Добрими намірами дорога у смартфон стелиться. Що не так з «Дією»?

На минулому тижні в Києві урочисто презентували програму «Дія» - це портал у розрекламовану «державу в смартфоні».

Концепція розвитку цифрової держави була презентована 27 вересня 2019 року віце-прем'єр-міністром - міністром цифрової трансформації Михайлом Федоровим. Ідея сама по собі прогресивна. За задумом нової влади, додаток «Дія» має замінити (точніше - дублювати) купу паперових документів. Одним словом, все буде в смартфоні.

Протягом 2020 року влада пообіцяли оцифрувати 50 основних державних послуг і документів, головні з яких - ID-карта і закордонний паспорт.

Папір не завадить

Почали з водійських прав і страховки на авто: ці документи підтягуються в додаток автоматично з бази МВС, де й створюється їх цифровий формат.

Міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков на презентації програми розповів, що в 2019 році на автомобілістів склали 310 тисяч протоколів за те, що у них не було при собі посвідчення (штраф - 425 грн). За це в цілому до бюджету надійшло 194 млн грн. Тепер, при наявності електронних водійських прав, водії можуть бути спокійними – таке порушення їм не загрожує.

Якщо тебе зупинив полісмен і попросив показати права - ти показуєш йому смартфон, в якому знаходиться документ в електронному вигляді, скачаний за допомогою «Дії». На екран телефону виводиться унікальний QR-код, який є дійсним лише три хвилини. Поліцейський зчитує його за допомогою рідера, і ідентифікує водія.

Начебто все чудово, але є нюанс. А якщо на місці зустрічі з поліціяном немає інтернету: де-небудь на одеській трасі або взагалі в Карпатах? Або ж у місцевого поліцейського не працює пристрій, що зчитує інформацію. В цьому випадку смартфон з додатком «Дія» стає марним? Є також ситуації, коли закон передбачає вилучення прав, як у такій ситуації діяти полісменам? Не забирати ж смартфон? Так що поки варто не забувати брати з собою звичайні водійські права.

Справа в банку

Треба відзначити, на засіданні 29 січня уряд дозволив використовувати електронні документи водія для посвідчення особи пасажира в поїздах, а також на внутрішніх авіарейсах. Тобто тепер права в смартфоні спосіб довести що ти - це ти, і це можна за допомогою мобільного телефона. І ніхто не має права причепитися. Це теж плюс.

Але, як виявилося, скачати додаток «Дiя» і користуватися ним – справа в нинішніх реаліях не така й проста. Багато охочих опускали руки і лихословили: то документи не того зразка, то їх взагалі в базі немає.

Додаток доступний для скачування на App Store і Google Play. Проблем скачати немає – буквально хвилина. Після завантаження програми потрібна авторизація через BankID - систему верифікації громадян через українські банки для надання адміністративних послуг через інтернет. Але тут вже виникли перші складності.

Автор обслуговується в Приватбанку, але в списку запропонованих банків його не виявилося. Є на вибір 12 інших фінансових установ: «А-Банк», «Альянс банк», «Банк Восток», «Банк Південний», «Банк Форвард», «Ідея Банк», «Кредобанк», «Мотор банк», «Ощадбанк» , ПУМБ, «Радабанк» і Мonobank. «Привата» - нема.

Ситуація досить незрозуміла. Тим більше, що сам «ПриватБанк» практично на наступний день після презентації програми «Дія» почав себе активно рекламувати, пропонуючи зареєструватися через власний додаток «Приват24». І просив всього нічого: вказати ПІБ, ідентифікаційний код, адресу, номер телефону, е-мейл та інші дрібниці. Хіба що пін-код не просив.

І у багатьох все виходило! За словами Михайла Федорова, за чотири доби додаток «Дія» завантажили понад 1 мільйон українців, з яких майже половина отримали водійські посвідчення онлайн. Також він повідомив, що надійшло 869,4 тис запитів на отримання техпаспорта та 378,3 тис користувачів додатку його отримали.

Спроба номер два

Невдала перша спроба зареєструвати у «Дії» лише додала запалу. Автору порадили «знести вже скачаний додаток і переустановити». Так і зробив. Всі свої дії фіксував. Отже...

Цікаво, що один із знайомих автомобілістів зіткнувся з тією ж проблемою. А другому пощастило більше: при авторизації йому запропонували не 12 банків, а всього два - «Приват» і Мonobank. Така ось цифрова трансформація.

Правда, той, якому пощастило спочатку, потім натрапив на іншу проблему: «При завантаженні фото прав видає помилку. І заради цього я завантажив на телефон 25мб шлаку? Як-небудь по-старому в гаманці буду носити свої права. Зніс додаток».

Все одно дістануть

Залишимо за дужками ці дивні проблеми з авторизацією. Хоча якби не численні баги, права в смартфоні отримали б не 500 тис українців, а в рази більше. Але от навіщо додатково дізнаватися персональні дані, якщо ти клієнт певного банку, і всі ці дані у нього і так є. Кому потрібні, для яких цілей ці відомості знову збираються?

До речі, багато громадян вже б'ють на сполох: чутки про те, що за допомогою програми «Дія» їм надсилатимуть повістки в суд або ж повістки у військкомат ширяться соцмережами зі швидкістю вітру. Мінцифра це спростовує: мовляв, такого буде такого, хоча система цілком реально придатна для цього.

Належним підтвердженням отримання особою повістки є розпис особи про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення, будь-якi iншi данi, які підтверджують факт вручення особі повістки.

«Будь-якi iншi данi», а що саме – не зрозуміло?

«Держава підстраховується, бажаючи знати абсолютно все про своїх громадян. Неправомірне втручання, просто Оруелл якийсь, - робить висновок правозахисник Борис Захаров. - Але справа в тому: якщо ти даєш свої персональні дані одному банку, ця інформація буквально відразу стає відомою абсолютно всім: твої ID, телефони та інше. Все в мережі».

Директор Української Гельсінської спілки з прав людини Олександр Павлюченко, в свою чергу, не драматизує ситуацію. Він впевнений, що у пересічних громадян проблем від такої цифровізації не додається: «Якщо у вас немає мільйона доларів, турбуватися нема чого. Гірше не буде. Нас держава в будь-якому випадку і так дістане».

Але поки, на жаль чи на щастя, інтерес держави до своїх громадян обмежує не цілком готова до використання ініціатива. Її варто було б презентувати, коли вона запрацює нормально. Але, здається, пишатись недоробками – це вже фірмовий стиль нинішньої влади. І історія з «Дією» - черговий доказ цього.

До речі, офіційний сайт програми досі ще в розробці.

Андрій Кузьмін, для «Главкома»