Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Якось воно буде… Як кандидати у президенти обіцяють повернути Крим та Донбас

    вибори
    • Павло Вуєць
    • Розсилка
    З конкретикою у претендентів на президентську булаву не склалося. Складається враження, що Донбас та Крим самі мають якось повернутися у лоно України - Якось воно буде… Як кандидати у президенти обіцяють повернути Крим та Донбас
    З конкретикою у претендентів на президентську булаву не склалося. Складається враження, що Донбас та Крим самі мають якось повернутися у лоно України

    З конкретикою у претендентів на президентську булаву не склалося

    Судячи з більшості соцопитувань найбільшою проблемою для держави (не для себе особисто) українці вважають тривалу війну на Донбасі. Здавалося б, кандидати у президенти, що змагаються за прихильність виборців, мають надати їм чіткий план, як вони збираються встановити мир. І мова йде не тільки про припинення вогню та появу української влади в Донецьку та Луганську, а й подальші кроки з реінтеграції, зокрема нелояльного населення, відновлення зруйнованої інфраструктури тощо. Проте з конкретикою у претендентів на президентську булаву не склалося. Всі вони, звісно, щось казали про закінчення війни, окремими розділами згадали про це в своїх програмах, проте здебільшого один за одним політики повторюють загальні фрази. Складається враження, що Донбас та Крим самі мають якось повернутися у лоно України. Судіть самі.

    Петро Порошенко

    У чинного президента був доволі чіткий мирний план ще у 2014 році, який включав коридор для виходу найманців, створення буферної 10-кілометрової зони на кордоні з Росією, створення спільних патрулів, амністію для бойовиків, що складуть зброю тощо. Але все це так і лишилося на папері, хоча деякі пункти стали частиною Мінських домовленостей. Власне, про безальтернативність цих домовленостей (принаймні, офіційно) і говорять зараз всі сторони конфлікту, включаючи офіційний Київ. Щоправда, в ОБСЄ готують зараз новий план, який мав би прийти на зміну. Він має бути ратифікований парламентами, але коли це станеться і чи станеться, говорити поки зарано.



    Якщо під час своєї першої виборчої кампанії Петро Олексійович обіцяв завершити АТО за лічені години, то після чотирьох років війни «досягти миру на основі національних інтересів України» він планує протягом наступних п’яти років. Порошенко наголошує про виключно політико-дипломатичний шлях з санкційним тиском на агресора та паралельним зміцненням армії. Про необхідність посилення війська говорять майже всі кандидати, проте глава держави як головнокомандувач вже подає побудову армії ледь не з нуля як своє досягнення і навіть використовує як гасло в своїй виборчій кампанії.

    Порошенко висловлює надію на введення миротворчого контингенту з доступом до неконтрольованої зараз Києвом ділянки українсько-російського кордону. Проте поки таку можливість блокує Москва і очевидно, що до українських виборів її позиція не зміниться.

    Юлія Тимошенко

    Опоненти Юлії Тимошенко (в основному, з пропрезидентського табору) люблять акцентувати, що головнокомандувач у спідниці під час війни – гірше жінки на кораблі. На помпезному з’їзді «Батьківщини» Юлія Володимирівна окремо зупинилася на цих закидах, порівнявши себе з княгинею Ольгою та Маргарет Тетчер, які свої війни вигравали, та запросила на сцену «кіборгів», які підтримали її похід у президенти. Також у Тимошенко є цілий воєнний кабінет, який розробляє план глибокої реформи армії за стандартами НАТО. Стратегія досягнення миру, яку пропонує кандидат, – «застосування достатніх за своєю ефективністю заходів примусу Російської Федерації до миру і звільнення Криму та Донбасу». Тимошенко вважає, що Мінський процес повинен бути трансформований у політико-дипломатичний формат «Будапешт +», завдяки якому вдасться відновити гарантії безпеки України, і додати до нього США, Британію та Китай. Водночас Тимошенко бажає притягнути агресора до юридичної відповідальності за порушення прав людини та крадіжку українського майна. І категорично відмітає окремий статус для Донецької та Луганської областей.

    Володимир Зеленський

    Комік – чи не найбільший пацифіст з топ-кандидатів. 

    «Перш за все я хочу, щоб перестали стріляти, – пропонує свій нехитрий рецепт в одному з інтерв’ю Зеленський. – Ось ці домовленості, я думаю, не дуже складні. Мені здається, що можна домовитися. Перше – перестати вбивати. Це важливо – зберегти наших людей». Водночас кажучи про «нескладні» Мінські домовленості, він визнає, що вони «не дуже працюють»: «Звичайно, я б дуже хотів, щоб вони працювали. Я б хотів додати до Мінських домовленостей, можливо, ще дещо, можливо, переформатувати це коло, може, залучити ще інші західні країни».

    Раніше шоумен висловлював готовність домовлятись хоч з «чортом лисим» і запевняв, що з Володимиром Путіним можна буде знайти компромісне рішення.

