рус

    Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Директор Львівської інфекційної лікарні: 50% важких хворих не зверталися до сімейного лікаря

    інтерв'ю
    • Михайло Глуховський
    • Розсилка
    Директор Львівської інфекційної лікарні Сергій Федоренко - Директор Львівської інфекційної лікарні: 50% важких хворих не зверталися до сімейного лікаря
    Директор Львівської інфекційної лікарні Сергій Федоренко

    До протоколу лікування Covid-19 внесений препарат, який держава не оплачує

    Львівщина упевнено тримається у п’ятірці регіонів з найбільшими темпами розповсюдження коронавірусної хвороби та утримує третє місце за загальною кількістю хворих – понад 23 тисячі. Область постійно мігрує між найжорсткішими за обмеженнями помаранчевою і червоною карантинними зонами. Ситуації у Києві і Львові схожі: у першу чергу через велике завантаження лікарень. Не виняток – Львівська обласна інфекційна клінічна лікарня. Цей медичний заклад один із перших в Україні почав приймати хворих на коронавірусну хворобу.

    В інтерв’ю «Главкому» директор лікарні Сергій Федоренко розповів про те, як ситуація змінилась порівняно з весною, прокоментував останні зміни в українському протоколі лікування Covid-19, а також пояснив, чому окремим хворим він рекомендує звертатись до інших лікарень.

    Пане Сергію, який у вас резерв ліжко-місць станом на сьогодні (15 жовтня)?

    Стаціонарна мережа заповнена на 75%. 25% ліжок є у нас в резерві, але ми поступово їх також заповнюємо. Лише 15 жовтня станом на 12:00 вже було госпіталізовано дев’ять осіб. Одні виписуються, на їхні місця поступають інші хворі. Цей процес, на жаль, безперервний. Кожен день орієнтовно 7-9 людей поступає до нас у лікарню.

    Якщо врахувати нинішні темпи зростання кількості хворих, коли вільні місця у лікарні закінчаться?

    У нашій лікарні ще є 15-17 місць. У реанімації ще є три ліжка. Важко прогнозувати, бо в один день поступає одна кількість хворих, в інший – інша. Поки «катастрофи» із вільними місцями немає.

    Скількох хворих можете прийняти загалом?

    Максимально у нас було, коли одночасно 215 хворих були шпиталізовані.

    Чи є можливості збільшення ліжко-місць?

    В нашій лікарні таких можливостей немає. У нас ще є філії, але ці філії не мають проведених киснепроводів.

    Яким здебільшого є стан хворих, яких шпиталізують зараз. Наскільки він відрізняється від того, що було у березні- квітні?

    Якщо порівнювати квітень-травень із вереснем-жовтнем, то дійсно, восени клінічний стан і перебіг хвороби є набагато тяжчим. Напевно, це зумовлено і мутацією вірусу, і тим, що, на жаль, наші громадяни не дослуховуються до порад фахівців, займаються дома самолікуванням. Воно триває десь і 15 днів, а коли починає розвиватися гостра легенево-серцева недостатність, інші патологічні прояви, тоді хворі у тяжкому або критичному стані поступають на лікування до нашої лікарні.  

    Влітку голова Департаменту охорони здоров’я Орест Чемерис в інтерв’ю «Главкому» розповідав, що в області є проблема з тестуванням, адже потреба більша за спроможності лабораторій в області. Тому люди мусять очікувати на результати аналізів. Можливо, важких хворих багато саме через те, що діагноз встановлюється тривалий час, а тим часом пацієнти не отримують потрібну допомогу?

    Я особисто сьогодні не бачу проблем із тестуванням. Відповідно до доручення міністра, тестування здійснюються мобільними бригадами в закладах первинної медичної допомоги. Ряд приватних лабораторій, які є у Львові, знизили ціну за такі дослідження. Тому попереднього запису за кілька днів, як це було у попередні місяці, точно немає. Немає розуміння, немає бажання, немає виваженості в тому, що це (тестування) треба робити, тому 50% людей, які мають тяжкий стан, навіть не думали, що треба робити ПЛР-тест.

