Впав останній бастіон: українізувалась навіть «Комсомольська правда»

Із 16 січня в Україні починають діяти чергові норми закону про забезпечення функціонування української мови як державної. Цього разу зміни стосуються газет і журналів. Вони мають перейти на українську.

В ухваленому понад два роки тому законі була передбачена поетапність переходу засобів масової інформації на державну мову. І ось після радіо і телебачення настала черга преси. «Главком» розібрався, що саме зміниться для друкованих видань і як контролюватиметься дотримання закону.

Що каже закон

15 травня 2019 року президент підписав Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Хоч сам закон вступив у силу одразу, прикінцеві і перехідні його положення передбачають поетапність впровадження його окремих статей. Так, стаття 25 Закону стосується державної мови у сферах друкованих ЗМІ. Вона набирає чинності через 30 місяців після набрання чинності Закону. І ось цей дедлайн вже на носі – 15 січня.

Закон визначає: мова друкованих ЗМІ в Україні має бути українською. При цьому ніхто не заборонятиме друк газети іншими мовами, якщо це будуть видання «під однаковою (з українською версією) назвою, відповідатимуть одне одному за змістом, обсягом та способом друку, а їх випуски матимуть однакову нумерацію порядкових номерів і видаватимуться в один день».

Примітно, що в законі не міститься норма про мовну квоту для преси на кшталт тієї, що діє на радіо і телебаченні. Натомість є вимоги до розповсюджувачів. Там, де ви переплачуєте видання повинна бути можливість підписки і українською мовою. Окрім того, на «розкладках» газет і журналів за кількістю видань українською не повинно бути менше, ніж іншими мовами. Наприклад, якщо продається газета російською чи молдовською, то поряд має обов’язково лежати україномовний примірник цієї ж газети або журналу.

Є і винятки. Обмеження на друк іншими мовами не стосуватимуться видань кримськотатарською мовою, мовами інших корінних народів України, а також офіційними мовами Євросоюзу. Наприклад, у Берегово цілком можуть продаватися у кіоску газети англійською і угорською мовами без обов’язковості їх дублювання українською. Окрім того, можна буде вільно продавати і купувати наукові видання. «У разі публікації англійською мовою та/або іншими офіційними мовами ЄС опубліковані матеріали мають супроводжуватися анотацією та переліком ключових слів державною мовою», ідеться в законі.

Як газети і журнали готуються до нових правил

В Україні протягом всього періоду незалежності кількість російськомовних друкованих видань значно переважала україномовні. Після Революції гідності ситуація поступово почала змінюватися. Але точно не на користь української мови у друкованих ЗМІ. Наприклад, провідні російськомовні газети «Сегодня» і «Факты и комментарии» просто припинили вихід, в інтернеті залишилися лише сайти цих видань. Головний редактор «Факты и комментарии» Олександр Швець пояснив припинення виходу газети у 2020 році карантином через Covid-19. Пізніше «Факты комментарии» поновили вихід, а з 13 січня 2022 року виходитимуть лише українською, розповів «Главкому» головний редактор газети Олександр Швець. Та придбати її можна лише через передплату на сайті видання. Через сервіси «Укрпошти» газету передплатити не вдалося, як і не вдалося її знайти в кіосках у Києві. Натомість газета «Бульвар Гордона», у якої до російської версії з’явилася українська, не переривала вихід. Хоча її засновник Дмитро Гордон визнає: ера газет завершилася два-три роки тому. При цьому він критично ставиться до норм закону, які почнуть діяти з 16 січня. Мовляв, не обмеженнями на друк іншими мовами треба підтримувати видання українською, а преференціями для україномовної преси. «Наприклад, меншими податками для газет, які видаються українською», – говорить Гордон в коментарі «Главкому». На його думку, видання, які друкуються російською, просто збанкрутують, оскільки їхні читачі хочуть читати російською. А це, насамперед літні люди, які не захочуть переходити на українську.

Та прогноз засновника «Бульвару Гордона» ставить під сумнів досвід інших видавців. Минуло майже пів року після переходу тижневика «Новое время» на українську. І поки закриватися журнал не збирається. Від повної його назви залишилася лише абревіатура «НВ», яку керівництво журналу вирішило не перекладати державною. Сайт видання двомовний.

З наближенням початку дії нових вимог заметушилися й інші гравці на ринку друкованої преси. Оголосила про перехід після Нового року на українську й газета «Вести», яка гостро критикувала у своїх статтях ухвалений закон.

