«Повторні випадки Covid-19 вже не поодинокі». Інтерв’ю з лікаркою, яка хворіє вдруге
Аліса Гріщенкова працює на «швидкій» у Чернівцях
Лікарка «швидкої допомоги» у Чернівцях Аліса Гріщенкова вдруге за кілька останніх місяців хворіє на Covid-19. Вперше медик захворіла наприкінці квітня, а «закрила» лікарняний 29 травня. Нині перебуває на лікарняному вже вдруге, хворіє другий тиждень. Скаржиться на підвищену температуру і сильний головний біль. Каже, що нині захворювання протікає важче, ніж минулого разу. Але потреби в шпиталізації поки немає.
В інтерв’ю «Главкому» Аліса Гріщенкова розповіла, де могла підхопити небезпечну інфекцію, як лікується від коронавірусу вдома та які найбільші проблеми у чернівецької швидкої допомоги.
Пані Алісо, ви зазначили у соцмережі, що цього разу хвороба у вас протікає важче. В чому відмінність від першого разу?
Цього разу до всіх симптомів додалась біль і печіння в очах (колеги припускають що входом для інфекції були саме очі), дуже печуть і болять, а також голова. Такого не було минулого разу. Проте цього разу немає такої ломоти у м’язах, але є сильна слабкість. Знову зникли нюх і смак, є підвищена температура, яка тримається більше тижня. До того ж важко емоційно. Я підозрювала, що це знову Covid-19, бо симптоми вже знаю. І коли отримала другий позитивний результат ПЛР-тесту, здивована не була.
«Якщо перший раз подолала хворобу, зможу і цього разу»
Як так сталося, що захворіли вдруге? Адже про такі випадки вкрай мало інформації. Це сталося на роботі чи вже поза нею?
Поза роботою я дотримуюсь карантину, відвідую громадські місця лише в масці, дотримуюсь дистанції, завжди ретельно мию руки. Імовірно, я заразилась на роботі. На «швидкій» є спеціальні бригади, які їздять до хворих на коронавірус, вони завжди їздять в костюмах, тому завжди захищені. Але саме працюючи не в таких спецбригадах, а в звичайних, при виїздах на травми, кризи, втрату свідомості, є більша імовірність заразитись. Все тому, що ми ніколи не знаємо, чи є пацієнт, його рідні хворими, носіями коронавірусу.
Під час захворювання вперше ви лікувалися амбулаторно. А як зараз? Чим схема лікування під час захворювання вперше відрізняється від нинішнього лікування?
Зараз я також лікуюсь амбулаторно. Хоча сімейний лікар пропонувала шпиталізацію. Для себе думаю так: якщо перший раз подолала хворобу, зможу і цього разу. Щодо схеми лікування, то є певні корективи, зокрема додали до лікування краплі в очі.
Медики нехтують заходами безпеки і тому хворіють?
На всі виклики ми їздимо в масках і рукавичках, але не на всі в костюмах і окулярах. Уявіть ситуацію, спека +32 градуси, виклик «втрата свідомості» на вулиці. Ми приїжджаємо, лежить пацієнт, а навколо нього 10-15 людей, всі без масок. На таких викликах дуже велика ймовірність захворіти.
Як змінилася ситуація останнім часом? Нині медики на всі виклики виїжджають у захисних костюмах?
Ні, в спецкостюмах їздять тільки на підтверджений коронавірус чи підозру. Коли диспетчер дзвонить і каже «вдягайтесь, там температура і підозра», ми їдемо в повній амуніції. Щодо інших викликів, то було кілька разів, коли бригади «попадали» на коронавірус, коли люди свідомо чи не свідомо не казали диспетчерам, що у них є симптоми коронавірусної інфекції. Тобто бригада їхала, наприклад, на виклик «підвищений тиск», а виявлялось, що крім тиску, людина кашляє, має підвищену температуру і була в контакті з людиною, яка повернулась з-за кордону і зараз хворіє. Такі бригади вимушено відправлялись на самоізоляцію.
Розкажіть, будь ласка, які і скільки тестів ви робили після захворювання уперше? Чи допускаєте, що негативний результат тестування, який свідчив про ваше повне одужання, міг бути помилкою і ви просто не одужали повністю, коли хворіли вперше?
Коли перший ПЛР-тест був позитивним, я тоді відчувала, що хвора. Далі були три тижні лікування. Коли вже температура нормалізувалася і я стала почуватися краще, я зробила ПЛР-тест, який виявився негативним. Через тиждень зробила ще один і він теж був негативним. Я повністю одужала і вийшла на роботу. Навіть нюх і смак не одразу, але повернулися. Не думаю, що це був випадок неповного одужання.
Коли ви хворіли вперше, то розповідали, що результату тестування чекали майже тиждень. Як зараз?
