Тестування дітей – вирішальний фактор у боротьбі з пандемією?
Сьогодні, 1 вересня, діти пішли до школи. Задля того, щоб убезпечити учнів від коронавірусу Міністерство охорони здоров’я розробило великий перелік вимог – і вимагає дотримуватися цих правил в усіх начальних закладах, незалежно від форми власності. Серед вимог – санітайзери на вході, обов’язкове миття рук після кожного уроку, регулярне провітрювання класної кімнати тощо. Однак у цьому переліку немає вимоги носити маски дітям. «Змусити дитину постійно ходити в масці нереально», – зазначив в інтерв’ю «Главкому» перший заступник голови Київської міської державної адміністрації Валентин Мондриївський.
Власне, відсутність масок на учнях – не українське ноу-хау, це загальносвітова практика. По усьому світу до 1 вересня були запроваджені особливі карантинні норми, однак майже скрізь акцент робився на дотриманні соціальної дистанції (1,5 метра), недопущенні щільного контакту між дітьми та посиленні норм гігієни. Між тим, як засвідчили результати нового дослідження, маски на дітей варто було б одягати, і ось чому…
Хибний підхід до тестування дітей
У дітей коронавірус може впродовж кількох тижнів жити у носі та горлі, і при цьому може не виявлятися жодних симптомів хвороби, повідомили дослідники з Південної Кореї, пише CNN. Ця особливість може частково пояснити шляхи поширення вірусу від безсимптомних пацієнтів
«У дослідженні, опублікованому в журналі JAMA Pediatrics, йдеться про те, як безсимптомна інфекція у дітей може бути пов'язана з активним поширенням Covid-19 всередині громади. Автори підрахували, що з 91 дитини, перебіг хвороби яких досліджували, 85 заражених дітей (93%) не протестували б, оскільки стратегія тестування у країні (Південна Корея) зосереджена лише на тестуванні пацієнтів, що виявляють симптоми», – написали вчені у передмові до роботи.
Це дослідження обґрунтовує необхідність широкого тестування дітей, що перебували у контакті з людиною, яка захворіла. Корейські вчені називають широке тестування дітей ключовою стратегією для зменшення поширення вірусу, американські лікарі поділяють цю думку. «Ми знаємо, що діти часто або взагалі не впроявляють симптомів Covid-19 або ці симптоми дуже слабкі. Ми також знаємо, що діти не мають імунітету до цього вірусу. Тестування контактних дітей, які не мають симптомів Covid-19, може стати вирішальним фактором для забезпечення безпеки груп ризику», – йдеться у заяві президента Американської академії педіатрів доктора Саллі Гоза.
Складнощі діагностики
Дослідження, що тривало з 18 лютого по 31 березня у 22 медичних центрах по всій Південній Кореї, включало дані про 91 дитину з діагнозом Covid-19. Серед цих пацієнтів 20 (тобто 22%) не виявляли жодних симптомів впродовж усього дослідження. Ще 18 дітей (20%) були тимчасово безсимптомними, тобто почали виявляти деякі ознаки хвороби пізніше, а не до чи одразу після діагностики. Більше половини дітей (71 особа або 78%) мали симптоми, серед яких були лихоманка, кашель, діарея, біль у животі та втрата запаху чи смаку. Тривалість симптомів різнилася, коливаючись від 1 до 36 днів.
«Можна зробити висновок, що навіть діти з перебігом легкого чи середнього ступеня складності залишаються симптоматичними протягом тривалого часу», – зазначають автори дослідження.
Відповідно до результатів дослідження, у 8,5% пацієнтів із симптомами коронавірусної хвороби був діагностований Covid-19 після появи симптомів. У більшості (66,2%) пацієнтів через відсутню чи різноманітну і інколи нехарактерну симптоматику до виявлення у лабораторних умовах коронавірусу лікарі сумнівалися у наявності цієї інфекції. У 25,4% симптоми розвинулися вже після діагностики.
«Це підтверджує концепцію, що заражені діти (з симптомами чи без них) можуть довше залишатися без встановленого діагнозу, продовжувати свою звичне життя, а це може спричинити вірусний кровообіг в їх громаді», – зазначають автори дослідження Роберта ДеБіазі та Меган Делані.
Вірус в дихальних шляхах
Генетичний матеріал вірусу був виявлений у дітей навіть на 17-18 добу після появи симптомів. У дітей, які не мали жодних симптомів, частки вірусу виявляли впродовж 14 днів. Автори дослідження не виключають, що вірус може залишатися в організмі дітей навіть довше, оскільки не в усіх випадках була точно встановлена дата появи симптомів.
Проте, наголошують експерти, ці дані не обов'язково означають, що впродовж зазначених 14-17 днів діти поширювали вірус. «Чутливі молекулярні методи виявлення фіксують як життєздатний вірус, так і але і нежиттєздатний чи фрагменти РНК вірусу без здатності до передачі», - наголошують автори дослідження.
«Небезпеку через наявність вірусного генетичного матеріалу вірусу на швабрах (експерт має на увазі будь-які предмети, на яких можуть бути віруси, - «Главком») не треба прирівнювати до передачі від людини до людини – тим більше якщо йдеться про інфікованих, які не мають таких симптомів як кашель і чхання», – коментує британський лікар Калум Семпл, професор медицини у Ліверпульському університеті, педіатр-консультант в дитячій лікарні «Алдер Ліверпуль».
У висновках, зокрема, йдеться: «Стратегія нагляду, яка передбачає перевірку тільки дітей із симптомами, не зможе ідентифікувати дітей, які, не маючи симптомів, розповсюджують вірус, переїжджаючи з місця на місце і заражають своє оточення… У регіонах, де використання масок об широко не розповсюджене, безсимптомні носії, можливо, є одним із факторів, що суттєво сприяє розповсюдженню коронавірусу.
Наталія Сокирчук, «Главком»
Коментарі — 0