«Втома від війни». Що має робити влада

Черчіль не обіцяв нічого крім поту, сліз і крові. До перемоги
фото з відкритих джерел

Популізм у часи війни призводить до поразок

Велика проблема усіх наших влад, попередніх і нинішньої – це невміння говорити із суспільством як з дорослими людьми. Із дитсадком так, в ролі аніматора на курорті – так.

Від цього у суспільстві проростає інфантильність, прагнення зійтись поскредині і прищеплена безвідповідальністю «усталость от войны».

У нас численний виводок «антонін» усіх статей рятує мурчання людини, яка грала злодіїв на НТВ – Арестовича. Людини, яка за типом своїм є таким собі Табачником для хіпстерів. І сіє скоріше розкол та тягне сюди рашистів у різних формах. Є лиш відмінність: жахлива нечисть на прізвище Табачник – була достатньо освіченою людиною, цей мужик же більше покладається на голе пузо і томне убаюкування. А ще на працедавця в ОПУ.

Коли Велика Британія втупила у Другу світову війну – від самого початку там не обіцяли «скоро кончицца война», не розкладали карти Таро в ефірі на питання «чи евакуюємо ми наших мальчиків із Дюнкерка» і головне не тягнули «хароших нацистів» в свою державу під приводом – а шо такоє, будем тут строїть другую хорошую Гєрманію.

3 вересня 1939 року Британія оголосила війну Німеччині. Сумна звістка була підкріплена сильним посланням Георга VI – «попереду у нас гіркі дні і війна вийде далеко за поля битв, але маємо вчинити так, як вважаємо правильним і вручимо свою долю у руки Господа. Якщо всі як один ми будемо рухатися по цьому шляху, тоді з божою поміччю ми отримаємо перемогу». До ленд-лізу і реальної військової допомоги США були ще довгі місяці – і півтора роки англійці вигрібали самі. Король став символом спротиву, не тому, що не втік, а тому, що був з військом, був з суспільством, говорив з ними.

Третій рейх прагнув розколоти суспільство – і тому бомбардування часто були там, де жили незаможні. Ідея була така – розколоти суспільну думку, а там локальні фашисти поможуть. Ситуація була складна і на розмову з бездомними і постраждалими родинами відправили королеву Єлизавету з доньками. Своїми виступами наживо і на радіо вона змогла знайти ключ до мільйонів жінок і переконати, що тяжко всім. Всі в одних умовах і можуть бути знищені. Так от питання, чому наших перших леді так мало? Зато забагато чоловіка в білій перуці.

14-літня Єлизавета ІІ теж була залучена до активної роботи з мобілізації суспільства. Ліза зверталась до дітей, які постраждали від війни. В 16 юна принцеса почала об’їздити військові навчальні заклади. Ще пізніше пішла в самооборону. Власне тому потім за кілька років на весільну сукню і торт принцеси збирала всі імперія.

І фактор Черчиля. Він не обіцяв нічого крім поту, сліз і крові. До перемоги.

До слова п’яті колони. Британський союз фашистів був оголошений поза законом. Харизмат Мослі і його дружина на три роки загриміли до в’язниці – всім було пох, що їхньому сину було 11 тижнів. Коли вийшли – на вулицях Лондона були численні протести, дітей не брала жодна школа, хоча грошей і слави у родини не бракували. Діти поїхали за освітою до Франції і Німеччиною.

У тодішній Британії було чимало комуністів. Газета Daily Worker фактично фінансувалася Москвою і була такою собі «п’ятою колоною». Тоді як Британія, оголосивши у вересні 1939 року війну Гітлеру, опинилася фактично один на один із агресором, газета виступала «за мир у всьому світі», публікуючи агресивно-пацифістські статті, та наголошуючи, що начебто справжня мета британського уряду зовсім не боротьба з нацизмом, а нав’язування німцям власного – британського – імперіалізму. Згодом виявилося, що подібні матеріали щедро проплачувалися Кремлем, який, підписавши пакт Молотова-Ріббентропа, на ту пору «плідно» співпрацював з нацистами. Звісно, після нападу Гітлера на СРСР Daily Worker кардинально змінила позицію й почала закликати до боротьби з німцями та за відкриття Другого фронту. Лише вересні 1942 року, коли СРСР і Британія були вже союзниками, а Сталін у британських ЗМІ з кривавого диктатора перетворився на такого собі добродушного «дядечку Джо», заборона на друк Daily Worker була скасована. Однак комуністів дуже не любив Георг VI і він попросив Клемента Еттлі взяти до уряду Ернеста Бевіна – відомого антикомуніста. На посту очільника МЗС він зміг переконати США підтримати Британію, яка в 1945 стала банкрутом. Так Лондон отримав План маршала з численними «домашніми завданнями – їх було так багато, що останні боги за ленд-ліз віддали в 2006. НАТО і План Маршала для всієї іншої Європи – це були в основному зусилля Бевіна. І нічого – Велика Британія попри все стала одною із найбагатших і найбажаніших для проживання держав.

Думки авторів рубрики «Думки вголос» не завжди збігаються з позицією редакції «Главкома». Відповідальність за матеріали в розділі «Думки вголос» несуть автори текстів

Коментарі — 0

Авторизуйтесь , щоб додавати коментарі
Іде завантаження...
Показати більше коментарів