Італійська сварка через антиковідний фонд

  •  glavcom.ua
  • Розсилка
Прем'єр-міністр Італії Джузеппе Конте - Італійська сварка через антиковідний фонд
Прем'єр-міністр Італії Джузеппе Конте

В Італії – чергова урядова криза

За поганого сценарію справа може дійти до дочасних виборів, шанси перемогти на яких має правопопулістська й прихильна до Кремля партія «Ліга».

У той час, як весь фокус уваги міжнародних оглядачів був сконцентрований на подіях у Вашінґтоні, поважна урядова криза розігралася в Римі. Не встигла Італія взяти віжки правління у G20 (з першого січня 2021 року Рим головуватиме пів року в групі), як під прем'єр-міністром Джузеппе Конте (Giuseppe Conte) захиталося крісло, урядова коаліція опинилася на межі розвалу.

Новий уряд в країні функціонує відносно недовго – трохи більше року (хоча для Італії з її частими урядовими кризами – цілком нормальний термін). Нагадаємо, що у вересні 2019 року розвалилася попередня коаліція. Вона була доволі кумедною, з одного боку, бо в неї увійшли лівопопулістський «Руху 5 зірок» і правопопулістська партія «Ліга». З другого боку, у зовнішній політиці ці партії були доволі близькими: скептично ставилися до Європейської Унії та прихильно – до Росії.

Тож розвал попереднього уряду, принаймні у нас, українців, не викликав жодного жалю, радше навпаки. Отже, тоді сформувалася нова, прогресивніша коаліція, у якій все ще залишався «Руху 5 зірок», а «Лігу» заступила проєвропейська Демократична партія.

Але от з початком нового року залихоманило й цю коаліцію. До нової урядової кризи призвело оголошення про вихід з правлячої коаліції партії експрем'єра Маттео Ренці (Matteo Renzi) «Жива Італія» (Italia Viva). Ренці 13 січня відкликав двох своїх однопартійок з уряду – міністерку з питань родини та рівних можливостей Елену Бонетті (Elena Bonetti) та міністерку з питань сільського господарства та продовольчої політики Терезу Белланову (Teresa Bellanova). У такий спосіб експрем’єр висловив невдоволення політикою і методами прем’єра Конте.

Тут варто зазначити, що коли формувалася чинна коаліція, жодної «Живої Італаї» ще не існувало. Ренці тоді був членом Демократичної партії, причому не рядовим членом, а секретарем партії. Так само й Бонетті і Белланова увійшли в кабінет як членкині Демпартії. А вже через кілька днів після сформування уряду Ренці заскочив усіх заявою про створення власної партії «Жива Італія», хоча й підтвердив підтримку уряду Конте.

Чим, власне, викликаний актуальний демарш Маттео Ренці? Відповідь на це запитання можна знайти у відкритому листі на адресу прем'єр-міністра Джузеппе Конте, який він наприкінці грудня опублікував на сторінці в Facebook.

Експрем’єр висловлював невдоволення тим, як уряд країни розпоряджається коштами, що їх Італія отримала з фондів Європейської Унії на подолання наслідків коронакризи. А грошей цих чимало, адже Італія, яка найбільше постраждала від пандемії серед країн-членів ЄУ, отримала аж 209 мільядів євро.

«Урядів хоче занадто багато вирішувати самостійно і надто мало радитися з парламентом і таким чином уподібнюється до лідера “Ліги” Маттео Сальвіні (Matteo Salvini), заради боротьби з авторитаризмом котрого й була сформована чинна коаліція», – зазначається в листі. Там же й Ренці й погрожує відкликати з уряду своїх людей. І, як ми вже знаємо, погрози свої він реалізував. І хоча партія «Жива Італія» має досить небагато місць у парламенті, однак голоси її членів були вирішальними для існування коаліції і життєздатності уряду Конте.

Тим часом італійські політологи висловлюють переконання, що причини шантажу з боку Ренці полягають у його бажанні монетизувати свою «золоту акцію» в коаліції і домогтися цілої низки поступок з боку більших коаліційних партнерів. Не дарма ж він заявив на своїй останній пресконференції, що «Жива Італія» ще може залишитися в складі парламентської більшості, але при цьому готова й перейти в опозицію. «Справа не в тому, яким буде результат кризи, у нас немає проблем із цим, ми можемо бути в більшості, якщо нас хочуть там бачити, але не як заповнювачі місць. Якщо політичні сили чинної більшості хочуть зайнятися проблемами, які лежали на столі протягом декількох місяців, нехай роблять це, але без каламбурів і постійних зволікань», – сказав Ренці, зазначивши при цьому про можливість альянсу з правоцентристською опозицією.

Як Італія зможе подолати чергову урядову кризу? Один з найімовірніших сценаріїв передбачає формальну відставку Конте. Президент Серджо Маттарелла може знову надати йому мандат для спроби формування оновленого кабінету на основі тієї ж парламентської більшості. Це передбачає і повернення до коаліції «Живий Італії», якій буде обіцяно більший вплив в майбутньому кабінеті.

Можливо, що новий уряд на основі старої більшості очолить й нова людина. Хоча поки що ніхто з аналітиків не наважується називати кандидатур. Складність такого сценарію полягає в тому, що новий кандидат повинен влаштовувати і Демпартію, і «Рух 5 зірок», і «Живу Італії». Такої персони поки що не помітно на обрії італійської політики. Тому і демократи, і «п’ятизіркові» вже висловили повну підтримку незалежному, позапартійному прем’єрові Конте, якого вони бажають і надалі бачити керівником уряду.

Тож, якщо «Жива Італія» піде на принцип і відкине можливість співпраці з Конте, то урядова коаліція може спробувати знайти собі нового партнера серед дрібних парламентських партій, або залучити до спілки незалежних депутатів. Найімовірніше, що вибули «багнети» можна буде заступити перебіжчиками від партії Сільвіо Берлусконі «Вперед, Італія» або колишніми членами фракції «Руху 5 зірок».

Якщо всі ці сценарії проваляться, то президент може призначити технічний уряд, який би мав підтримку широкого кола політичних сил. Такий кабінет міг би очолити, наприклад, колишній президент Європейського центрального банку Маріо Драґі (Mario Draghi).

Якщо ж і з технічним урядом нічого не вийде, то Італії доведеться готуватися до чергових позачергових виборів. Хоча це й найменш бажаний сценарій, оскільки до влади може повернутися правопопулістська партія «Ліга» під керівництвом колишнього віцепрем’єра і ексміністра внутрішніх справ Маттео Сальвіні. Саме того, котрий свого часу називав себе «другом Путіна».

Петро Гладієвський

Джерело: Zbruc


Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Натисніть «Подобається», щоб читати
Glavcom.ua в Facebook

Я вже читаю Glavcom в Facebook

НАЙПОПУЛЯРНІШЕ

Про використання cookies: Продовжуючи переглядати glavcom.ua ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом і погоджуєтеся на використання файлів cookies Згоден   Про файли cookies