    За алгоритмом дій сімейні лікарі мають направляти на тестування. І вони цього не роблять?

    50% тих, які поступають до нас на лікування, особливо це стосується тяжких, не робили спроб звернутися до сімейного лікаря.

    Як багато до вашої лікарні кладуть пацієнтів «з підозрою» і чи взагалі таких шпиталізують?

    Переважна більшість хворих у нас з підтвердженим діагнозом Covid-19. Іншим, які до нас поступають, ми одразу проводимо ПЛР-тестування. Тобто вже наступного дня такі хворі мають діагноз.

    Важкі пацієнти потребують кисневої підтримки. Скількох одночасно можете забезпечити такою?

    Понад 100 хворих отримують кисень за допомогою центрального киснепроводу. Всі інші хворі за потреби мають можливість скористатися кисневими концентраторами. Крім того, у реанімації є 15 апаратів штучної вентиляції легень… Але ви знаєте, що у цілому в світі і в Україні зокрема змінюється підхід до переведення хворих на апарати штучної вентиляції легень. Ми також використовуємо це в роботі. Коли немає гострих показань для переведення хворого на апарат штучної вентиляції, підключаємо їх, аби вони дихали за допомогою концентраторів самостійно.

    За вашими словами, трохи більше 50% ліжок мають доступ до кисню. Що робити якщо таких місць бракуватиме, переводити хворих до інших лікарень?

    Кисень підведений до усіх відділень. Але є хворі, котрі не потребують кисневої терапії. Є хворі, котрим незначно потрібно підняти сатурацію, ми робимо це за допомогою кисневих концентраторів.

    Більшість пацієнтів – львів’яни, жителі області?

    Більшість хворих – львів’яни. Але значна кількість є мешканцями нашої області.

    І пацієнти, і медики розповідають, що у лікарнях існують черги, тобто хворих не одразу шпиталізують навіть у разі гострої потреби. І поки людина чекає, стан погіршується. Є така проблема?

    До нашої лікарні черг немає. Інколи ми рекомендуємо пацієнтам лягати не до нашої лікарні, а до інших. Зокрема хворим після стентування, при інфарктах міокарда і супутньому діагнозі Covid-19, хворим після гострих порушень мозкового кровообігу… Рекомендуємо госпіталізацію таких хворих до багатопрофільних лікарень, які мають у своєму штаті профільні відділення: серцево-судинної хірургії, неврологічне відділення, відділення гемодіалізу тощо. На моє глибоке переконання, при Covid-19 у багатопрофільній лікарні буде більш кваліфікована терапія.

    Столична влада розглядає можливість збільшення кількості ліжко-місць шляхом розгортання шпиталю на базі Палацу спорту, Виставкового центру. Які локації можуть бути задіяні у Львові? Чи консультується з вами міська і обласна влада щодо доцільності такого вирішення проблеми, яка насувається?

    У нас в області існує штаб із ліквідації наслідків коронавірусної хвороби. Знаю, що його засідання  регулярно проводяться. На даний момент мене туди не запрошують. Розумію, що компетентні особи доповідають керівництву області і міста про кількість хворих, їх стан. Сам штаб на засіданнях приймає рішення щодо розгортання додаткових стаціонарних ліжок шляхом перепрофілювання відділень у багатопрофільних лікарнях. Або розгортання деяких ліжок у закладах, які раніше не були задіяні для лікування хворих на коронавірусну хворобу.

    Чи багато медпрацівників вашої лікарні перехворіли чи хворіють на Covid-19? І яка, на вашу думку, причина того, що кожен п’ятий хворий в Україні – медик? 

