Нові податкові зміни. Олігархи платитимуть менше, громадяни – більше

Від початку він був класичним «ресурсним» законопроєктом, націленим на створення додаткових джерел наповнення бюджету. Пропоновані норми стосувалися різних секторів та галузей економіки – видобувної промисловості, виробництва електроенергії, сільського господарства, будівництва, фізосіб. Однак до другого читання законопроєкт істотно змінився. Деякі сумнівні з погляду бізнесу та громадян норми були видалені або виправлені. Однак із законопроєкту зникло практично все, що могло змусити найбільші промислові групи, тобто олігархів, платити до бюджету більше.

Автор: Юрій Гайдай, старший економіст Центру економічної стратегії

Данило Гетманцев, голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики та один з ключових адвокатів цього проєкту, уже перестав називати його «антиолігархічним». Натомість зараз Данило Олександрович обережно коментує, що законопроєкт «усуває дисбаланси в оподаткуванні й ті корупційні схеми, що були включені до Податкового кодексу з моменту його прийняття».

Яким насправді зараз є цей законопроєкт і як він вплине на державний бюджет та українську економіку? Розбираємо найбільш значущі норми та зміни.

«Антиолігархічні» норми

Рента на руду

У квітні 2021 року міністр фінансів оголосив про підготовку пакету змін до Податкового кодексу. Однією з ключових ініціатив була зміна механізму нарахування ренти на залізну руду.

На сьогодні рента збирається від собівартості руди (яка, як вважається, становить $25–30) – за ставкою 11%, якщо ціна руди нижче $70, або 12%, якщо вище. Це дає стабільні $2,75–$3,6 ренти з 1 тонни руди. В попередні роки ціни на залізну руду коливалися в діапазоні $60–100, але з середини 2020-го почалося зростання, і в квітні 2021-го вартість тонни руди, збагаченої до 62%, досягла $180.

На тлі таких високих цін та низького податкового навантаження рудний бізнес, понад 50% якого належить «Метінвесту» Ріната Ахметова, а решта – іншим українським олігархам та групі АрселорМіттал, почав отримувати надприбутки.

Згідно з пропозицією Мінфіну, базою нарахування ренти замість собівартості мала стати вартість руди на світовому ринку, а ставки ренти пропонувалося прогресивно диференціювати, тобто що більша ціна – то більша ставка ренти. Так, до $85/т держава отримувала б менше, аніж зараз, але вже починаючи з $85 рента істотно збільшувалася ($6,8/т), а за тодішньої ціни в $180 рента становила б $28/т – тобто увосьмеро більше поточної!

Однак до другого читання Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики під головуванням Гетманцева вніс правки, які зменшили базу оподаткування на вартість доставки руди Україною та до порту в Китаї, ставки ренти також були знижені. Тож уже за ціни близько $110/т рудний бізнес платитиме меншу ренту, аніж сьогодні.

Проблема в тому, що на момент написання статті ціна руди опустилася вже до $97, і провідні інвестаналітики прогнозують, що найближчими роками ціни на руду триматимуться в межах $85–97.

Згідно з даними ДПС, у 2020 році гірничо-збагачувальні комбінати сплатили 3,9 млрд грн ренти з 50,9 млн т залізних руд та концентратів, отримавши 42,7 млрд грн прибутку.

Замість істотного збільшення рентних надходжень, за сталого видобутку, у 2022 році надходження можуть зменшитися на 1,6 млрд грн – до 2,3 млрд грн. Базові припущення таких підрахунків: середня ціна тонни руди $89, фрахт до порту Ціньдао $30, видобуток 50,9 млн тон, як у 2020-му.

Земельний податок для гірничодобувних підприємств

Ще 4–5 млрд грн Мінфін планував залучити наступного року у місцеві бюджети, скасувавши пільгу зі сплати земельного податку для гірничодобувних підприємств. Однак у проєкті до другого читання норма, що скасовує цю пільгу, відсутня. Найбільшим вигодонабувачем цієї пільги є «Метінвест» Ріната Ахметова.

