Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Масло без холестерину, кава від артриту та «дитяча» ковбаса. Як не потрапити на гачок «апетитної» реклами

    здоров’я нації
    • Олег Тітамир
    • Розсилка
    Масло без холестерину, кава від артриту та «дитяча» ковбаса. Як не потрапити на гачок «апетитної» реклами

    Як мають діяти суди, захищаючи споживачів від несумлінних виробників та недобросовісної реклами

    Права споживачів в Україні масово порушуються не лише на етапі продажу неякісних товарів або надання послуг. Часто це відбувається ще до того, як людина прийшла за товаром у супермаркет або замовила його в інтернет-магазині. Потенційний покупець ловиться на «гачок», коли товарний ланцюжок перебуває ще на етапі рекламного просування. Реклама переслідує сучасну людину всюди, перекочовуючи в душі і серця з телевізійних екранів, зі шпальт інформаційних видань, з білбордів і сіті-лайтів на вулицях, в метро та на інших видах транспорту. Втім, часто вона спонукає споживача до придбання невідповідного рекламованій якості товару.

    В принципі, бурхливі рекламні потоки, спрямовані на споживачів, можна було би сприймати як нормальне економічне явище, невід’ємну складову вільного ринку. Якби не одне «але». Річ у тім, що величезний масив цієї реклами містить недобросовісні посили. Артикульовані в них властивості й переваги товару банально не відповідають дійсності. Відтак, людина, яку «зачепила» така реклама, витрачається на товар, очікування від якого насправді дуже завищені, а його якість виявляється вельми сумнівною. Часто покупець не помічає маніпуляції і продовжує й далі викидати гроші на вітер. Коли ж обман викривається, то розчарований споживач, крім суто матеріальної, отримує ще й значну моральну шкоду.

    Але найгірше, що трапляються випадки, коли недобросовісна реклама стає, хоч і непрямою, проте вагомою причиною виникнення у людей серйозних хвороб. Захворювання спричиняється небезпечними для здоров’я інгредієнтами певного харчового товару, який агресивно рекламується. Втім, випадки вітчизняної судової практики, коли суд, на основі медичної та інших експертиз, визнавав пряму залежність між хворобою споживача і вживанням ним небезпечного продукту, автору невідомі.

    Навіть, недавня трагедія з масовим отруєнням людей шаурмою в Києві, здається, не мала жодних правових наслідків - у сенсі матеріальної компенсації споживачам з боку несумлінних підприємців. Водночас, судова система західних країн дуже чутлива до таких випадків. Наприклад, у США нещодавно був випадок, коли споживач довів у суді (і отримав кількамільйонну компенсацію), що його онкологічна хвороба виникла внаслідок вживання питної «комунальної» води. Та роками забруднювалася токсичними речовинами від хімічного виробництва неподалік.

    Отже, у протидії недобросовісному просуванню товарів і послуг в різних сферах (наприклад, побутової хімії чи фармацевтичної продукції) є сенс. Почнемо з реклами харчових продуктів.

    Харчова ілюзія

    Кілька прикладів, які добре ілюструють типові способи введення споживачів в оману шляхом поширення недобросовісної й брехливої реклами. Назагал, всі ці кейси характеризуються тим, що виробники свідомо приховують мінуси продукту, при цьому суттєво роздуваючи переваги. Часто в рекламі використовуються відверто брехливі твердження, які споживачеві нелегко перевірити на практиці.

