Сім міфів пластичної хірургії. Хірург Валіхновський про індустрію краси в Україні

Бажання людини вдосконалити свою зовнішність реалізувати стає дедалі простіше. Якщо 10 років тому зміна форми носа, збільшення губ чи підтяжка обличчя здавалася чимось екзотичним, то нині до пластичних хірургів вишиковуються довгі черги.

Утім, це не означає, що пацієнти таких лікарів легковажно ставляться до згаданих втручань. Перед тим, як зважитися на перший крок, клієнтки та клієнти ретельно обирають хірурга. Зазвичай, цьому передують вивчення обговорень на інтернет-форумах та вивчення результатів операцій – прискіпливий розгляд фотографій «до» і «після» операцій. Та не менше за професійність обраного фахівця пацієнти цінують уважне і коректне ставлення до них. Вартість операції, як правило, не відіграє ключову роль у виборі.

Серед тем, які обговорюють користувачі тематичних форумів, найбільше зацікавлення викликають  збільшення грудей (мамопластика), зміна форми носа (ринопластика), зменшення розмірів живота (абдомінопластика), зменшення прошарку жирової тканин стегон (ліпосакція) та підтяжка обличчя.

Про міфи та реальність вітчизняної пластичної хірургії, а також про те, з якими незвичайними проханнями звертаються пацієнти до фахівців в інтерв’ю «Главкому» розповів заслужений лікар України, кандидат медичних наук, віце-президент Всеукраїнської асоціації пластичних реконструктивних естетичних хірургів, директор і засновник медичного центру Ростислав Валіхновський.

Заслужений лікар України, кандидат медичних наук, віце-президент Всеукраїнської асоціації пластичних реконструктивних естетичних хірургів, директор і засновник медичного центру Ростислав Валіхновський

На жаль, у чиновників немає часу і бажання легітимізувати професію пластичного хірурга»

Як в Україні отримати фах пластичного хірурга? Адже кафедри пластичної хірургії в українських медичних університетах немає.

В Україні зараз є Всеукраїнська асоціація пластичних реконструктивних естетичних хірургів (ВАПРЕХ) (Валіхновський – віце-президент Асоціації. – «Главком»). У межах роботи Асоціації працюють три кафедри на базі кількох державних лікарень, які готують пластичних хірургів. Вона постійно проводить різні навчальні заходи. В університеті Богомольця (Національний медичний університет. –«Главком») її немає, але є в Національній медичній академії післядипломної освіти.

Безумовно, питання нострифікації, легітимізації пластичної хірургії на часі. На жаль, Міністерство охорони здоров’я не має часу і бажання легітимізувати цю професію. Тому що вважають, що пластична хірургія – це, в першу чергу, омолодження. Не чують наш запит стосовно того, що на нас 90% – це реконструктивна хірургія. Наша Асоціація налічує 350 членів, більшість із яких виконують безкоштовні операції для воїнів АТО, постраждалих унаслідок опіків, вибухової та мінної травми. Тому я думаю, що рано чи пізно це питання все одно вирішиться. За всі роки незалежності, на жаль, був лише однорічний період, коли пластична хірургія була як спеціальність, був головний пластичний хірург України. На сьогодні МОЗ видало наказ про ліквідацію позаштатних спеціалістів. Тепер в Україні не існує головних хірургів, терапевтів та ін. Є просто група експертів, які консультують чиновників щодо питань реформи в основних галузях медицини.

Які головні міфи панують в Україні навколо пластичної хірургії?

Навколо пластичної хірургії існують сім основних міфів. Перший – людина може стати подібною на будь-яку відому особистість. Міф другий – що пластична хірургія дуже дорога. Насправді, вона доступна. 95% людей, які до мене звертаються, – це пацієнти середнього класу. Причому так не тільки в Україні, а й в усьому світі. Справді, раніше пластичні операції могли собі дозволити пацієнти з високим рівнем достатку.

