Про економічні реформи та їх доречність саме зараз
Росія ще донедавна випереджала Україну за рівнем економічної свободи
Щоб принципово краще підготуватися до війни – не на 10% краще, як це могло бути, якщо рахувати реалістично, а на 100% краще – треба було мати ВВП 1 трільйон доларів (а не трохи більший за 200 мільярдів), бюджет загальний 400 (а не 50), і військовий бюджет хоча б 25-30, а не 10.
Але не склалося, бо коли навіть Росія проводила економічні реформи – а основні реально були проведені з 1992 до 1994 та з 1999 до 2004 – ми займалися якоюсь маячнею. У підсумку Росія ще донедавна випереджала Україну за рівнем економічної свободи, за рівнем захисту інвестицй та вважалася менш корумпованою з точки зору роботи з бізнесом. І це була об'єктивна картина, на жаль.
Про це зараз неприємно згадувати, так. Але Росія накопичувала свій потенціал в тому числі за рахунок більше ефективних реформ, проведених 25 років тому. І справа не тільки в нафті та газі. Практично кожного року в період з 2000 до 2013 Росія зростала швидше України. В тому числі в переробній промисловості. Про неспівставний рівень іноземних інвестицій говорити не буду. Можна по переліку компаній, які зачиняють свої виробництва в Росії зараз, зрозуміти, скільки їх там відкрило виробництва.
Наскільки неспівставно в ці роки фінансувалася армія (так, в Росії дуже багато крадуть, але ми до 2014 року тільки роззброювалися), ВПК чи наука навіть згадувати не хочу. Це фізично боляче.
Так, «дякуємо» бажанню Путіна залишитися при владі, десь з 2011 рівень економічної свободи почав стрімко деградувати, а іноземні інвестори почали ще до окупації Криму втрачати ентузіазм щодо російського ринку. І тому Росія підішла до 2022 року економічно слабшою, ніж була 10 років тому. Але все ще має запас міцності. І ВВП в мінімум 2 трильйони доларів (а є оцінки і в 3-3,5).
Те, що економіка Росії залишає в злиднях десятки мільйонів росіян – наслідок їх безмежної корупції та викревленого перерозподілу багатства в бік наближених до Путіна олігархів та державного апарату. Але масив ресурсу все одно неспівставний.
Польщі, щоб досягти трильйону (за паритетом купівелної спроможності), знадобилося 20 років. Це при всіх вливаннях з ЄС та США. При ВЧАСНО проведених реформах. Багато яких ми не провели досі.
Це до питання, чи є економічні реформи зараз «начасі». Чи є спрощення умов роботи бізнесу начасі. Так, зараз це важливо як ніколи.
Так, ця війна коли-небудь закінчиться. І бігти свій військовий марафон, озброюватися та підвищувати обороноздатність треба за щось. І без «економічного дива» нам ніколи не впоратися. Фізично не вистачить грошей та виробничого ресурсу.
А, і так, для особливо обдарованих читачів. Принципово краще підготуватися – це не рити окопи. Це – мати авіацію, наприклад.
Коментарі — 0