Хто саме у 2020 році допомагав послабити українську протиповітряну оборону?

  •  glavcom.ua
  • Розсилка
Хто саме у 2020 році допомагав послабити українську протиповітряну оборону?

У 2020 році ДБР, очолюване на той момент Романом Трубою, завдало нищівного удару по протиповітряній обороні України

У 2020 році руками ДБР (найпевніше, спецслужбами Росії) була проведена ефективна операція з послаблення української протиповітряної оборони: на певний час система ППО була частково роззброєна і знята з бойового чергування, а внаслідок публічних судових справ було знищено підпільну мережу постачання запчастин для системи наведення ракет, що діяла у Росії. Стали відомі імена частини виконавців.

Сьогодні стало відомо, що центр «Миротворець» вніс до своєї бази слідчу ДБР Оксану Валеріївну Богатюк, яка була безпосередньою виконавицею у цій спецоперації. Нагадаємо передісторію:

У 2020 році Державне бюро розслідування, очолюване на той момент Романом Трубою, завдало нищівного удару по протиповітряній обороні України – у кількох зенітних бригадах України вони вилучили ключові елементи системи наведення на ціль (також відомі під назвою «клістрони»). У кримінальному провадженні №62020240000000492, відкритому у Хмельницькому районному суді як прикриття для усієї операції, клістрони фігурують під назвою «НВЧ-прилади».

Клістрони – це спеціальні електровакуумні лампи, що використовуються для підсилення високочастотного радіосигналу і є необхідними для систем наведення на ціль у низці ракетних комплексів протиповітряної оборони. Ключовий момент, який потрібно знати, – для техніки, що стоїть на озброєнні ППО України, ці лампи виробляються лише в Росії. За неофіційною інформацією, протягом 2014–2020 року спецслужбам України вдалося налагодити контрабандне постачання клістронів для потреб ППО. Проте у 2020-му у справу втручається українське ДБР та наша судова система.

У квітні 2020 року ДБР відкриває кримінальне провадження щодо відсутності сертифікатів виробника та відповідності норм, що «дозволило постачати товар негарантованої якості та невідомого виробництва». Документи могли бути відсутні, враховуючи неофіційний спосіб закупівлі деталей. Щодо цього 4 червня 2020 року слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області Баєв С.М. за поданням слідчої ДБР Оксани Богатюк, згаданої вище, дозволяє у своїх чотирьох ухвалах (однакових за змістом, крім адреси частин) огляд місць зберігання НВЧ-приладів у чотирьох військових частинах ППО України в Черкаській, Одеській, Київській та Херсонській областях.

Слідчі ДБР прибувають першого липня 2020 року у ці чотири частини та вилучають НВЧ-пристрої, хоча мали дозвіл лише на поверхневий огляд, внаслідок чого з'являється гнівний допис на ФБ-сторінці ППО України. Через публічний скандал частину пристроїв повернули військовим, і ДБР обіцяло внутрішнє розслідування, яке ні до чого не призвело. (Цікаво, що ухвала про арешт майна від того ж судді Баєва з'явилася лише 2 липня, коли клістрони вже були вилучені, – зараз ця ухвала засекречена).

Водночас через дії слідчих ДБР не лише була тимчасово зменшена спроможність ППО України. Не менш важливим наслідком стала публікація у відкритих документах цієї справи серійних номерів та дат виробництва клістронів, які перевіряла ДБР. Внаслідок цього, за неофіційною інформацією, спецслужби Росії відстежили ланцюжки продажу деталей і припинили діяльність мережі постачання цих запчастин в Україну.

Слідчу ДБР Оксану Валеріївну Богатюк, що тепер фігурує у «Миротворці», потрібно опитати контррозвідці СБУ і з'ясувати: від кого їй, як виконавиці, прийшов наказ відкрити цю справу. Не виключено, що таким чином можна вийти на «кротів» у ДБР (або в інших органах), що сприяли послабленню українського ППО. Робити це потрібно просто зараз, коли є загроза масованого загострення/нового вторгнення військ РФ.

Додатково: 30 липня 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду в складі судді-доповідача Матущака М.С., суддів: Кулеші Л.М., Бережного С.Д. відмовили начальнику військової частини у спробі повернути клістрони, який аргументував, що »(вироби), на які був накладений арешт ухвалою слідчого судді встановлюються на військову техніку, яка виконує бойове чергування з охорони повітряного простору та важливих стратегічних об`єктів держави. Без зазначених виробів, військова техніка не зможе виконувати свої функції». «Ні», – відповіли зазначені судді, все ОК: колегія суддів вважає, що слідчий суддя місцевого суду при розгляді клопотання з`ясував усі обставини, а тому ухвалу слідчого судді слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

У грудні 2020 року той самий суддя Баєв відмовив та повернув клопотання про скасування арешту на майно від одного з командирів частин ППО, з чого можна зробити висновок, що принаймні частина клістронів так і не була повернута у війська, навіть через пів року.

Джерело: texty.org.ua


Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Натисніть «Подобається», щоб читати
Glavcom.ua в Facebook

Я вже читаю Glavcom в Facebook

НАЙПОПУЛЯРНІШЕ

Про використання cookies: Продовжуючи переглядати glavcom.ua ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом і погоджуєтеся на використання файлів cookies Згоден   Про файли cookies

Хто саме у 2020 році допомагав послабити українську протиповітряну оборону?