Цього разу набагато швидше прийшов результат, він був готовий на наступний день. Наступного дня після здачі ПЛР-тесту ввечері мені подзвонила сімейний лікар, а потім зателефонували і з лабораторного центру.
Раніше медики на Буковині багато говорили про проблему тривалого очікування результатів тестування. Як швидко ці результати приходять зараз?
Наскільки мені відомо, проблеми немає, результати повідомляють за 1-2 доби після здачі.
«На жаль, МОЗ офіційно не повідомляє про повторні випадки зараження»
Те, що ви захворіли вдруге означає, що не виробляються антитіла до вірусу?
Виробляються, принаймні повинні. Але тривалість їх присутності в організмі кожної людини індивідуальна. Дослідження доводять, що в певного відсотка людей ці антитіла приблизно за 3-4 місяці зникають, або слабшають. Чому так? Це вже питання скоріше до мікробіологів і епідеміологів.
Виходить так, що навіть винайдення вакцини не означатиме, що для всіх вона буде дієвою?
При розробці вакцини повинні бути враховані причини повторного зараження. І якщо буде чітка відповідь, чому в одних людей імунітет до Covid-19 є довготривалим, а в інших тримається 3-4 місяці, тоді може йти мова про удосконалену вакцину, яка б дійсно попереджувала б зараження. Є люди, які перебували в прямому контакті з хворим і не захворіли. Зокрема, можна згадати випадок першого хворого в Україні, який з Чернівців. Відомо, ця людина подорожувала до Італії з дружиною. Чоловік здав позитивний ПРЛ-тест, а його дружина отримала негативний результат ПЛР-тесту. Проте, на жаль, МОЗ навіть офіційно не повідомляє про повторні випадки зараження, хоча вони вже не поодинокі.
В інтерв’ю «Главкому» буковинський лікар-анестезіолог Микола Рихліцький розповідав про те, що під час епідемії коронавірусу звільняються медпрацівники середньої ланки, не вистачає рук. Яка ситуація на «швидкій», де ви працюєте? Які проблеми найгорстріші?
У чернівецькій «швидкій» дуже велика проблема – нестача водіїв. Катастрофічна. Звісно, людей, які не йдуть працювати можна зрозуміти. Робота на швидкій важка, треба бути 24/7 готовими їхати в будь-яку точку міста, часто виклики є терміновими, тобто доїхати потрібно до п’ять хвилин, адже від швидкості залежить життя людей. Ну а зарплата… залишає бажати кращого. Подібна проблема є і з лікарями. Пандемія показала всі проблеми нашої медицини. Були лікарі, що вирішили не ризикувати і звільнились, саме низька зарплата є однією з причин цього рішення. Але це проблема всієї української медицини, не тільки у нас в області. Багато працівників «швидкої» перехворіли коронавірусом. Весною ситуація була особлива важка, бо хворих лікарів було дуже багато, і на інших було дуже велике навантаження.
Медики продовжують звільнятися навіть попри 300% надбавку до зарплати для тих, хто задіяний у боротьбі з Covid-19?
Не можу сказати, що зараз звільняються масово. Були лікарі, які звільнились ще на початку пандемії. І, наскільки мені відомо, не шкодують про своє рішення, адже Covid-19 є особливо небезпечним для людей старшого віку, з хронічними хворобами. Вони вирішили не ризикувати. Щодо 300% надбавок, так званих «ковідних», то варто пам’ятати, що це надбавка нараховується до окладу, а не до самої зарплати. І, головне, ці надбавки є тимчасовими, тобто кожен місяць йдуть розмови «а будуть цього місяця «ковідні»? Без цих надбавок зарплати надто низькі. Є медики, які переходять зі «швидкої» до стаціонару працювати. «Швидка допомога» – це екстрена служба, де треба бути готовим до будь-яких викликів цілодобово. Таке навантаження має оплачуватися відповідно.
Як вам вдається перебувати в ізоляції, адже мешкаєте з родиною? Як вдається уникати з ними контактів, як захищаєте себе і їх?
Вже маю досвід з минулого разу. Тоді у мене була просто паніка, я дуже боялася заразити рідних, намагалася якомога менше виходити з кімнати. Фактично не виходила з неї. Тоді ж ми налагодили спілкування за допомогою WhatsUp I Viber. Щоби мінімізувати фізичний контакт спілкувались відеозв’язком , перебуваючи в різних кімнатах. Вже маючи досвід, скажу, що не надто важко налагодити таку «схему». При появі перших симптомів, які мені нагадали Covid-19, я одразу самоізолювалась, і попередила родину про те, що, можливо, це знову коронавірус. Якщо мені треба вийти з кімнати, то пишу повідомлення в месенджері, або відеозв’язком повідомляю, що «я виходжу, всі по кімнатах». Виходжу лише в масці, ретельно обробляю за собою посуд тощо.
Михайло Глуховський, «Главком»
Коментарі — 0