивають проекти у полі молодіжних ініціатив. Грантові можливості, які відкривають фонди зі світовим ім'ям в Україні, отримують прискорення через вакуум. Ініціативні молоді люди, готові до об'єднання і самоорганізації отримують фінансову підтримку і можливість реалізувати свої проекти. Це поширена практика альтернативних політичних і соціальних інститутів більш ніж виправдана, але тривожним сигналом цього року стало те, що багато хто з представлених в Україні фондів заявлять, що отримали рекордну кількість заявок. Більше проектів – краще працює сито, виявляючи потенційних громадських і політичних лідерів. Але чиє це сито? Українське? Очевидними стають три моменти.

    По-перше, криза некомпетентності завжди призводить за собою запит на експертів. При зламаному політичному ліфті це стане відчутним вже на місцевих виборах 2020 року і цілком очевидним на наступних парламентських.

    По-друге, відсутність традиційних систем активізує розвиток альтернативних. Це означає, що протягом наступних трьох років в Україні варто очікувати появи нових громадських лідерів вже з досвідом, суспільною підтримкою і медійною вагою.

    І по-третє, очевидно, що систему політичних ліфтів в країні чекає перезавантаження – розвиток паралельних систем отримання компетенцій для існуючих і майбутніх еліт.

    Думки авторів рубрики «Думки вголос» не завжди збігаються з позицією редакції «Главкома»

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    ПОПУЛЯРНІ АВТОРИ
    Кирило Сазонов
    Кирило Сазонов

    Політичний оглядач

    Олексій Арестович
    Олексій Арестович

    військовий експерт

    Ігор Ейдман
    Ігор Ейдман

    Соціолог

    Юрій Бутусов
    Юрій Бутусов

    Журналіст, громадський діяч

    Павло Кишкар
    Павло Кишкар

    Начальник виробничо-технічного управління РГК

    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