    В оприлюдненій нещодавно виборчій програмі Зеленський налаштований рішучіше: «Ми повинні вибороти мир для України. Перед гарантами Будапештського меморандуму і партнерами з ЄС ми ставитимемо питання підтримки України у прагненні завершити війну, повернути тимчасово окуповані території і змусити агресора відшкодувати завдані збитки. Здача національних інтересів і територій не може бути предметом жодних перемовин».

    Кандидат виступає за рух України до НАТО та «інших подібних об’єднань» (це яких – ОДКБ?) та обіцяє, що зарплата військовослужбовців буде на рівні натівських стандартів.

    Юрій Бойко

    Ще один «голуб миру», який робить питання досягнення миру ключовим у своїй виборчій програмі. Бойко вважає, що його політична сила «Опозиційна платформа – За життя» – єдина, у якої є «чіткий та зрозумілий суспільству» план завершення війни. План цей простий – домовлятися з усіма учасниками конфлікту, включаючи «керівництво» самопроголошених республік. Перші «перемовини» Бойко намагався провести в ефірі російського пропагандистського телеканалу з ватажком «ДНР» Денисом Пушиліним і це було жалюгідним видовищем. Український нардеп намагався демонструвати миролюбність, запевняв, що готовий домовлятись з «ДНР» та «ЛНР», але Пушилін у відповідь відверто хамив.

    Бойко досі чітко не проартикулював, з яких позицій Україна має вести «широкий національний діалог» та які «червоні лінії» мають існувати. Єдине, що він та його соратники на чолі з одіозним любителем «русского міру» Віктором Медведчуком постійно повторюють, – це термінова необхідність виконання Мінських домовленостей, у саботажі яких в один голос з Путіним звинувачують нинішню українську владу.

    Анатолій Гриценко

    Попри мілітарі-образ Гриценко у своїй передвиборчій програмі приділив питанню війни та миру не так багато уваги. «Капітулянтського повернення Донбасу не буде – окуповані території повернемо без «особливих статусів» дипломатичними, воєнними, економічними, санкційними засобами спільно із зарубіжними партнерами, – запевняє виборців екс-міністр оборони. – Це можливо здійснити протягом п’ятирічного президентського терміну. Не буде Україна поступатися правами на Крим в обмін на будь-які економічні поступки – у Криму наші громадяни, це наша земля, і Крим буде українським!»

    Власне, і все. Також Гриценко каже про необхідність перекрити кордон з Росією на окупованих територіях (вочевидь за згодою з самою Росією) і ввести міжнародний миротворчий контингент. У складі цієї тристоронньої місії Гриценко бачить представників України, окупованих територій та міжнародних представників. До вирішення конфлікту кандидат пропонує долучити США. Подальша реінтеграція Донбасу, на його думку, займе роки.

    Олег Ляшко

    Головний радикал оприлюднив свій план становлення миру у себе у Facebook в останній день дії воєнного стану. План цей був дуже лаконічний і, м’яко кажучи, не відрізнявся оригінальністю – пряма оборонна угода зі США, зміцнення армії, миротворчий контингент на кордоні і повернення українських територій. «Наявність політичної волі – це єдиний шанс зупинити війну», – заявив Ляшко, не уточнюючи, чиєї саме політичної волі не вистачає.

    В оприлюдненій нещодавно передвиборчій програмі Ляшко дещо розширив свою позицію: «Наша мета – перемога. А перемогти у війні ми зможемо лише тоді, коли матимемо сильну економіку. Ніхто в світі не поважає слабких. Але ніхто не зацікавлений у тому, щоб Україна стала сильною… Мене це не влаштовує! Я буду жорстко відстоювати національні інтереси на міжнародній арені. Замість того, щоб гнути спину перед «партнерами» – вимагатиму від них виконання Будапештського меморандуму».

    Якими методами Ляшко-президент буде перевиховувати «партнерів», він не уточнює.

    Андрій Садовий

    Політика щодо окупованих територій стоїть першою серед ініціатив львівського мера, який теж іде у президенти. Садовий, який взяв відпустку на час виборчої кампанії, вважає, що ця тематика прямо пов’язана з бідністю та корупцією: «Бідна та корумпована Україна завжди буде потенційною жертвою Кремля. Наш план – сильна оборона на лінії зіткнення з Росією, модернізація армії і швидке наведення порядку всередині країни. Кожен день економічного зростання України та кожен посаджений до в’язниці корупціонер наближатимуть нас до майбутнього звільнення Донбасу та Криму».

    Садовий та його соратники з «Самопомочі» схиляються до того, що Україна не в змозі зараз «переварити» окуповані території на умовах Мінських домовленостей, тож і повертати їх не треба поспішати. Водночас він пропонує Києву активніше підключати до діалогу держави, які розуміють масштаб російської загрози – країни Балтії, Польщу, Румунію, з якими вибудовувати систему захисту від агресії. «Повинна бути зовсім інша система оборони, високоточна зброя, ворог повинен нас боятися – тоді буде успіх, тоді ми зможемо мати силу, щоб домінувати, а не бути прохачами», – малює захопливі перспективи Садовий, розуміючи, що втілювати їх у життя буде хтось інший.

    Павло Вуєць, «Главком»

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