В Угорщині вірять, що новий закон України про освіту не запрацює

Найголовніша проблема у стосунках України і Угорщини полягає в тому, що поки незрозуміло, яке майбутнє чекає угорську громаду Закарпаття, є понад 60 шкіл на Закарпатті інсування яких тепер під загрозою. Таку думку в інтерв'ю «Главкому» висловив посол Угорщини Іштван Ійдярто.

«Давайте згадаємо Закон (України) про освіту, його статтю 7 (в цій статті йдеться про те, що мовою освітнього процесу в державних і комунальних навчальних закладах є українська - «Главком»). Він говорить про те, що члени нацменшин, крім кримських татар в Україні, не мають можливості вчитися в школах, а тільки в групах і класах рідною мовою», - нагадує  Ійдярто і додає, що саме тому в Угорщині вірять, що цей закон не запрацює.

«Є ймовірність, що до 2023 року закон не буде імплементований. Після цього незрозуміло, що буде далі. Все, що ми зараз спостерігаємо - це величезний крок назад у взаєминах. Адже під час соціалізму в Чехословаччині, коли Закарпаття входило до складу тієї країни, ці школи працювали. Працювали вони і після 90-х років минулого століття, коли Україна стала незалежною», - зазначає посол.

Ійдярто запевняє, що говорячи про український закон про освіту, Угорщина має претензії лише до юридичної частини, «а у відповідь чує політичні аргументи». «Значить, політична частина превалює над юридичною, над правом людей отримувати освіту рідною мовою. У цій дискусії це наша основна проблема», - вважає посол.  

Ійдярто наголошує, що прекрасно розуміє, як після 2014 року змінилася ситуація. І все ж, на думку посла, скасування права людини на отримання освіти рідною мовою «не можуть виправдати ніякі геополітичні ситуації».

До відома, Угорщина вимагає з України те, чого сама ніколи не робила. Попередній посол Угорщини в Україні Ерно Кешкень раніше в інтерв’ю «Главкому» заявив, що наразі в Угорщині діє закон, який надає право лише на відкриття класу для восьми осіб за бажанням їхніх батьків з нацменшин. Але, за словами дипломата, оскільки українці проживають на всій території Угорщини і вони розпорошені, то ніхто й не вимагав відкриття окремого класу.

Нагадаємо, Угорщина пред’являє претензії до України через два закони, що були прийняті у 2017 (Закон про освіту) і 2019 (Закон про функіонування української мови як державної) роках. У Будапешті вважають, що обидва документи порушують право на використання мови національними меншинами. Ще два роки тому міністр закордонних справ Угорщини Петер Сиятро заявив, що уряд Угорщини вирішив блокувати всі подальші рішення Європейського союзу, спрямовані на зближення ЄС з Україною.

Наприкінці жовтня 2019 року Угорщина наклала вето на спільну заяву послів НАТО стосовно України і у листопаді голова комітету парламенту Угорщини з питань національної єдності Янош Бенцик заявив, що Угорщина і надалі послідовно блокуватиме зближення України із Північноатлантичним альянсом та ЄС.