    У нашій лікарні серед інших в області найменша кількість хворих медиків. Якщо подивитися на шляхи інфікування, то у 85-90% вони побутові, тобто зараження відбулося не на робочому місці. Враховуючи специфіку нашої лікарні, весь час маємо посилений інфекційний контроль у відділеннях. У нас є лікар-епідеміолог, на яку покладено функцію інфекційного контролю, персонал з перших днів пандемії у повному обсязі забезпечений засобами індивідуального захисту. Маю на увазі ізоляційні халати, комбінезони, бахили, рукавиці, засоби для дезінфекції рук та поверхонь. У нашій лікарні обробляють підлоги дезінфекційними розчинами, обробляють необхідні інструменти. Все це у комплексі і дає такий низький показник. Практично кожні два тижні ми проводимо заліки персоналу з питань дотримання вимог інфекційного контролю. Персонал, знаючи про це, старається освіжити свої знання з дотримання правил особистої гігієни, режиму при роботі з «ковідними» хворими.

    Директор тернопільської «швидкої» Ярослав Чайківський в інтерв’ю «Главкому» розповів, що на початку епідемії волонтери і меценати допомагали із захисними костюмами, масками і респіраторами, але зараз такої підтримки немає. Яка ситуація у вас?

    Ми, безсумнівно, вдячні волонтерам, меценатам, які особливо у перші місяці епідемії доклалися до того, щоб придбати певні необхідні речі. Нам допомогло керівництво області шляхом виділення коштів із обласного бюджету на закупівлю всіх необхідних товарів для захисту персоналу і хворих. Крім цього, ми уклали угоди з Національною службою здоров’я України (НСЗУ) для оплати «ковідного пакету» і в рамках цього пакету ми також здійснюємо забезпечення усім необхідним.

    Пан Чайківській розповідав, що тернопільській лікарні Національна служба здоров’я боргує гроші за ось цей «коронавірусний пакет». У вас є проблеми з фінансуванням?

    Ми постійно перебуваємо у контакті з керівництвом НСЗУ. Певні моменти, скажімо, на початку (епідемії) були відтерміновані (платежі). В цілому на люди вчасно отримують доплату до заробітної плати в розмірі до 300%. Критичних моментів не маємо.

    Наскільки медпрацівники задоволені цією надбавкою в 300% за роботу такої складності?

    Людина має таку природу, що скільки би не було, завжди замало. Фахівці, які розробляли постанову Кабміну про нарахування доплати у розмірі 300%, напевно, використовували певні розрахунки. Сказав би, що люди вдячні керівництву держави все ж таки за таку надбавку.

    В інтерв’ю «Главкому» директорка столичної лікарні №4 Тетяна Мостепан зазначала, що якби не допомога міської влади, грошей, які виділяє держава, було би недостатньо. Ваша оцінка: чи забезпечує «ковідний» тариф, визначений НСЗУ, безкоштовне лікування хворого з коронавірусною хворобою?

    У нашій лікарні 95-97% всіх призначень, які отримують хворі на Covid-19, отримуються зі зведених коштів. Це кошти з обласного бюджету, це залишки з державної субвенції на медицину, яка була в першому кварталі, і тих надходжень, які ми отримуємо від НСЗУ. Є, дійсно, певні випадки. Наприклад, звертається хворий, який має інсулінозалежну форму цукрового діабету. Цукровий діабет — надзвичайно важка хвороба. За її наявності має місце не тільки підвищення рівня цукру в крові, а й відбуваються зміни у нирках, ураження органів зору, суглобів, шлунково-кишкового тракту. Такий хворий повинен бути забезпечений інсуліном і іншими відповідними препаратами. Якщо, наприклад, треба «Пангрол», «Панзинорм», то в аптеці вони коштують до 500 грн за упаковку. Ціна «Гептралу» сягає кількох сотень гривень (в українських аптеках ціна за одну упаковку становить близько 1500 грн), ціна імпортного інсуліну також висока. У нас інфекційна лікарня, тобто вона не має іншого профілю, крім лікування інфекційних хворих. Тому для забезпечення повноцінного комплексного лікування, враховуючи специфіку лікарні, ми рекомендуємо докупити хворим групу препаратів, які не пов’язані з патологію Covid-19. Якщо ж хворий отримує інсулін за кошт державного бюджету, тоді ця проблема знімається. Є значна кількість хворих, які не звертаються до сімейного лікаря, купують більшість препаратів за власні кошти і тому якийсь мінімум (препарати за межами «ковідного» пакету), це близько 3-4%, вони докуповують. Я чув про цю проблему, яку ви підняли у своєму запитанні, але мені особисто з цим не доводилося стикатися. 