Акциз на електроенергію з відновлювальних джерел

Проголосований у першому читанні законопроєкт №5600 скасовував пільговий нульовий акциз на електроенергію, генеровану відновлювальними джерелами (ВДЕ). Виходячи з оцінок обсягу ринку ВДЕ та акцизної ставки у 3,2%, ця норма давала до 1,5 млрд грн додаткових надходжень. Однак до другого читання податковий комітет цю норму прибрав. Одним з великих інвесторів у відновлювану енергію є Ахметов.

Екологічні податки

Ставки податку за викиди в атмосферне повітря окремих забруднювальних речовин стаціонарними джерелами забруднення, які пропонувалося збільшити втричі, в проєкті до другого читання лише незначно індексуються – на 5%.

Збільшення ставки податку на викиди CO² зберегли, однак у документі до другого читання з'явився пункт про те, що не менш ніж 70% цього податку спрямовується на заходи зі скорочення викидів двоокису вуглецю переробною промисловістю та постачальниками електричної та теплової енергії. Отже, значна частина зборів цього податку повернеться найбільшим підприємствам-забруднювачам для їхньої модернізації. Для прикладу: дві третини вугільної генерації електроенергії, яка генерує суттєві викиди СО², належать знову-таки Рінату Ахметову.

Касовий метод нарахування податків

Згідно з касовим методом, податкові зобов’язання виникають у момент отримання коштів постачальником (на противагу «першій події», коли зобов’язання виникає в момент першої події з двох – постачання товару/послуги або розрахунку за них).

Норми законопроєкту №5600 тимчасово вводять касовий метод визначення для податку на прибуток для «зеленої генерації» та для ПДВ на постачання електроенергії, вугілля та води, а також житлово-комунальних послуг, у межах яких нараховують абонплату.

Для вищевказаних товарів розрахунок може бути достатньо віддаленим у часі після постачання, тож запровадження касового методу можна розглядати як опосередковану податкову пільгу для електрогенерувальних підприємств, вугільної галузі та ЖКП.

Податок на прибуток для великих платників

Ця норма стосується усього великого бізнесу країни. Підприємці тепер зможуть зменшувати оподатковуваний прибуток щороку не більше ніж на 50% суми неврахованих збитків усіх попередніх років. Такий підхід середньостроково збільшить надходження до бюджету, звузивши простір для законного зменшення оподаткування великих підприємств, однак може негативно вплинути на бажання бізнесу починати нові капіталомісткі інвестиційні проєкти.

Агробізнес та особисте сільське господарство

Мінімальне податкове зобов’язання

Ця норма спрямована на збільшення податкового навантаження на сільгоспвиробників та обмеження схем мінімізації податків при оренді сільськогосподарської землі. Для користувачів сільгоспугідь визначається мінімальне податкове зобов’язання (МПЗ) – 5% від нормативної грошової оцінки земельних ділянок, що перебували у використанні (4% у 2022–23 роках, відповідно до перехідних положень). У разі, якщо сума податків та зборів, сплачених власником, менша за МПЗ, різницю слід буде доплатити.

Вперше МПЗ нараховуватиметься у 2023-му за 2022-й рік. Важливо, що фізичні особи звільнятимуться від МПЗ, якщо податківці не вручили податкове повідомлення-рішення у встановлені строки.

Мінфін прогнозував, що обсяг додаткових надходжень від МПЗ становитиме понад 10 млрд грн, однак із врахуванням змін до другого читання та перехідних положень у 2023 році ці надходження будуть меншими.

Оподаткування продукції особистого сільського господарства

До другого читання прибрали норму, що зменшувала розмір земельної ділянки для ведення особистого сільського господарства, продаж продукції з якої не обкладається ПДФО, з 2 га до 0,5 га.

Натомість дохід фізичних осіб від продажу такої продукції пропонують оподатковувати, якщо за рік він перевищить 12 мінімальних зарплат (78 тис. грн з 1 січня 2022-го).

