«Повернувся на фронт після звільнення». Історія Юрія Бондаренка, якого вбили у Львові

4 грудня стало відомо про трагедію, що сталася у Львові: військовослужбовець ТЦК та СП Юрій Бондаренко помер від ножових поранень, завданих під час конфлікту на вулицях міста. Вбивство сталося ввечері 3 грудня, коли 30-річний львів'янин напав на групу військових. Юрій Бондаренко, уродженець Харкова, був солдатом, який протягом багатьох років служив у Збройних силах України та неодноразово демонстрував свою відданість країні. Історію військового розповіли у мережі журналісти, його друзі та побратими, передає «Главком».

Бій на вулицях Львова

Конфлікт виник між Юрієм Бондаренком та нападником на перехресті вулиць Єфремова та Японської у Львові. Під час інциденту чоловік завдав Бондаренку смертельне поранення ножем у пахову ділянку, пошкодивши аорту. Солдат помер від крововтрати в лікарні, попри зусилля медиків. Окрім того, нападник також вдарив іншого військовослужбовця, старшого солдата Василя Малюка, після чого втік із місця події. Зловмисника незабаром затримали завдяки відеоспостереженню.

Військова кар'єра Юрія Бондаренка

Юрій Бондаренко вступив до лав Збройних сил України у 2015 році. Спочатку він служив у 16-му окремому мотопіхотному батальйоні на сході країни, зокрема в Донецькій та Луганській областях. Протягом своєї служби він брав участь у бойових діях, але через серйозні проблеми зі здоров’ям був звільнений у запас у 2016 році.

У листопаді 2024 року Бондаренко був повторно мобілізований. Спочатку він служив у ППО, а пізніше перевівся до ТЦК. Попри проблеми зі здоров'ям, він продовжував службу, зокрема працював зв’язківцем і оператором радіолокаційної станції.

Юрій Бондаренко був нагороджений відзнаками, серед яких медалі «Захисникам вітчизни» та «Ветеран війни».

Ветеран війни та волонтер

Юрій був не лише військовим, а й активним волонтером. У 2023 році він віддав свій пікап L200 для потреб армії, а також регулярно допомагав фінансово. Зокрема, він передав 5 тис. доларів на потреби військових і волонтерів, а також організовував доставку необхідних товарів для армії, включаючи плитоноски та магазини для автоматів.

Його рідні та побратими згадують його як хорошу людину, яка завжди була готова допомогти. Він мав добрий характер, був комунікабельним і підтримував інших словом і ділом. Юрій був одружений, у нього залишилися мати, дідусь і дружина. Юрій Бондаренко був нагороджений відзнаками, серед яких медалі «Захисникам вітчизни» та «Ветеран війни».

Реакція суспільства та влади

Мер Львова Андрій Садовий відреагував на трагедію: «Я не буду робити вигляд, що це якийсь «нещасний випадок», бо це вбивство! Нападника затримали. Друзі Юрія розповіли, що після фронту, з його діагнозом, він міг звільнитися. Але залишився. Хотів бути корисним Україні. Робив свою роботу чесно й відповідально – так, як від нього чекала держава. І тому ця смерть – жах. Біль і несправедливість. Такі випадки неприпустимі».

Очільник Львівської ОДА Максим Козицький зазначив: «Це не «конфлікт із ТЦК» – це збройний напад на військового, який діяв у межах закону. Людина, яка захищала країну, загинула в тилу від рук того, кого вона захищала. Такі трагедії – прямий наслідок дезінформації та токсичних наративів про військових і ТЦК, які активно поширюють poсiйські спецслужби, і які, на жаль, споживають українці».

Журналіст Сергій Грішин поділився, що товаришував з вбитим. «Влітку 23-го невідомий з чату написав, що хоче віддати свій пікап, бо йому не треба. Ситуація виглядала дивною, але я почав спілкування. В підсумку, вже наступного дня я був у Львові. Юра віддав свій пікап L200 у відмінному стані.  Якогось разу, Юра сказав що не може сидіти осторонь і вирішив знову мобілізуватись, цей раз в ППО. Потім він перевівся в ТЦК. Вчора у Львові, при виконані його вбила мразота».

Юрій Бондаренко буде похований 5 грудня.