Домашня опіка в Україні: як і кому надається соціальна допомога для самотніх?

«Домашня опіка» - це якісне медична та соціальна допомога вдома для самотніх  людей похилого віку, осіб з обмеженими фізичними можливостями, паліативних хворих, людей з ВІЛ/СНІД. В основі проекту лежить соціальна допомога за суворими державними стандартами та належне ставлення до кожної людини.

«Проект розпочався давно, ще у 1998 році. Перша ідея запровадження в Україні -  допомога людям літнього віку, які пережили війну та були в критичній ситуації. Власне причиною такого проекту на рівні католицької церви та духовенства, духовної опіки було важливим тому, що було багато шахрайства. Якщо на наші старші глядачі пам’ятають 90-ті роки, то  тоді багато людей опинялося на вулиці через те, що їм пропонували підписати контракти довічного догляду, продажу квартир за вуликі гроші. Таким чином люди опинялися на вулиці. Наша модель полягала в тому, щоб пропонувати всебічну опіку. Це  соціальний  і медичний супровід. Проект розвивався повільними кроками тому, що адаптувати іноземний досвід не просто. Нам в Україні потрібно було навчитися сформувати  та організувати цю допомогу. Перші заходи, які ми організовували були виключно для самотніх людей похилого віку, які здебільшого пережили війну», - говорить Генеральний секретар МБФ «Карітас Україна».

Однак згодом стало зрозуміло, що допомоги потребує і багато молодих людей.

«Практично ми почали  розширяти спектр нашої цільової групи і послуг. Починаючи з 2002 року однією з наших важливих цільових груп були люди хворі на СНІД. Тобто вже  розвиненій стадії СНІДУ, коли люди потребували постійної допомоги або ВІЛ-інфекція, яка протікає з фазами загострення. В ці періоди ми також намагалися опікуватися людьми. На сьогодні у нас немає чітких критеріїв щодо віку або типу захворювання. Ми намагаємося опікуватися всіма хто цього потребує», - розповідає Дзвенислава Чайківська.

Всього до проекту залучені близько 90 працівників, які надають послуги, а також 40 осіб адміністративного персоналу. Такі люди допомагають  з хатніми справами, закупівлею продуктів, приготуванням їжі та дбають про здоров’я та гігієну підопічного.

 «В рамках нашої програми справді є обмеження кількості наших бенефіціарів. В середньому наш персонал, в кожному центрі,  це до 5 працівників, які можуть надати допомогу  60-70 потребуючих. Сьогодні наша програма виконується в 14 містах України. Це Схід,  Центральна та Західна частини України. Також окрім домашньої опіки ми маємо паліативні центри медичної допомоги. Всі можуть скористатися( допомогою – Главком), хто потребує, немає вікових обмежень. Але потрібно надати потрібний перелік документів та підтвердити, що людина потребує( допомоги – Главком).Коли людна одужує та може сама себе обслуговувати, то вона знімається з обліку. Замість неї береться нова потребуюча людина», - пояснює Галина Курницька.

Також програма передбачає навчання людей, котрим необхідні знання за доглядом хворого родича. Адже, на жаль, в нашій країні не надають належну увагу літнім хворим людям.

«Також в нашій програмі ми розвинули навчання родичів та сусідів, як доглядати за такими людьми. Тому коли ми не маємо змоги взяти людину під опіку, то ми навчаємо родичів, як це робити самотужки. На жаль, жителі України не мають змоги навчатися  техніці догляду за людьми, які потребують сторонньої допомоги. Є моменти, коли людина потрапляє до лікарні, після інсульту чи інфаркту, та  не може самостійно вставати певний час. Родичі не знають, що  робити. В лікарні теж цього не роблять і не показують. Тому до нас звертаються і ми навчаємо, як доглядати та робити гігієну тіла в ліжку», - говорить Галина Курницька.

Представники «Карітас Україна» зазначають, що попри нестачу персоналу вони не поспішають долучати до роботи волонтерів. Наголошуючи, що це відповідальна справа, яка потребує ретельної кваліфікованої підготовки. Догляд за тілом – це важлива робота, яку можна довірити тільки професійно навченим працівникам. Тому не кожна людина на це здатна.

 «Робота з людьми похилого віку, особливо у них вдома, вимагає особливого підходу. Ми дуже обережно до цього ставимося. Коли ти пускаєш людину в чужий дім, то потрібно навчити її заходити туди. Щоб вона почувала  себе не керівником чи ментором, а власне гостем, який виконує потреби даної людини. Потрібно дуже багато та серйозно працювати. Ми звертаємося до волонтерів, які погоджуються щось відремонтувати та займатися  господарськими речами. Тут ми заохочуємо. Але це також має бути через організацію, через навчання, через підписання договору. Тому що це дуже велика відповідальність наразити ( на небезпеку – Главком) самотню людину, залишивши її з іншою особою, яку ти приводиш в дім. Догляд за тілом професійна робота. В цій галузі ми намагаємося не застосувати волонтерів. Ми вчимо людей професійно. Звісно той, хто звернеться до нас,  може пройти відповідне навчання та працювати потім офіційно», - розповідає Чайківська .