Міф третій – пластична хірургія може зробити все. Четверте – що пластична хірургія безпечна. Це не так. Насправді, вона має дуже багато ризиків ускладнень та протипоказань. П’ятий міф – другий бік хитання маятника – що вона шалено небезпечна. Є клініки, які дотримуються всіх протоколів, алгоритмів, стандартів лікування та ведення хворого, щоб уникнути ускладнень. В середньому світова статистика передбачає від 0,5% до 20% ускладнень у певних типах операцій. Ще один міф: людина може стати «наркоманом» щодо пластичних операцій. І сьомий:  пластичні операції – це лише для відомих, публічних людей, а «простим людям» вона не потрібна.

Щодо «наркоманії». Операція – це серйозне втручання у процес діяльності організму з тривалим терміном реабілітації. Чому людина прагне знову і знову лягати під ніж?

Це любов людини до пігулки, «кнопки», натиснувши яку, стаєш на 20 років молодшим, на 20 кг легшим. Як правило, у більшості випадків так не буває. Чи стане людина «наркоманом» після першої операції - точно сказати не можна.

До вас звертаються політики, відомі люди, кого серед них більше: чоловіків чи жінок?

До мене часто звертаються впливові політики, відомі люди, але з етичних міркувань не буду називати їх. Якщо говорити про співвідношення жінок і чоловіків, то це 50 на 50.

«Двічі пацієнтки просили ніс, як у Анджеліни Джолі»

З якими проблемами найчастіше звертаються українці до пластичних хірургів?

Жінки часто йдуть до мене із ускладненнями після омолоджувальних операцій. За останні три роки багато звернень через ятрогенні ушкодження (які є результатом дій лікаря і призвели до погіршення стану пацієнта. - «Главком») внаслідок втручань, що були виконані в Україні чи за кордоном.

Чоловіки теж часто звертаються. Їх відсотків 20 – це якщо говорити про пересічних громадян. Як правило, з травмами носа, облисінням та ожирінням. Крім того, багато чоловіків мають проблеми із зайвою шкірою – як результат стрімкого схуднення. Ще одна з причин – варикозне розширення вен, що потребує оперативного втручання.

Про які найекзотичніші операції вас просили пацієнти?

Часто дівчата хочуть собі зробити молочну залозу восьмого, а то й десятого розміру. Нещодавно мав розмову з дівчиною, у якої досить тендітна фігура, невисокий зріст, абсолютна відсутність зайвої ваги. Мій меседж про те, що у неї з’явиться остеохондроз, буде перенавантаження на хребетний стовбур, на шийний відділ хребта абсолютно не було сприйнято. Людина зачарована. Каже: «Хай буде, нема проблем, я готова, поставте мені такий імплантат». Двічі пацієнтки просили ніс, як у Анджеліни Джолі. Одна дівчина приходила із проханням зробити її подібною на Шерон Стоун. Було ще кілька звернень із проханням про видалення ребер – задля тонкої талії. Хоча об’єм талії у людей був абсолютно нормальним.

В інтернеті  можна побачити рекламу щодо збільшення статевих органів. Чи звертаються до вас із такими проханнями?

В Україні одна велика клініка профільно займається саме таким видом пластичних операцій, і серед українських хірургів прийнято спрямовувати таких пацієнтів саме до неї.  Безумовно, існують багато дрібних клінік, які надають такі послуги, але кількість таких втручань, які вони проводять, мінімальна – великого досвіду немає.

«Кожен пластичний хірург - чудовий психолог»

Якими можуть бути медичні показання для пластичних операцій?

Медичні показання – це вроджені дефекти тіла. Наприклад, відсутність волосяного покриву голови, вушних раковин чи носа, наявність двох носів (так звана фронто-назальна дисплазія), розщелення піднебіння («вовча паща»), роздвоєння верхньої губи («заяча губа»), зрощення міжпальцевих проміжків, всі види вроджених пухлин і багато-багато іншого. Це все можна виправити. Існує чимало і набутих пошкоджень: приміром, травми і опіки тіла внаслідок ДТП; набуті пошкодження в результаті видалення пухлин обличчя або внутрішнього вуха, які призвели до травми лицьового нерва тощо.

Бажання зробити операцію при відсутності медичних показань – це просто забаганка?

