Дитяча витівка опозиції
![](/img/article/1212/30_main-v1455128100.jpg)
«Великого сидіння» не відбулося. Маю на увазі похід представників фракції «Батьківщина» до Президента. Все закінчилося «позитивом для країни».
Нинішній захід підтвердив істину, що вдруге історія повторюється як фарс.
Справа у тому, що у 2002 році вже був похід великої групи народних депутатів на чолі з Ю.Тимошенко, О.Морозом та П.Симоненком до АПУ з вимогою зустрічі з Президентом Л.Кучмою. Він відмовився від зустрічі. Депутати розмістилися на третьому поверсі в залі засідань і заявили, що будуть тут до задоволення їхніх вимог.
Наприкінці того ж дня я повернувся з відрядження і дізнавшись про таку ситуацію, прийшов до АПУ. Організатори походу заявили мені, що у них немає іншого виходу, окрім того, щоб вимагати зустрічі і чекати на неї.
Водночас розроблялася операція, як силами спецпідрозділів винести депутатів з приміщення. У телефонній розмові з Л.Кучмою (його на той час в АПУ вже не було) виклав свою позицію:
1. Такі дії призведуть до жорсткого зіткнення, що, окрім усього іншого, викличе негативну реакцію не тільки в українському середовищі. Тому категорично висловився проти силових заходів. Про що також сказав і розробникам цієї «спецоперації». Звісно, декому це не сподобалось.
2. Рекомендував Л.Кучмі вранці зайти до зали засідань і запропонувати народним депутатам надати йому їхню петицію і звільнити приміщення (дослівно сказав: цар же виходив на ганок і приймав чолобитні (петиції). Правда цього не було, коли за справу взявся піп Гапон.
У такий спосіб конфлікт було врегульовано. Сторони зберегли свої обличчя.
Те, що відбулося вчора, тягне на таку собі дитячу витівку. Вона вщент зруйнувала останні серйозні заявки опозиції, сенс загалом начебто й аргументованих вимог.
Утім, складається враження, що, роблячи заявки і заяви, деякі опозиційні очільники не знають, що робити з ними завтра. А тому успішно їх забувають і гарячково хапаються за нові новації, щоб знову забути і їх. Якщо запитати, чому блокували трибуну ВР попереднього тижня, думаю, що вже й не згадають.
Усе це справляє враження таких собі забавок, у яких губиться сенс країни. Шкода! Країни і людей!
Коментарі — 0