Представники благодійного фонду зазначають, що кожний охочий може приєднатися до благодійної програми пройшовши перед цим 3 тижні навчання та 10 днів практики. Також після цього потрібно пройти через необхідну перевірку отриманих знань.

«Навчання наше складається з тестування на емпатію, на стресостійкість, психологічне тестування. Потім навчання. А вже потім людина здає тестовий контроль, який складається з 60 тестів. Також екзамен на практичні навички та  реферат, дипломна робота,  про догляд, їх погляд та місце у системі догляду», - розповідає Віра Чайковська.

Також представники зазначають, що складається офіційний договір з потребуючою людиною, який будь-яка сторона може розірвати у разі потреби.

«Соціальний працівник проводить експертизу. Визначає рухову активність, фінансову можливість, наявність родичів. Тобто збирає документи і на основі цієї інформації укладається договір. Договір укладається на певний період та може бути переглянутий в залежності від стану пацієнта. Якщо стан погіршується, то надаються додаткові послуги, якщо покращується, то тривалість договору скорочується. Також є можливість розірвати договір з обох боків», - розповідає Дзвенислава Чайківська.

Галина Курницька зазначила, що договір з людиною може бути розірваний, зокрема через вживання алкоголю та виявлення у літньої людини родичів, які можуть опікуватися цією людиною.

«Організація може розірвати договір, наприклад, якщо підопічний зловживає алкоголем. Також якщо є родичі чи опікуни  про яких людина не зазначила», - говорить менеджер проекту Департаменту розвитку соціальних програм МБФ «Карітас Україна».

Однак Дзвенислава Чайківська додає, що бувають випадки, коли людина потребує опіки навіть при наявності родичів. Благодійний фонд  не  відмовляє таким особам та надає гідну допомогу.

«У Львові ми доглядали за сім’єю. Жінка була прикута до ліжка, а чоловік трішки ходив.  За багато років ми не бачили слідів родичів. Коли помер чоловік, то наші працівники пішли на похорон. Туди ж приїхало 2 дітей з 4 дорослими онуками на гарних автомобілях. Ми вирішили, що  можемо зняти з обслуговування цю бабусю. Два тижні ми туди не ходили. Сусіди нам розповіли, що за цей час ніхто не з’явився. Ми повернулися та доглядали за бабусею до останніх її днів. Тому не завжди наявність родичів є вирішальним фактором. Є ще моральні речі», - розповіла Генеральний Секретар  МБФ «Карітас Україна».

Також представники благодійного фонду застерігають від можливого шахрайства. Та рекомендують ретельно перевіряти документи доглядальниць та звертати увагу на кваліфікованість людини. Також варто шукати  доглядальницю в офіційних системах соціальних послуг, адже саме серед фізичних осіб і виникають випадки афер. На сьогоднішній існує велика проблема з шахраями, які користуються довірливістю літніх людей.

 «Щоб уникнути шахрайства потрібно ретельно вивчати документи людей, які рекламують (послуги допомоги – Главком). Потрібно вимагати юридичну експертизу: чи зареєстровані, чи мають відповідні документи. Але одразу хочу сказати, що дуже важко з обґрунтуванням тих документів та кваліфікації. На сьогоднішній день немає посади доглядальниці або фахівців з догляду за тілом. Ніхто не готує і у нас немає, де отримати кваліфікацію. Це підштовхнуло нас співпрацювати з Міністерством соціальної політики. Щоб змінити закон та підзаконні акти про формування реєстру надавання соціальних послуг. У нас багато людей, які не можуть знайти виходу та не можуть знайти офіційну доглядальницю  в систем соціальних послуг. Тому вони звертаються до неофіційних працівників. Ми знаємо, що на дому дуже багато доглядають фізичні особи. Ось тут і виникає великий ризик шахрайства.  З одного боку, я з великою повагою ставлюся до людей, які в силу різних життєвих обставин допомагають іншим вирішувати їх життєві проблеми. З іншого боку,  вони не мають кваліфікованої підготовки. Пересадити у візочок, помити голову, гігієна ротової порожнини. Якщо люди не має певних навичок, то вона може нашкодити, навіть ненавмисне. Зараз в «Карітас Україна» працює наша група лобістів, щоб запровадити незалежний орган моніторингу та оцінки якості наданих послуг. Тобто всі хто хочуть надавати послуги, мають бути зареєстровані в єдиному реєстрі надавачів соціальних послуг. Такий орган буде перевіряти надання послуг та видавати сертифікати», - говорить Дзвеніслава Чайківська.

Також Генеральний Секретар  МБФ «Карітас Україна» наголошує, що працівники «Карітас Україна» в жодних випадках не беруть з людини гроші особисто. Всі розрахунки здійснюються тільки через банківський рахунок.

«Наша програма стоїть на певних моральних принципах. Ми не працюємо за унаслідування житла. Наші робітники не можуть брати дарунки від наших клієнтів. Якщо  в договорі є якісь питання унаслідування житла і ще якісь фінансові моменти, то це має викликати насторогу людей», - додає Віра Чайковська.

Учасники прес-конференції також додають, що Центри «Домашньої опіки» працюють в Києві, в Дніпрі, в Одесі, у Львові, в Тернополі, в Бориславі, Старобільську, Коломиї та Дрогобичі.

Пропонуємо переглянути запис прес-конференції