    Типовий прийом, який застосовується рекламістами, – позиціонування харчового продукту як такого, що створений на основі натуральних компонентів, чи має якісь особливі дієтичні або навіть лікувальні властивості. При цьому, звісно, не надається інформація про його реальний склад, а саме – наявність рослинних жирів, сої, барвників та ароматизаторів, інших добавок, які є шкідливими для здоров’я. Наприклад, деякі виробники «диво-йогуртів» використовують в рекламі типову маніпуляцію щодо їхнього вмісту. Вони розповідають споживачеві про начебто «йогурт малиновий» або «йогурт персиковий». Хоча насправді фруктів там немає і близько; ілюзія ж їх наявності створюється завдяки ароматичним добавкам, які часто бувають шкідливими для здоров’я. З цієї ж серії – назва продукту «Сендвіч-сир з пармезаном». В дійсності, пармезаном в сирі і не пахнуло, натомість «правильний» смак створював той же таки ароматизатор (до речі, сирна компанія поплатилася за недобросовісну конкуренцію і введення в оману споживачів штрафом в 1 мільйон гривень від Антимонопольного комітету України).

    Кожен з нас ледь не щодня бачить і чує рекламу про «знежирений» або «низькокалорійний» сир». Хоча в тих сирах, що продаються, частка жиру іноді досягає 7-8%, що аж ніяк не є дієтичною нормою. Ще один типовий приклад – «масло без холестерину». Якщо це правда, то в такому продукті немає жодного грама молока, натомість він виготовлений із рослинних жирів. До речі, тут слід згадати зафіксоване АМКУ порушення харчових стандартів дніпровським виробником масла, яке він позиціонував як «Масло солодковершкове селянське» із вмістом молочного жиру в 72,7 %. Насправді ж, ним виявився спред, який містив 52,1% рослинних жирів.

    Сьогодні активно рекламується так звана кава з колагеном. Рекламісти розповідають про «нову покращену формулу кави, яка ще більше піклується про красу вашої шкіри, волосся і нігтів». Деякі навіть стверджують, що ця «збагачена» кава є омолоджувальним засобом, допомагає позбавитися від зморшок і навіть лікує артрит. Але чи справді кава з цією речовиною є чудодійним бальзамом? Колаген – це природний білок, який міститься у з’єднувальних тканинах нашого організму і забезпечує їх міцність. Саме тому виробники косметичних засобів часто включають його до складу кремів, лосьйонів, туалетної води тощо. Водночас, на думку ряду медичних експертів, колаген практично не всмоктується системою травлення, отже його користь від вживання разом із кавою є вельми сумнівною. Втім, такий рекламний трюк штовхає споживачів до активного придбання «чудодійної» кави за підвищеною ціною.

    Неправомірною є реклама, в якій проігноровано важливу інформацію, що може змінити зрозумілу для споживача сутність. Наочним прикладом може слугувати реклама курятини, в якій стверджується, що дві порції курячої грудинки містять менше жирів, ніж, скажімо, бургер. Як наслідок, споживач отримує оманливе враження, що їсти підсмажені курячі грудинки корисніше для здоров’я, ніж бургери, що насправді не відповідає дійсності.

    В контексті подання неправдивої інформації в рекламі, варто також згадати випадок із практики Антимонопольного комітету останніх років - щодо неправомірного стимулювання виробниками продажу варених ковбас і сосисок під назвами «Дитяча», «Дитяча вершкова» і «Дитячі». Причому, справа стосувалася низки найвідоміших виробників м’ясної продукції. Річ у тім, що згідно з держстандартом, вироби з такими назвами є рекомендованими МОЗ України для харчування дітей дошкільного і шкільного віку та дієтичного харчування, що передбачає більш жорсткі вимоги до складу сировини. Однак, виробники ковбасної продукції присвоювали назву «Дитяча» продукції для масового споживання. Антимонопольний комітет визнав, що це є поширенням неправдивої інформації в рекламі та на етикетках товарів. АМКУ зобов’язав виробників усунути порушення закону, дотримуватися харчових стандартів щодо цих виробів, а також зазначати на етикетках і в рекламних матеріалах – «рекомендовано для харчування дітей дошкільного і шкільного віку та дієтичного харчування».

    Насправді, схожих прикладів щодо введення в оману споживачів харчових продуктів, на жаль, немало у вітчизняній практиці. Втім, чи не найдієвішим способом запобігання шахрайським методам у рекламі має стати судова практика.