    Лікарі також вказують на недосконалість «ковідного» протоколу. Мовляв, буває, доводиться призначати антибіотики хворим на коронавірус, які не входять до протоколу, тому пацієнти змушені їх купувати за власний кошт. Є така проблема?

    Наскільки я знаю і розумію, то лише останнім часом було два перегляди національного протоколу із внесенням змін, розширенням переліку препаратів, але тут є нова проблема. Є постанова Кабміну, яка дозволяє керівникам лікувальних закладів на період  пандемії Covid-19 здійснювати закупівлю препаратів, які внесені до національного протоколу, без проведення відповідних тендерних закупівель. Так от, наприклад, після останніх змін до протоколу був внесений препарат «Актемра», надзвичайно ефективний. Він зупиняє цитокіновий шторм (сильна і нерозбирлива реакція імунної системи на інфекцію) і значно покращує стан хворого. Але за кошти бюджету цей препарат закупити практично неможливо. 



    Вартість однієї дози препарату «Актемра» в аптеках Києва вражає. Дані ресурсу Таблетки.ua

    Вартість однієї дози препарату «Актемра» в аптеках Києва вражає. Дані ресурсу Таблетки.ua

    Ціна такого препарату є достатньо високою для пересічного українця, тому я можу просто констатувати: МОЗ вносить періодично зміни до протоколу, ці зміни базуються на світових практиках лікування «ковіду» з адаптацією до умов охорони здоров’я України. 

    Наскільки критично необхідний цей препарат для лікування хворих з коронавірусною інфекцією?

    У межах протоколу можна змінювати ліки, які призначаються пацієнтові, заміщувати їх вітчизняними препаратами. Я, як практикуючий лікар з багаторічним досвідом, не бачу якоїсь такої надзвичайної проблеми з препаратами, які внесені до національного протоколу і з їхнім забезпеченням. Протокол має рекомендаційний характер, там врахований кращий світовий досвід, але безпосередньо за лікування конкретного хворого відповідає лікар, який його лікує. Підхід лікаря до пацієнта повинен бути індивідуальним, творчим, з усвідомленням відповідальності за здоров’я хворого. Якщо так є, то безсумнівно, можна вийти із ситуації, надати допомогу в повному обсязі. 

    Яка кількість флаконів потрібна хворому на коронавірус?

    У практиці нашої лікарні ми використали 2 флакони за 2 дні. А взагалі практика свідчить, що один флакон потрібен на 2-3 дні. Підкреслю, що його використовують, коли пацієнт у дуже важкому стані.

    Наскільки легко можна дістати цей «хороший препарат»?

    У вільному доступі в аптеці його немає… Його призначають у надзвичайно важких, критичних випадках. Ми, наприклад, використали за весь час його лише один раз. Рідні пацієнта мали можливість його придбати. Тобто це не є препарат першої необхідності, він використовується надзвичайно рідко. Але без сумніву добре те, що він дозволений до застосування.

    Михайло Глуховський, «Главком»


    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ

    Про використання cookies: Продовжуючи переглядати glavcom.ua ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом і погоджуєтеся на використання файлів cookies Згоден   Про файли cookies