Підвищення «мінімалки» та інші щедроти: чому саме зараз?

Експерти, опитані ВВС Україна, назвали різні причини цього - від бажання пом'якшити враження від платіжок із новими тарифами за опалення, що мають надійти в листопаді, до прагнення приховати відсутність реформ.

До кінця жовтня уряд дотримувався досить стриманої політики щодо соціальних стандартів. У травні головні соціальні стандарти зросли на 5%, і лише на грудень було заплановане наступне підвищення на 10%: мінімальна зарплатня мала зрости із нинішніх 1450 грн до 1600.

На цьому ж показнику було розраховано і проект бюджету на 2017 рік, який уряд подав до парламенту у вересні. Аж раптом наприкінці жовтня прем'єр заявив про плани підвищити «мінімалку» одразу вдвічі - до 3200 гривень у наступному році.

Це підвищення вже зафіксоване в проекті бюджету до другого читання. При цьому уряд збільшив доходи і видатки бюджету на 15 млрд грн., хоча раніше говорив про граничне використання усіх наявних ресурсів економіки.

Міністр соціальної політики Андрій Рева також повідомив, що у 2017 році зростуть оклади бюджетників - в середньому на 50%.

А віце-прем'єр Павло Розенко, який курує соціальну політику, заявив, що українці зможуть отримати січневі пенсії вже у грудні.

Врешті, уряд вирішив розширити споживчий кошик, на основі якого розраховуються прожитковий мінімум, а від нього - пенсії, соціальні пільги та виплати.

Оглядачі та міжнародні радники вже висловили сумніви в доцільності таких ініціатив і закликали уряд ретельно порахувати наслідки. Проте прем'єр Володимир Гройсман заявив, що «в економіці є гроші».

Але чим пояснюється ця досить неочікувана впевненість уряду у витривалості української економіки?

Василь Юрчишин, директор економічних програм Центру Разумкова

Вірогідно, ми є свідками популістичної щедрості, бо на сьогодні вільних ресурсів в країни немає: бюджет залишається дефіцитним, є значні проблеми із заборгованістю по зарплаті, з прибутковістю підприємств.

Найвірогідніше, що ми бачимо спроби уряду якимось чином підсолодити гірку пілюлю вкрай непослідовних змін, які відбуваються в країні.

Зважаючи на нові платіжки, які зараз почнуть приходити, і чергову хвилю розчарувань, звичайно, уряд намагається продемонструвати, що опікується соціальними питаннями.

Але вільних коштів немає, і, боюся, це може вилитися або у невиконані обіцянки, або, якщо обіцянки будуть виконані, це може бути досягнуто лише за рахунок слабко контрольованої емісії. А це може спричинити негативні наслідки як для інфляційної складової, так і для послаблення гривні.

Низькі доходи (населення. - Ред.) - це ганебно. Але мені здається, що покращення тут може бути лише на шляху стрімких змін в економіці, у виробництві.

Якби йшлося про швидку дерегуляцію, активізацію боротьби із корупцією, недопущення різного сорту тіньових схем, про стимулювання бізнесу, тоді можна було би говорити, що ресурси у нас є.

На сьогодні, на жаль, я не бачу таких ресурсів. Тому слід радше говорити про наміри, які навряд чи зможуть бути реалізовані так, аби не створити нових негативних наслідків для доходів громадян.

Ірина Клименко, кандидат економічних наук

Уряд занепокоєний тим, що соціально-економічна ситуація може вийти з-під контролю. На осінь зазвичай припадає інфляційний сплеск, а зараз ще й стане видно, наскільки підвищені тарифи, і як вони відіб'ються на загальних споживчих настроях.

Буде видно також, чи зможе населення «перетравити» це підвищення, чи поставиться до нього з розумінням і чи буде платити. Бо зазвичай, коли ціни зростають стрімко, має бути та грошова маса, що підтримуватиме цей процес. Інакше можуть бути і соціальні протести, і просто бойкот, несплата. Можливо, це (підвищення соцстандартів. - Ред.) є реакція на дані соцопитувань і аналізу макрофінансової ситуації.

Не будемо забувати, що в ці дні йде робота над проектом бюджету, який дуже пов'язаний із зовнішньою підтримкою. Може, зараз іде тестування того, які саме заходи можуть бути запроваджені наступного року, аби перебалансувати ситуацію. Мені здається, що ця ініціатива може бути сприйнята зовнішніми партнерами, МВФ.

Але є питання щодо того, як це сприймуть всередині країни. Ініціатива про одномоментне різке підвищення мінімальної зарплатні є досить ризикованою, але вона може спрацювати, якщо бізнес на це піде.

Бо може бути і «голосування ногами» - звільнення працівників або ж іще більша частина бізнесу зайде «в тінь». Тоді це буде багато галасу з нічого.

Володимир Дубровський, старший економіст Центру соціально-економічних досліджень CASE Україна

Єдина гіпотеза, яку я маю щодо того, чому такі, начебто, виважені і притомні люди, як Гройсман і Порошенко, почали цю вакханалію, - те, що вони побачили якісь жахливі результати соціологічних опитувань, і це їх настільки вжахнуло, що вони почали панікувати. Бо мінімальна зарплатня 3200 - абсолютно невиважене рішення.

Те, що сталося з тарифами, - закономірна річ, про яку багато хто попереджав. Справді, є ціна (на газ. - Ред.), і її треба платити. Але люди ж сплачують здебільшого за тепло, а не за газ. Тому підвищення тарифів треба було супроводжувати дуже глибокою реформою природних монополій для того, щоб усі ці теплокомуненерго були прозорими і не мали стимулів зберігати неефективні технології.

Натомість тарифи підвищувалися, а з ТКЕ ніхто нічого не робив. Зробити цю реформу за місяць - неможливо. Зараз люди отримають платіжки із величезними цифрами, звертаються по субсидії, але на субсидії теж не вистачає, і не всім їх дають.

До цього додалися ще й електронні декларації. Це, звісно, дуже правильна річ, але досить вибухонебезпечна, коли збігається в часі з підвищенням тарифів, втомою людей від того, що вже три роки минули від Майдану, а змінилося мало що, а багатьом жити стало навіть гірше.

Популістичні кроки мають свої наслідки. І якщо зараз вони, можливо, і дозволять «розрулити» ситуацію, то скоро дадуться взнаки. Добробут не підвищується рішеннями уряду.

Ірина Бекешкіна, директор Фонду «Демократичні ініціативи»

Падіння довіри населення до усіх гілок державної влади - це не секрет. Ми ще не проводили опитування після оприлюднення електронних декларацій, але можна передбачити, що довіра, напевне, впаде до рівня плінтусу, - це очевидно.

Також очевидно, що щось треба робити, бо накопичилося дуже багато негативу. Негатив - це, звісно, платіжки, які люди от-от отримають, і, по-друге, інформація про статки чиновників, які взагалі ніколи не займалися бізнесом.

Для багатьох людей це справді був шок, - підозрювали щось подібне, але не в таких масштабах.

Урядові треба було якось виходити з цієї ситуації. Один із таких заходів, на мою думку, все-таки вдалих, - це підвищення мінімальної зарплатні.

Тим більше, я підозрюю, це не дуже змінить реальну ситуацію, коли підприємці дають людям офіційно мінімальну зарплату, а насправді - трохи іншу. Вони будуть змушені підвищити офіційну зарплату, і з цієї зарплати вже сплачувати податки.