    Введення в оману споживача: як реагує судова система (США, ЄС і Україна)

    Показовими є три приклади (американський, європейський і український) із судової практики – саме в сфері захисту споживачів від недобросовісної реклами. Ці кейси дуже добре ілюструють це.

    Так, на початку 2000-х у США виробних хлібобулочних продуктів, рекламуючи свої вироби на телебаченні, стверджував, що вони нібито сприяють схудненню. Величезна кількість споживачів повірила цій рекламі. Переконавшись в обмані, вони через профільну громадську організацію в судовому порядку добилися спростування цих рекламних маніпуляцій. Суд зобов’язав компанію-виробника «власноручно» (в тому числі, й на телебаченні) спростувати цю несумлінну рекламу. У рекламному ролику пізніше були додані слова, що цей хліб не робить людей більш худими, а просто він нарізаний тоншими скибками.

    У 2016 році Німецьке товариство захисту прав споживачів звернулося до суду про визнання реклами певного чаю недостовірною. Річ у тім, що на упаковці німецького чаю, який обіцяв «малинову і ванільну пригоду», були зображені ягоди малини, квіти ванілі, а також зроблено підпис про «натуральний аромат». Власне, зі списку інгредієнтів випливало, що чай насправді містив ароматизатори, ідентичні натуральним. Справа була направлена місцевим судом одразу до Суду Європейського Союзу на предмет відповідності Директиві ЄС про рекламу харчових продуктів. Суд співтовариства розглянув цей позов щодо недостовірної реклами чаю, яка дезорієнтує споживачів стосовно його інгредієнтів. У рішенні було акцентовано на тому, що споживач має право на коректну, нейтральну та об’єктивну інформацію про будь-який продукт, яка не повинна вводити його в оману. Було визнано, що вказівка на інгредієнти, які насправді відсутні в продукті, дезорієнтує споживача. А тому – ця реклама суперечить відповідним положенням Директиви.

    А це – один із поки що небагаточисленних прикладів із вітчизняної судової практики. Йдеться про постанову Вищого Господарського суду України у справі від 2014 року. Суд визнав неправомірними дії ПАТ «Галичина» у низці рекламних продуктів – щодо території походження сировини товару, позначеного «З чистих Карпат» у комбінації з написом «Галичина» родом з Карпат, де природа є екологічно чистою, а корівки дають особливо корисне та багате на смак молоко». Суд кваліфікував цю рекламу як таку, що вводить споживачів продукції в оману. Оскільки насправді, близько 20% сировини для виготовлення цієї молочної продукції походить з Львівської області, а інші – з областей, що не відносяться до Карпатського регіону. Причому, деякі з них знаходяться у зонах посиленого радіоактивного контролю.

    До речі, у цій справі є ще один цікавий нюанс. Виробник апелював до того, що нібито спірна фраза «З чистих Карпат» зареєстрована як торговельна марка. Втім, у своїй постанові суд зазначив, що право на торговельну марку поступається праву споживача на отримання достовірної інформації про харчові продукти, зокрема правдивих даних про місце походження сировини. Торговельна марка не звільняє від обов'язку повідомляти достовірну інформацію і не захищає від зловживання нею для того, щоб обійти вимоги до реклами і маркування товару.

    У сфері захисту прав споживачів від недобросовісної реклами харчових продуктів діє особливий алгоритм захисту, який в цілому визначається законами «Про захист прав споживачів», «Про рекламу», «Про захист від недобросовісної конкуренції», «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», а також – нещодавно прийнятим законом «Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції». Водночас, базовими критеріями їх правозастосування є практика Антимонопольного комітету України і вітчизняна й міжнародна судова практика. І щоб не потрапити на «гачок» шахраїв від реклами харчових продуктів, споживач має знати ці інструменти захисту своїх прав принаймні конспективно.

    Олег Тітамир, президент ГО «Українська організація захисту споживачів послуг» для «Главкома»

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