«Міліція не випустила кисень за межі області»
Пандемічна ситуація на Хмельниччині стрімко погіршується. Причину цьому треба шукати в подіях, які відбувались раніше. Тривожні дзвіночки для області пролунали у середині минулого місяця. 12 березня регіон пройшов своєрідний психологічний бар’єр: число шпиталізованих досягло 1017 «ковід»-хворих. А через три тижні замайорів новий сумний рекорд – 3 квітня у медзакладах уже лежало 2043 хворих з Covid-19.
Кількість пацієнтів з коронавірусом, котрі перебували на амбулаторному лікуванні, за вказаний період зросла у чотири рази (на 12 березня було 3190 осіб, на 3 квітня – 11946 осіб)!
«Останні тижні ми працюємо за графіком з іншими лікарнями, з міською, з районною лікарнею і з госпіталем війни. Але попри це, хворих поступає дуже багато, хворі важкі. Бувають епізоди, коли нам дійсно не вистачає ліжко-місць, і тоді ми цих хворих, на невеликий час, кладемо на ліжка в коридорах та надаємо їм необхідну допомогу. Велика частина виписується, ліжка заповнюються по-новому, ситуація достатньо складна», – так наприкінці березня описувала ситуацію головний лікар Хмельницької міської інфекційної лікарні Оксана Піддубна.
Попри це обласна влада не поспішала застосувати радикальні карантинні заходи. Навпаки, «помаренчева» Хмельниччина з якогось дива почала покращувати один із основних критеріїв міністерства охорони здоров’я – завантаженість ліжок з киснем. Мережевий аналітик Євген Істребін, який близько року відслідковує тенденції з поширення коронавірусної хвороби в Україні та світі, дав цьому феномену логічне пояснення. За його словами, 29 березня відсоток заповнених ліжок з киснем становив 65,8%, 30 березня – 66,2%, а 31 березня область з такою динамікою мала б переміститися до «червоної» карантинної зони.
«Але... 31 березня сталося чудо – додалось 109 ліжок з киснем, а на наступний день сталося друге диво і звільнилося 83 ліжка. У підсумку відсоток зайнятих ліжок з киснем склав 31 березня 64,4%, а 1 квітня – 60,8%... Ось такий медичний парадокс. Пацієнтам не потрібен кисень. Вони госпіталізуються просто, щоб отримати крапельницю чи таблетки», – з сумною іронією описував всі ці події експерт. Істребін додав: таким чином статистика підганяється під нормативи МОЗ, за якими для введення «червоної» зони необхідні «завантаженість ліжок, забезпечених постачанням медичного кисню у визначених закладах охорони здоров’я – більше 65%.
Разом з тим, сайт Ради нацбезпеки і оборони, починаючи з початку квітня фіксував, що Хмельницька область вирвалася в антилідери із заповненості «ковідних» ліжок. Так, на 2 квітня було завантажено 82,5% ліжок, на 3 квітня – 80,7%, на 4 квітня – 81,3%, на 5 квітня – 82,4%. На 100% виявилися «забитою» Дунаєвецька, Полонська райлікарні, Хмельницький обласний заклад із надання психіатричної допомоги і Хмельницька міська інфекційна лікарня.
І тільки у понеділок, 5 квітня, комісія з питань техногенно-екологічного безпеки та надзвичайних ситуацій Хмельницької облдержадміністрації наважилася запровадити карантинні обмеження, подібні до тих, що діють у «червоній» зоні. Так, з 7 квітня в області забороняється приймати відвідувачів закладам громадського харчування (крім виносу їжі та адресної доставки); закриваються торгово-розважальні центри, магазини і заклади з надання побутових послуг (винятками є магазини, площі яких не менш як на 60% зайняті продуктами харчування, ліками, пальним, побутовою хімією, засобами зв’язку, кормами); припинять роботу всі ринки, крім продовольчих; зупиниться пасажирський транспорт.
(для перегляду натисніть на зображення)
Паралельно з введенням жорстких обмежень у Хмельницьку область прибув мобільний шпиталь Державної служби з надзвичайних ситуації, який до цього три тижні перебував у «червоній» Івано-Франківській області. Його розгорають на території Славутської міської лікарні.
ДСНС у Славуті" width="800" height="600" itemprop="image" />
Тут варто зауважити, що, за даними перевірки Державної аудитслужби, програму з тимчасового облаштування шпиталів для лікування хворих з Covid-19, провалено. З виділених 90 млн було витрачено 50,3 млн грн. Та й то неефективно. Адже Донецька і Одеська області, витративши кошти, так і не створили дієздатних шпиталів.
«Главком» поспілкувався з начальником Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області Едуардом Братком, головним лікарем Славутської міської лікарні Леонідом Радзивілюком та міським головою Славути Василем Сидором щодо роботи мобільного шпиталю.
«Рішення про встановлення мобільного шпиталю у Славуті було ухвалено на рівні Державної комісії комісія з питань техногенно-екологічного безпеки та надзвичайних ситуацій та головного державного санітарного лікаря. До 7 квітня повністю повинні розгорнути. Станом на 5 квітня його готовність становить 95%. Шпиталь укомплектований апаратами штучної вентиляції легень, кисневими концентратами і розрахований на 120 ліжок. Він є автономним, працює на дизель-генераторах. Загалом, шпиталь складається із 36 наметів, який обслуговуватиме 21 працівник ДСНС. Враховуючи епідситуацію в області, мобільний шпиталь перебуватиме у Славуті не менше трьох тижнів», – заявив Едуард Братко.
«Мобільний шпиталь діятиме, як інфекційне відділення Славутської міської лікарні. Його обслуговуватиме дві медичні бригади по 20 працівників. Комплектуватимемо за рахунок медиків Славутської лікарні. Нині ситуація із захворюваністю на Covid-19 у місті непроста: на 5 квітня у нас лікується 102 хворих. Завантаженість ліжок становить 85%», – пояснив головлікар Радзивілюк.
«Поява мобільного шпиталю ДСНС у Славуті – це крок на випередження саме у північній частині області, де розміщена Хмельницька атомна електростанція. Як на мене, то всередині шпиталю достатньо непогані умови: температура +24 градуси, є необхідне медичне обладнання. Натомість не вирішеним залишається питання подачі кисню власне для Славутської міської лікарні. На мою думку, цю проблему необхідно розв’язати на рівні країни. Наприклад, з Івано-Франківська ми хотіли вночі привезти кисень, міліція не випустила. Це близько однієї тони», – наголосив мер Сидор.
Віталій Тараненко, «Главком»
Коментарі — 0