У разі перевищення платник повинен буде подати річну декларацію, відобразити в ній суму перевищення та сплатити з неї 18% ПДФО та 1,5% військового збору.

На сьогодні держава не має інструментів контролю більшості продажів продуктів особистого сільського господарства, тож декларування і сплата податків буде переважно залежати від доброї волі громадян.

Оподаткування самовільно зайнятих земель

Проєкт до першого читання пропонував зобов’язати юридичних та фізичних осіб здійснювати плату за самовільно зайняті земельні ділянки, тобто такі, що використовуються без оформлення правовстановлювальних документів.

Однак до другого читання норму прибрали – насамперед через можливості для представників місцевої влади «вирішувати питання» на власний розсуд.

Пільги на розвиток виробництва страусів та перепілок

Законом буде звільнено від оподаткування прибуток виробників свійської птиці, за винятком вирощування курей та одержування яєць курей – за умови, що вивільнені кошти використовуються на створення чи переоснащення матеріально-технічної бази, збільшення обсягу виробництва, запровадження новітніх технологій.

Норми, що вплинуть на фізичних осіб

Нерухомість

Зараз продаж фізособами першого об’єкту нерухомості протягом року не обкладається податком на доходи (ПДФО), при продажі другого та наступних об’єктів (наприклад, квартир) продавцю потрібно заплатити 5% ПДФО від суми продажу. Це використовують деякі забудовники, продаючи нерухомість через «своїх» фізосіб та уникаючи сплати податку на прибуток, ставка якого становить 18%. За це «свої» отримують 5%, що для забудовника вигідніше, ніж 18% офіційного податку.

Щоб обмежити цю схему, Мінфін запропонував оподатковувати доходи фізосіб від продажу третього та наступного об’єктів протягом року за ставкою 18%.

До другого читання цю норму вдосконалили – оподатковуватися має не весь дохід, а лише різниця між доходом від продажу та витратами на придбання об’єкту.

До витрат на придбання прирівнюється також вартість майна, вказана під час одноразового декларування («податкова амністія», про неї читайте у нашій статті тут). Не оподатковуватиметься продаж майна, отриманого у спадщину, а також земельних ділянок, безпосередньо отриманих платниками у власність у процесі приватизації.

Залежно від балансу попиту та пропозиції на ринку нерухомості частина цих додаткових податків зменшить прибутки забудовників, а решта – ляже на кінцевих покупців.

Водночас пропоноване скасування пільги зі сплати ПДВ, спрямоване на більшість забудовників та підприємців, що займаються перепродажем квартир на вторинному ринку, зникло із проєкту закону до другого читання.

Мобільний зв’язок та акцизи

Законопроєкт підвищує рентну плату за радіочастотний ресурс на 5%, яку сплачують мобільні оператори. Ці додаткові витрати зрештою перекладуть на кінцевих споживачів у вигляді незначного подорожчання мобільного зв’язку.

Також на кінцевих споживачах відіб’ються зміни у розрахунку та адмініструванні акцизів на алкоголь та тютюн, які мають призвести до незначного зростання податкового навантаження на галузь. З огляду на негативні зовнішні ефекти такої продукції (втрати в економіці на лікування пов’язаних хвороб, непрацездатність тощо), збільшення оподаткування споживачів тютюну та алкоголю є радше позитивною зміною (за умови збереження низької долі нелегального ринку).

Податкова знижка з ПДФО

Законопроєкт надає право на податкову знижку (повернення державою сплаченого громадянином ПДФО) в частині витрат на навчання та лікування також опікуну, піклувальнику, прийомним батькам, батькам-вихователям. На сьогодні таке право платників податку передбачене лише щодо членів сім’ї першого ступеню споріднення. (Докладно про це читайте у нашій статті тут).

Приємна дрібничка – податківці не зможуть в цілях підтвердження витрат для податкової знижки вимагати інформацію з баз, доступ до яких вони мають.