Про повний перехід на українську сповістив читачів і журнал Playboy Україна. Сайт видання нині також перейшов на українську, щоправда сторінка онлайн-передплати на 2022 р. залишається російськомовною, на ній не зазначено, що друкована версія журналу змінить у 2022 року мову на державну. Як запевнили «Главком» керівники журналу, невдовзі сайт можна буде читати як українською, так і російською мовами.

Менеджмент журналу вважає зміни мовної політики позитивними, адже вони дозволять розширити аудиторію. «Ми практично не були представлені на Західній Україні. Після продажів січневого випуску, зможемо оцінити динаміку. У залежності від результатів, будемо приймати відповідне рішення (щодо тиражу). За нашими прогнозами аудиторія збільшиться на 10-15%», – розповіла в коментарі «Главкому» головний виконавчий директор видання Анастасія Баженова. Нині тираж журналу становить 20 тис. примірників.

Також повністю перейшов на українську журнал «Фокус». На сайті «Укрпошти» можна оформити передплату на 2022 рік лише його україномовну версію. Перейде на українську і журнал «Футбол». Між тим, в Україні є видання з трьома мовами виходу. Принаймні, так зазначено в умовах передплати, зокрема, на газету «КП в Україні» або журнал «Кореспондент».

Проте, як пояснила «Главкому» головна редакторка «КП в Україні» Оксана Богданова, її газета зазначила три мови виходу, ще у вересні, коли потрібно було надавати інформацію розповсюджувачу про майбутню передплату і ще не було визначено долю газети. За її словами, газета виходитиме винятково українською після новорічних свят.

Головною проблемою для преси вона називає не зміну мови друку, а несприятливі умови розповсюдження, економічні фактори. «У багатьох кіосках продають уже не пресу, а цигарки. У супермаркетів дуже жорсткі умови для співпраці. Відсутній папір українського виробництва, ідуть закупівлі у Білорусі, а також зростає вартість фарби», – перераховує вона.

На підтвердження слів про несприятливі умови роботи ринку друкованих ЗМІ красномовно свідчить статистика, оприлюднена «Укрпоштою» на початку 2021 року: тиражі видань скоротилися впродовж 2019 і 2020 років на 1,5 млн примірників, при тому що станом на 1 січня 2021 року загальні тиражі українських друкованих видань становили 6,3 млн примірників.

Що не так із законом

При цьому фахівці визнають, що закон про забезпечення функціонування української мови як державної в частині розповсюдження преси містить чимало прогалин. Наприклад, у п.1 ст. 25 ідеться про те, що друковані ЗМІ можуть видаватися окрім української і іншими мовами «за умови, що одночасно з відповідним тиражем видання іноземною мовою видається тираж цього видання державною мовою». Чи достатньо буде простої наявності тиражу іншою мовою поряд з тиражем українською, аби не стати порушником? Якщо газети виходить трьома мовами, то який відсоток видання має виходити українською? Окрім того, відповідальність за порушення вимог прописана не чітко. Наприклад, п. 4 ст. 25 закону зазначає: «У кожному місці розповсюдження друкованих засобів масової інформації друковані ЗМІ державною мовою мають становити не менше 50% назв друкованих ЗМІ, що розповсюджуються в цьому місці». Цією нормою закон не зобов’язує видавців обмежувати друк, наприклад, російською. А відповідальність за недотримання закону перекладає на розповсюджувачів. Але розповсюджувач – це хто? Компанія, яка доставляє пресу до місця продажу чи безпосередньо продавець, чи магазин, у якому продається газета чи журнал? Тобто хто саме відповідатиме? Не зрозуміло також, хто і як контролюватиме кількість примірників видань різними мовами у точках продажу? «Ми з іншими колегами спілкувалися, з різними юристами також. Ніхто не розуміє, як трактувати цей закон», – каже «Главкому» Оксана Богданова. Між тим штрафи за порушення передбачені чималі. Як нагадують у Державному комітеті телебачення і радіомовлення, за порушення вимог щодо мови друкованого видання штраф сягатиме від 400 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Тобто від 6,8 тис. грн до 8,5 тис. грн. А в разі повторного порушення протягом року розмір штрафів складе від 8,5 тис. грн до 11,9 тис. грн. А притягати до відповідальності порушників має Уповноважений із захисту державної мови зможе із 16 липня 2022 року.

Першими внаслідок зміни законодавства постраждають видання, які спеціалізують на друку кросвордів і сканвордів. За словами Богданової, в Україні відсутні бази кросвордів українською мовою. Також через вищенаведені причини вона прогнозує нову хвилю закриття друкованих ЗМІ вже навесні.

Михайло Глуховський, «Главком»