Україні не можна погоджуватися на вимогу МВФ щодо підняття ціни на газ для населення

МВФ вимагає від України підняти ціни на газ для населення в межах 60%, український уряд погоджується на не більше 30%.

Я не знаю жодної країни в світі, яка б вилізла з кризи, сліпо виконуючи меморандуми з МВФ. Чим тривалішою є співпраця, тим кабальніші умови, тим значущі втрати суверенності та незалежності.

МВФ вимагає скоротити бюджетні витрати, обрізати людям соціальні виплати та пільги. У більшості країн, які працювали з МВФ – досвід негативний, а у 8 країнах це закінчилося революціями.

Що робити?

Розбудовувати вітчизняну економіку, лобіювати її на зовнішніх ринках, створювати нові робочі місця, піднімати зарплати та пенсії.

А замість цього уряд посадив людей на субсидії. Гроші для субсидіантів у повному обсязі відсутні. Придумали нові драконівські правила для того, щоб з субсидій викреслити сотні тисяч родин, які потребують допомоги від держави. На субсидію тепер, зокрема, не можуть претендувати ті, хто купив машину за останні 5 років. Скажімо, придбавши упродовж цього часу дешевий «Chevrolet», на субсидію можеш не розраховувати, проте її реально отримати, якщо шість років тому в тебе з’явився дорогий «Mercedes». Дивно, чи не так?! Це наслідок непродуманого обрізання соціальних виплат.

Повертаючись до ціни на газ – пропоную нашим перемовникам з МВФ вивчити статтю 13 Конституції України, в якій сказано, «що земля, її надра є об’єктами права власності українського народу».

На сьогодні тариф для населення становить 6958 грн за 1 тис. куб. м. газу. В уряді прогнозують, що для того, аби владнати справу з МВФ, людям доведеться платити вже цього року щонайменше близько 10 тисяч грн за 1 тис. куб. м.

Але, як відомо, в 2017 з українських надр добули 20,8 млрд куб. м газу, а люди спожили -15,8 млрд.куб.м газу. Ось саме їх і треба постачати українцям за собівартістю. Тобто ціна самого газу повинна бути безкоштовною для народу, бо він є власником надр. А платити треба хіба що певний відсоток за добування газу і його транспортування. Таким чином, не більше 1000 грн за 1 куб. м. газу.

Що стосується державних та приватних компаній – це інша історія.

Не може країна сидіти на субсидіях і боргах! Сьогодні заборгованість по комунальних платежах понад 35 млрд грн. У народу нічим платити.

Якби українські громадяни виявили небайдужість та солідарність, висловлюючи власну позицію щодо захмарних цін на газ, уряд пішов би на поступки і це було б з розумінням сприйнято в США. А інакше – ні!