Податкові пільги для шахтарських містечок

У редакції до другого читання з’явилося звільнення на 15 років від низки податків для підприємств переробної промисловості двох десятків населених пунктів Донбасу та Західної України, як-от місто Нововолинськ Волинської області, міста Лисичанськ та Золоте Луганської області, місто Червоноград Львівської області, міста Вугледар та Покровськ Донецької області.

Зареєстровані там підприємства, що відповідають встановленим умовам, звільняються від податку на прибуток, ПДВ на товари власного виробництва й імпортоване обладнання та комплектовання, ренти за користування водними та лісовими ресурсами, плати за землю. Попри запобіжники у вигляді обмежень по видах діяльності, кількості працівників (не менш як 10), річному доходу (до 40 млн грн, питома вага реалізації продуктів власного виробництва більше ніж 90%) тощо — є істотний ризик, що особливі умови будуть використовувати для ухилення від сплати податків підприємці, що не є цільовою аудиторією пільг.

Адміністрування податків

Нові норми щодо адміністрування податків з’явилися у законопроєкті з подання представників ДПС у рамках неформального договору «ви нам інструменти, ми вам – виконання плану». До першого читання перелік інструментів для виконання плану був значно ширшим, але найбільш сумнівні з них прибрали або вдосконалили після бурхливої реакції ділової спільноти.

Податківці отримають право звертатися до суду за тимчасовим обмеженням права виїзду за кордон керівника юрособи, в якої є податковий борг понад 1 млн грн, не сплачений понад 240 днів. Передбачено ведення Реєстру керівників платників податків-боржників.

Податківці дістануть право надсилати запити платникам податків на підставі «виявлення фактів, що свідчать про потенційне порушення». Таким правом ДПС може зловживати – як задля тиску шляхом «спаму запитами», так і для збору інформації про бізнес та його контрагентів з недоброчесними цілями. До другого читання з’явився частковий запобіжник у вигляді права платника податків не надавати інформацію та документи, якщо така інформація/ документи вже була надана контрольному органу у минулому.

Перевіряльники отримають можливість під час перевірок відкрито здійснювати звукозапис, фото-, відеофіксацію та використовувати такі записи як підставу для висновків акту перевірки. Це нейтрально-позитивна норма, що не має зашкодити добросовісним платникам податків.

Строки з включення зареєстрованих податкових накладних (ПН) до податкового кредиту зменшуються з 1095 до 365 днів (у першому читанні – 180). Платники податків, особливо в галузях з довгим виробничим циклом, побоюються, що з урахуванням можливого блокування та оспорювання (не-)реєстрації податкових накладних вкорочений строк позбавлятиме їх можливості скористатися податковим кредитом. Законодавці навіть адресували цей ризик, включивши до другого читання норму, згідно з якою перебіг строків переривається на період зупинення реєстрації податкових накладних. Однак системний аналіз Податкового кодексу вказує на те, що якщо платник податків не міг включити накладну до податкового кредиту, наприклад, у зв’язку з блокуванням, часові обмеження не виникають. Отже, ризики добросовісних платників податків від даної норми видаються низькими.

Підсумуємо

Законотворці, зокрема Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, до другого читання не залишили в тексті законопроєкту №5600 підстав називати його «антиолігархічним». Пільги для великих промислових груп збережені, податки збільшені неістотно, а деякі, як рента на руду – зменшені.

Бюджет планують додатково наповнювати за рахунок аграріїв та власників земельних ділянок, коштом фізичних осіб і завдяки вдосконаленню адміністрування наявних податків та зборів, зокрема акцизів. Нові пропоновані пільги для шахтарських регіонів та окремих секторів економіки містять потенційні ризики фіскальних втрат.

Потенційно драконівські та найбільш сумнівні норми із законопроєкту прибрали. Проте попереду ще друге читання – за спецпроцедурою, з обмеженою кількістю правок, які, втім, можуть принести нові сюрпризи.