Яких юристів готує Україна? Результати шокуючого експерименту Міносвіти

2017-й був особливим роком для студентів-бакалаврів, які вступали до магістратури зі спеціальності «Право». В усіх без винятку вишах для охочих навчатися за цим фахом проводилося зовнішнє незалежне оцінювання. Формат був той самий, що і для школярів-вступників у вищі навчальні заклади, проте рівень знань у здобувачів, звісно, передбачався інший. Майбутні правники стали першими, хто зіткнувся з таким оцінюванням (минулого року цією схемою пілотно скористувалися лише кілька вишів). У Міністерстві освіти і науки хочуть і надалі вводити цей метод екзаменування під час вступу до магістратури на інших спеціальностях. До того ж, такий свого роду експеримент став «дзеркалом», у яке варто було подивитися і, на думку чиновників Міносвіти, «жахнутися» якості бакалаврської освіти. Адже 9% бакалаврів-правників з червоним дипломом, вступаючи до магістратури, не змогли подолати наднизький пороговий бар’єр.

Спеціальність «Право» як пілотну для проведення ЗНО для вступу до магістратури обрали з кількох причин. З одного боку, на адресу роботи правників (від суддів до прокурорів) сьогодні лунає чимало звинувачень. З іншого, «Право», так само, як і медичні спеціальності та підготовка вчителів, є врегульованою кваліфікацією. Це означає, що згадана спеціальність має конкретні стандарти освіти, що не можуть бути надто ліберальними та суттєво різнитися у різних вишах, як, наприклад, соціологія чи політологія.

«Ми розглядаємо це як певний пілотний проект до запровадження в тому чи іншому вигляді контролю якості бакалаврату і в перспективі і магістерки для інших спеціальностей, - розповів заступник міністра освіти Юрій Рашкевич. – В умовах вступу 2018 року вже записано, що це буде проводитися також для спеціальності «Міжнародне право». І плюс, для шести галузей знань (гуманітарні науки, соціальні та поведінкові науки, журналістика, право, сфера обслуговування, міжнародні відносини. – «Главком») ми угодимо ЗНО з іноземної мови».

Єдине фахове вступне випробування зі спеціальності «Право» передбачало виконання тесту із трьох блоків тестових завдань.

За результатами, які вже підбили в МОН, 10 тисяч 47 студентів бакалаврату по всіх вишах України, де вивчається «Право», вступали на магістратуру (у відомстві рахували лише навчальні заклади з кількістю вступників до магістратури не менш ніж 20 осіб). З них 8 тисяч 250 (або 82,1%) подолали пороговий бар’єр «склав/не склав». Найвищі (вище від середнього) результати показали студенти юридичних та класичних університетів. Найнижчі бали – у студентів аграрних та… правоохоронних навчальних закладів.

Дані про успішність складання єдиного фахового вступного випробування до магістратури зі спеціальності «Право» випускниками різних галузевих груп ВНЗ

Варто зазначити також, що магістерські програми з «Права» є на 104 факультетах українських вишів. І майже 200 ведуть підготовку за спеціальністю «Право». В той час, як в США так само 200 факультетів, що ведуть підготовку з права, але вже на 350 млн населення. «Правничий факультет чи не в кожному селі – це глухий кут. І результати ЗНО – це один з показників того, хто є хто, і на що ми повинні орієнтуватися, говорячи про якість правничої освіти», - висловив свою думку Рашкевич.

З тих, хто отримував диплом бакалавра цього року і вступав на магістратуру, поріг «склав/не склав» не подолали 19,1%, з тих, хто навчався на бакалавраті до 2017 року – 24,3%. Із-поміж студентів, які на бакалавраті вивчали «Право», із пороговим бар’єром не впоралися 18,66%, з тих, хто намагався вступити до магістратури на «Право», до того вивчаючи інші спеціальності, - 25,84%. Не вступили у магістратуру 9,93% студентів-бакалаврів бюджетної форми навчання і 23,01% контрактників. Разом з тим, для кожної із зазначених груп переважна більшість абітурієнтів подолала поріг «склав/не склав».

Результати вступних випробувань бакалаврів-правників до магістратури за спеціальністю «Право» у розрізі вишів

Але слід зазначити, що виставлений поріг був низьким. «На іноземну мову, наприклад, із 42 питань поріг вгадування був 10, а поріг «склав/не склав» був виставлений 6», - розповів заступник міністра Рашкевич. Інакше, як кажуть в міністерстві, був би недобір. «Та, якщо б усі складали екзамени в університетах, - додав чиновник, - всі б дістали хороші оцінки».

За словами міністра освіти і науки Лілії Гриневич, аж 9% бакалаврів із червоним дипломом не змогли подолати навіть цей наднизький поріг. «Це свідчить про досить тривожну ситуацію з якістю освіти в деяких навчальних закладах», - робить висновок вона.

Як додала міністр, заочники, які працюють за фахом, показали добрі результати.

Найкраща ситуація  у трьох класичних університетах (Києво-Могилянська академія, Львівський національний університет ім. І. Франка, Київський національний університет ім. Т. Шевченка) і одному галузевому (Національний педагогічний університет). Там подолали поріг (92,5 – 94,7%). Понад 90% також серед випускників Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого та його Полтавського інституту, Київського національного лінгвістичного університету та Дніпровського національного університету ім. О. Гончара.

За середнім конкурсним балом лідерами також є випускники класичних університетів. Перші три місця посіли Києво-Могилянка, КНУ ім. Т. Шевченка та ЛНУ ім. Франка (448,4 – 470,5). Трохи поступився Національний юридичний університет ім. Ярослава Мудрого (433,7) – 4 місце та КПІ (427,1) – 5 місце.

За середнім балом з блоку загальних навчальних правничих компетентностей лідерами (143,5 – 157,3) є Києво-Могилянська академія, КНУ ім. Т. Шевченка та КПІ. Цікаво, що 100% випускників подолали цей поріг лише для непрофільних університетів (Національний педагогічний університет, Київський національний лінгвістичний університет та Одеський національний морський університет).

За середнім балом з блоку «Право» лідерами є випускники ЛНУ ім. І. Франка, Києво-Могилянки та Університету ім. Ярослава Мудрого (149,9 – 157,7). 100% випускників подолали поріг «склав/не склав» лише для Києво-Могилянської академії.

За середнім балом з блоку «Іноземна мова» лідерами (152,7 – 157,2) є Київський національний лінгвістичний університет, КНУ ім. Т. Шевченка та Могилянка. 100% випускників подолали поріг «склав/не склав» для Національного гірничого університету, Києво-Могилянської академії, Одеської морської академії, Академії праці, соціальних відносин і туризму та Київського університету туризму економіки і права.

Усі ці результати, вважають в Міністерстві освіти і науки, потребують глибшого дослідження, в результаті якого можна оцінити додану вартість, яку дають університети студентам. «Завдяки цьому зовнішньому випробовуванню до магістратури «Право», - зазначила міністр освіти і науки Лілія Гриневич, - ми побачили, наскільки різною є якість правничої освіти в Україні. Тепер ми маємо докази цьому. І це серйозна підстава для зміни правничої освіти». Вона також додала, що зараз МОН працює спільно з Міністерством юстиції у робочій групі над концепцією розвитку юридичної освіти.

Катерина Пешко, «Главком»