Що робити з жінкою-командиром з ДНР, яка перейшла на бік України?

Якби ополченочка на прізвище Дрюк перейшла до нас роки два тому, то, мабуть, всі кричали б їй «Слава! Слава!». А нині, після казусу Савченко, дуже скептично сприймають цю історію. Я не знаю чи це щирий репортаж, чи це супровід якоїсь не зрозумілої поки що для нас кампанії. Але те, що люди ставляться до цього скептично - це плюс. Дорослішаємо. 

Втім, якщо уявити, що за цим нічого підступного не стоїть, що все це щира правда без усяких задніх думок,то все це показує, на скільки життя не чорне і біле. Вона була заступницею начальника штабу і організовувала вбивства наших вояків. З іншого боку, вона передала нам дуже цінну інформацію, яка допоможе врятувати життя дуже багатьом. Ну і, крім того, вона своїм вчинком підірвала пропагандистську мильну бульбашку - знецінила фільм, де вона прототип головної героїні.

Оскільки інформація є одним із видів зброї, то це теж дуже вагомий вчинок на нашу користь. І от що тепер робити? Покарати за те, що вбивала? Так більше з нами ніхто не захоче працювати з того боку. 

Повторю: міркування з останнього абзацу актуальні лише у випадку, якщо все розказане у сюжеті правда.