«Північний потік-2» застиг: чи збільшить РФ транзит газу Україною з 2021 року?

«До кінця 2020 року «Північний потік-2» буде запущений», - впевнено заявляв наприкінці 2019 року тодішній міністр енергетики Росії Олександр Новак. Однак після запровадження США чергових санкцій щодо російського газогону терміни введення його в експлуатацію залишаються невідомими. Цей факт неабияк порушує плани Кремля, адже у контрактах на транзит російського газу через Україну прописане суттєве зменшення обсягів транзиту з 2021 року. Це пов'язано з тим, що «Газпром» сподівався до цього часу закінчити «Північний потік-2», впевнені в »Операторі ГТС України». DW запитала у експертів, як позначиться затримка запуску «Північного потоку-2» та коронавірусна криза на обсягах транзиту через Україну.

Стоп-кран від США

Дві нитки газопроводу «Північний потік-2» загальною потужністю 55 мільярдів кубометрів газу на рік Росія почала будувати ще у 2015 році. Газогін у 1220 кілометрів мав бути прокладений дном Балтійського моря - від російського селища Усть-Луга до німецького Грайфсвальду - паралельно з уже існуючим «Північним потоком». Дозволи на прокладку труб через свої територіальні води дали Фінляндія, Швеція, Німеччина і Данія, і попередні плани передбачали завершення робіт у 2019 році. Однак, коли прокласти залишалось чи не 100 кілометрів, все зупинилось: Конгрес США схвалив пакет санкцій щодо учасників будівництва. США виступають проти проєкту, стверджуючи, що він зробить Європу надмірно залежною від російського газу і дозволить посилити політичний тиск на Україну.

Згодом Державний департамент США видав нові правила застосування санкцій, і обмеження поширились на тих, хто надає послуги або фінансування для суден, що беруть участь в побудові газогону. У зв'язку з цим обслуговування проєкту будівництва «Північного потоку-2» припинила і сертифікаційна компанія Det Norske Veritas (DNV) GL.

За словами президента Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Михайла Гончара, без сертифіката відповідності ніхто не дозволить експлуатацію підводного газопроводу. «Залишилося добудувати близько 100 кілометрів, і ми бачимо браваду, що будівництво відновиться з 5 грудня. Вони зможуть добудовувати в економічній зоні Німеччині. Але далі - ні, адже для данців авторитетом є DNV. Теоретично можна взяти іншого, наприклад, китайського сертифікатора, але тоді потрібно буде переузгодужвати з данцями документацію. Я не думаю, що це так просто вдасться», - зазначив він у розмові з DW.

Контракт з Україною

Підписаний в кінці 2019 року контракт між українською державною компанією «Нафтогаз» та російським «Газпромом» передбачає мінімальний обсяг транспортування російського газу територією України: у 2020 році 65 мільярдів кубометрів газу і по 40 мільярдів кубометрів у наступні чотири роки. Зменшення обсягів пов'язане з тим, що «Газпром» сподівався до 2020 року закінчити будівництво «Північного потоку-2», що робить українську ГТС непотрібною, зауважує Гончар. «Однак плани Кремля провалилися, і наступного року бронювання в 40 мільярдів кубометрів не вистачить», - наголошує експерт.

Чинний контракт укладений по системі «качай або плати», за якою Україна у будь-якому разі отримає кошти за гарантований об'єм. Однак це не означає, що «Газпром» не може прокачувати більше, пояснює керівник сектора «Енергетика» Офісу ефективного регулювання (BRDO) Антон Зоркін. «За додатковий обсяг доведеться доплачувати. І тариф, в залежності від часу бронювання та інших факторів, буде точно вищим, оскільки транспортуватимуться понадконтрактні обсяги», - наголосив експерт.

Як повідомили DW у «Нафтогазі», за 5-річний термін контракту виручка складе близько 7,2 мільярда доларів, а додаткові обсяги транспортування надаються за тарифами, затвердженими Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Як нагадали в «Нафтогазі», в четвертому кварталі 2020 року «Газпром» уже замовляв додаткові потужності.

Фактор «коронавірусу»

За прогнозом голови «Оператора ГТС України» Сергія Макогона, транзит природного газу з РФ через Україну до кінця року складе 55-56 мільярдів кубометрів, що менше заброньованого обсягу.

Такий прорахунок пов'язаний з пандемією COVID-19, яка призвела до скорочення економічної активності через що споживання газу різко впало, переконаний Гончар. «Коли підписували контракт про пандемію навіть ніхто не задумувався. Також на споживання вплинула тепла зима 2019-2020 років», - зазначив він.

Однак, незважаючи на це, частка експорту російського газу транзитом через Україну може навіть вирости, вважає Гончар. «В останні роки частка становила близько 46 відсотків. Нині існує різночитання між Єврокомісією, Німеччиною та Польщею через порушення Третього енергетичного пакету ЄС під час використання «Північного потоку». Тому при загальному скороченні обсягу експорту російського газу в Європу через коронавірусну кризу частка українського транзиту може вирости до 50 відсотків», - прогнозує експерт.

Перспективи для транзиту

У 2021 році обсяги транзиту через Україну можуть сягнути 70-85 мільярдів кубометрів, якщо ринок газу в Європі оживе і будуть подолані наслідки пандемії, впевнений Гончар. «Якщо ж економіка не відновиться, то наступного року транзит буде на рівні цього року - близько 55 мільярдів кубометрів», - зазначив він.

Однак російська сторона не зверталася щодо збільшення річних гарантованих обсягів транспортування газу через Україну в 2021 році та подальших роках, повідомили DW в «Нафтогазі».

Росія не пропонує міняти обсяги, що зафіксовані в контракті, адже досі сподівається добудувати «Північний потік-2», вважає Зоркін. «Якщо це станеться, то газотранспортна система України не припинить роботу, а качатиме газ у зворотному напрямку - з Європи до споживачів України. У разі зупинки будівництва, ситуація залишиться такою, як є зараз, при цьому на обсяги транзиту впливатиме зниження попиту на газ, спричинене коронавірусом та, імовірно, черговою теплою зимою, а також плани ЄС стати кліматично нейтральним до 2050 року», - зазначив експерт.