рус

    Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Чи треба УПЦ МП перейменовуватися? Верховний суд ухвалив скандальне рішення на річницю Помісної церкви

    релігія
    • Віталій Тараненко Михайло Глуховський
    • Розсилка
    Українська православна церква, яка знаходиться у єдності з Московським патріархатом, поки що зберігатиме свою назву - Чи треба УПЦ МП перейменовуватися? Верховний суд ухвалив скандальне рішення на річницю Помісної церкви
    Українська православна церква, яка знаходиться у єдності з Московським патріархатом, поки що зберігатиме свою назву

    Українське правосуддя у суперечці церкви з державою стало на бік УПЦ в єдності з Московським патріархатом

    Верховний суд дозволив Українській православній церкві, яка перебуває у єдності з Московським патріархатом, зберегти свою назву. Суд залишив без задоволення касаційну скаргу Міністерства культури щодо перейменування Української православної церкви Московського патріархату. Про це «Главкому» повідомив керівник справами УПЦ МП, постійний член Священного Синоду УПЦ МП, митрополит Бориспільський і Броварський Антоній. 

    «11 грудня цього року Верховний суд залишив касаційну скаргу Міністерства культури без задоволення. Верховний суд поставив крапку у питанні претензій Мінкультури щодо перейменування», - запевнив «Главком» митрополит Антоній.

    За даними судового реєстру, 11 грудня Верховний суд дійсно розглянув касаційну «про визнання протиправним та скасування наказу Мінкульту… «Про затвердження релігієзнавчої експертизи щодо встановлення переліку релігійних організацій (об’єднань), які підпадають під дію норм частини сьомої розділу 2 статті 12 Закону України Про свободу совісті та релігійні організації».

    (для перегляду натисніть на зображення)

    Зокрема, Верховний суд погодився з позицією двох попередніх судів, які вже задовольнили заяву Предстоятеля УПЦ МП і керівника Київської митрополії Онуфрія щодо заборони Міністерству юстиції, Міністерству культури та їх структурним підрозділам, державним реєстраторам, державним і приватним нотаріусам здійснювати будь-які реєстраційні дії, скасування реєстраційних дій та записів стосовно 267 релігійних організацій. Зокрема, заборона щодо зміни реєстрації розповсюджується на релігійні організації і громади, єпархії, монастирі, духовні семінарії, училища і академії, які підшефні Київській Митрополії УПЦ МП.

    До речі, частина з них знаходиться на тимчасовій окупованій території Донбасу та анексованому Росією Криму: управління Луганської єпархії УПЦ, яке прописано на провулку Крупської, 29-б;  управління Сімферопольської і Кримської єпархії УПЦ, зареєстровано у Сімферополі на вулиці Героїв Аджимушкая,7; управління Феодосійської єпархії УПЦ у Керчі на вулиці Донського, 5; монастир Свято-Георгиєвський Балаклавський у Севастополі (мис Фіолент); Георгіївський Катерлезький жіночий монастир у селі Войково (Крим) на вулиці Степна; монастир Святого Священно-мученика Климента в Інкермані (Севастополь); чоловічий монастир Святих мучеників Косьми і Деміана в Алушті (Кримський природний заповідник); жіночий монастир на честь Івеської ікони Божої Матері у Донецьку на вул. Стратонавтів, 153; Свято-Троїцький Параскевієвський Топловський жіночий монастир у селі Учебне (Крим); монастир на честь Касперовської ікони Божої Матері у Макіївці Донецької області на вул. Леніна, 2; Ставропігійний чоловічий монастир на честь Преподобного Паісія Величковського у селі  Морозівка (Крим) на пров. Ключовий, 6; Свято-Троїцький жіночий монастир у Сімферополі на вул. Одеська, 12; Успенський монастир у Бахчисараї (Крим) на вул. Босенко, 57а.

    «Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, які встановили, що реєстраційним органам заборонені будь-які дії весення відомостей в ЄДР про Київську митрополію УПЦ та її структурні релігійні організації до вирішення цього спору по суті. «Оскільки невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи взагалі унеможливити виконання рішення суду, у разі задоволення позовних вимог, та ускладнити ефективний захист і поновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду», - сказано у постанові Верховного суду.

    Варто наголосити, що Київська митрополія УПЦ МП добивається у судах визнання протиправним та скасування наказу Міністерства культури України від 25 січня 2019 року №37 «Про затвердження релігієзнавчої експертизи щодо встановлення переліку релігійних організацій (об`єднань), які підпадають під дію норм частини сьомої та восьмої статті 12 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації».

    Також УПЦ МП хоче зобов`язати Міністерство культури негайно відкликати публікацію, розміщену 26 січня 2019 року на офіційному сайті Мінкульту через офіційне видання «Урядовий кур`єр», переліку релігійних організацій (об`єднань), яким необхідно внести зміни до свого статуту (положення) та подати їх на реєстрацію.

    Нагадаємо, Верховна Рада України на 20 грудня 2018 року ухвалила закон, який зобов'язує релігійні організації, центр яких знаходиться за межами держави, зазначити у своїй назві належність до інших держав. Тобто закон у першу чергу стосувався Української православної церкви Московського патріархату, яка мала б вказати свою належність до Російської православної церкви (РПЦ).

    18 січня 2019 року 49 депутатів Верховної Ради звернулися до Конституційного суду України (КСУ) щодо неконституційності закону про перейменування УПЦ Московського патріархату. Провадження у КСУ відкрили 19 квітня. Рішення КСУ з цього приводу ще немає.

    Паралельно з цим процесом 9 березня 2019 року Окружний адмінсуд Києва відкрив провадження у справі за позовом Київської митрополії колишньої УПЦ МП до Міністерства культури, крапку у якому поставив Верховний суд.

    Як пояснив в інтерв’ю «Главкому» директор Департаменту Мінкульту у справах релігій і національностей Андрій Юраш, справа, яка пройшла всі рівні оскарження, не стосується переважної більшості релігійних громад, а це близько 12 тисяч, які належать до УПЦ в єдності з МП, тобто закон про перейменування є чинним і він діє. Іншими словами, рішення Верховного суду стосується лише 267 згаданих релігійних громад.

    Віталій Тараненко, Михайло Глуховський, «Главком»

    У розділі 2 статті 12 частини 7 закону «Про свободу совісті та релігійні організації» ідеться: «Релігійна організація (об'єднання), яка безпосередньо або як складова частина іншої релігійної організації (об'єднанння) входить до структури (є частиною) релігійної організації (об'єднання), керівний центр (управління) якої знаходиться за межами України в державі, яка законом визнана такою, що здійснила військову агресію проти України та тимчасово окупувала територію України, зобов'язана у своїй повній назві, зазначеній її у статуті (положенні), відображати приналежність до релігійної організації (об'єднання) за межами України, до якої вона входить (частиною якої вона є), шляхом обов'язкового відтворення у своїй назві повної статутної назви такої релігійної організації (об'єднання) з можливим додаванням слів «в Україні» та/або позначення свого місця в структурі іноземної релігійної організації».

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