Людство  розробило цілу низку норм, шаблонів, параметрів, які окреслюють ідеали краси. Лінія Гіппократа вказує на те, що обличчя повинно мати три рівні частини: відстань між лінією волосся і перенісся, між переніссям та кінчиком носа та між кінчиком носа та підборіддям. Відстань між очима повинна бути рівна розміру однієї очної щілини або розміру крайніх меж підборіддя. Існують й інші параметри щодо ідеальних розмірів та співвідношень між частинами тіла. Ці параметри складено на основі науки антропометрії, яка вивчає пропорції тіла. Безумовно, ці параметри за історію людства неодноразово змінювалися. Але є параметри здорового тіла. Тому я - прихильник не гонитви за конкретними цифрами, а балансу, гармонії. Водночас коли параметри тіла людини відходять від стандартних на 30-40-50%, вона – потенційний пацієнт пластичного хірурга.

Якщо пацієнт просить про операцію, яка, на думку лікаря, не потрібна людині чи може навіть зіпсувати її зовнішність, пластичний хірург повинен відмовити чи клієнт завжди правий?

Безумовно відмовити. Хірург має у своєму арсеналі безліч маркетингових та психологічних прийомів. Кожен пластичний хірург - чудовий психолог. Коли людина приходить із проблемою і ще не дозріла до остаточного рішення, а хірург починає маніпулювати, перетворюючи все на бізнес, це може закінчитися трагічно для обох сторін.

Тобто пластичний хірург має в ідеалі оперувати лише патології та цілком об’єктивні вади зовнішності?

Треба розуміти, що у людини можуть бути сильні внутрішні комплекси. Вони в основному виникають у підлітковому віці або в молодості. З віком людина ці комплекси поступово переживає і перестає тяжко сприймати якісь явні чи надумані вади свого тіла. Однак є люди – і це близько 20% пацієнтів, – яким для повноцінного життя, внутрішньої гармонії потрібно позбутися цієї вади. І вони йдуть до пластичного хірурга.

Який відсоток пацієнтів зважуються на операцію після консультації?

Можу сказати, що у моїй клініці запис на 10 місяців вперед. З 10-ти проконсультованих п’ять одразу ідуть на операцію. Ще троє з цього десятка приходять упродовж півроку.

Як ви оцінюєте рівень фаховості українських пластичних хірургів порівняно з європейськими?

Є дуже багато дуже поважних колег, які оперують зі світовою майстерністю. Більшість із них постійно навчаються за кордоном, відвідують світові конгреси. Безумовно, коли їдеш на такий конгрес, порівнюєш те, що робиш ти, і те, що роблять колеги. Ми нічим не відрізняємось від швейцарських, німецьких чи британських клінік - маю на увазі приватний сегмент.

Чи справді до України їдуть багато іноземців через дешеві послуги пластичних хірургів?

До нашої клініки їдуть здебільшого заможні пацієнти з Британії, Німеччини, Білорусі, Росії, Азербайджану, Іспанії, Арабських Еміратів, Катару, Саудівської Аравії, Лівану, Іраку, Грузії, Вірменії, Польщі, Канади, навіть із США .

З якими проблемами звертаються?

Багато пацієнтів з Іраку та Ірану звертаються з приводу реконструкції носа, з приводу вроджених аномалій. На Сході намагаються робити такі втручання якомога раніше – і чоловікам, і жінкам.

В Арабських Еміратах та Саудівській Аравії є дуже великий відсоток людей, які страждають на ожиріння, мають надмірну вагу, яка сягає 140-170 кг. Тож звідти до нас їдуть пацієнти з такими проблемами.

Є ще типові іспанські носи, але не можу сказати, що звідти до нас масово їдуть, бо в Іспанії дуже хороші клініки пластичної хірургії.

І наостанок - яку пораду б ви дали людині, яка хоче зробити пластичну операцію?

Найголовніша порада – певний час побути із такими думками наодинці. Трапляється, що людина піддається кепкуванню з боку ближніх, перебуває під впливом емоцій. В такому стані приймати рішення не можна, інакше людина, прокинувшись після наркозу, може пошкодувати про своє рішення. А назад повернути нічого майже не можна.

Наталія Сокирчук, «Главком»