В Ужгороді полили «кров’ю» і демонтували плиту на честь «возз’єднання» з Росією (фото)

21 березня в Ужгороді демонтували пам'ятну плиту, встановлену до 300-річчя возз'єднання України та Росії.

Акцію провели історики Ужгородського національного університету. Про це «Суспільному» розповів учасник акції, доцент кафедри археології, етнографії та культурології УжНУ Ігор Прохненко. За його словами, до заходу долучилися 10 людей. Що робитимуть з демонтованою плитою, ще вирішують.

Учасники акції демонтаж розпочали власноруч. Лопатами розкопували плити довкола меморіалу. Робив це і історик Іван Логай. Каже: демонтовують, бо зараз плита не має цінності. «Якщо в той момент ми могли заплатити якимись своїми стереотипами, якимись своїми внутрішніми помилковими переконаннями, то зараз ми заплатили кров'ю, ми заплатили нашими містами, тому ми повинні вже попрощатися з цим міфом про «ми ж браття», про якісь братські народи, і запам'ятати, що з цими «лаптєногими жертвами снохачества» у нас немає нічого спільного, вони нам не браття. Теперішні часи це яскраво показали», — розповів історик.

Під час демонтування плити учасники полили її червоною фарбою.

«Червона фарба символізує кров пролиту на фоні цього міфу, тому що кров пролита і ця вся «спецоперація» Путіна та війна, розпочата ще у 2014 році, саме прийшла на основі цих міфів, які були марковані такими постаментами, такими плитами. Ці міфи якраз і призвели до цієї крові, тому ми вирішили так символічно показати, що вони всі побудовані на крові. Возз'єднання і так далі — це не більше, ніж міф. Росія це доводить своїми агресивними діями, руйнуючи наші міста та вбиваючи наших мешканців тощо», — розповів учасник акції Станіслав Данко.

«Чому це не було зроблено у 1991-му, чому це не було зроблено у 2014-му, ми задали питання, чому це не було зроблено до сьогодні. Але ми не вандали, ми ставили собі завдання все зробити законно. Цей камінь є ідеологічною опорою ворога на нашій території, він ніде не рахується (не перебуває на балансі міста й області. — Ред.). Ось коли стало зрозуміло, що це не пам'ятка архітектури, не пам'ятка національного культурного значення, було прийнято рішення її звідси забрати. Ми звернулися до адміністрації парку і, повірте мені, одноголосно нам пішли на зустріч, що це треба прибрати. Цей ландшафт став таким, яким він мав бути, без цієї зайвої штуки», — розповів доцент кафедри археології, етнографії та культурології УжНУ Ігор Прохненко.

Начальник відділу охорони культурної спадщини Закарпатської військової адміністрації Томаш Собко каже: плита, яку демонтували історики, не є культурною спадщиною.

«Її немає в жодних переліках, у жодних. Це наріжний камінь, який закладався, коли створювався цей парк. Закладали його, я думаю, органи місцевого самоврядування, на той час це була Ужгородська міська рада, виконавчий комітет. Це 1953-1954 роки, але парк цей створювався згідно з рішенням облвиконкому у 1969 році й так далі. Це просто була назва. Цей наріжний камінь абсолютно ніякого значення, як пам'ятка, не має», — зауважив Томаш Собко.

Прессекретарка Ужгородської міської ради Алла Кохан телефоном повідомила, що плита, яку демонтували історики, на балансі міста не була.