рус

    Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Сценарій наступу військ РФ на Північно-Східному напрямку. Аналіз операційної ситуації

    • Розсилка
    Сценарій наступу військ РФ на Північно-Східному напрямку. Аналіз операційної ситуації

    Наразі доречно спостерігати які підрозділи ЗС РФ і в яких районах будуть проводити навчання та хто і коли з них «сяде в потяг»

    Публікуємо для читачів сайту міжнародної волонтерської спільноти InformNapalm черговий аналіз одного із сценаріїв наступу військ РФ на Північно-Східному напрямку України. Аналіз операційної ситуації “на пальцях” підготував військовий аналітик Артем Василенко, який у 2014-2015 роках періодично готував військові зведення та аналітичні прогнози ситуації навколо бойових дій на Донбасі, що публікувалися на сайті InformNapalm.


    У попередній публікації про сценарій наступу військ РФ з Криму «по воду» ми аналізували можливий характер військових дій РФ на Кримському напрямку. Сьогодні спробуємо розібрати ймовірний сценарій подій в іншому, не менш важливому операційному районі.


    «Розбір польотів»

    На початку також відповідаємо на запитання читачів щодо попереднього аналізу: «Чому не було розкрито можливість застосування авіації РФ?». Аналіз військового досвіду РФ щодо застосування штурмової та бомбардувальної авіації свідчить, про її значні втрати в разі зіткнення із регулярними збройними силами. Як приклад: 2008 рік, Грузія, 5 днів – 6 літаків, які були збиті в протиповітряних боях. У інших випадках (Ічкерія, Сирія), в основному, спостерігаються втрати гелікоптерів, а щодо літаків: то це або технічні несправності (інколи помилки пілотів), або враження на аеродромах. Відповідно: наявність досить гарної системи ППО в ЗС України значно знизить ефективність застосування авіації РФ. Опосередковано це доводять події минулого тижня (вилучення клістронів), як елемент гібридної війни. Коли готувалась попередня публікація аналізу операційного району на Кримському напрямку, ще не було опубліковано оновлені розвіддані про військовий потенціал РФ біля кордонів України та на окупованих територіях.
    Публікація цієї інформації та представлення її в ОБСЄ значно спростила завдання нашим OSINT-експертам і дозволила перевірити та підтвердити власні дослідження і дані. Наприклад, ми нарахували 6 батальйонів, які можливо братимуть участь у нанесенні ударів, розуміючи що танковий батальйон 126-ї окремої бригади берегової оборони РФ (126 ОБрБО, в/ч 12676), з високою ймовірністю буде розподілений між мотострілецькими батальйонами та батальйонами морської піхоти, а за інформацією ГУР МО України в Криму створено 6 батальйонно тактичних груп (БТГр). Завершуючи попередню публікацію, ми мали задум описати ймовірний сценарій подій в Донецькому операційному районі, проте, отримавши вказану вище інформацію, звернули увагу на завершення формування двох мотострілецьких дивізій (МСД) 20-ї загальновійськової армії (ЗВА) (м.Воронеж), а саме: 3 МСД (м.Богучар) та 144 МСД (м.Єльня).

    До речі, постійні читачі InformNapalm пам’ятають, що наша розвідувальна волонтерська спільнота в свій час першою звернула увагу на формування нових військових частин в районі м.Клинці – 488 окремий мотострілецький полк (ОМСП), а також – формування частин забезпечення 3 МСД та 20 ЗВА в цілому.

    Цікаво також, чи завершилось наразі позитивно для МО РФ вирішення спірного питання із захопленими під Валуйками землями місцевих фермерів?

    Аналіз Північно-Східному напрямку

    Перейдемо власне до аналізу зазначеного операційного району, спираючись на опубліковані раніше слайди. Зважаючи, що на наведеному слайді велика кількість червоних ромбів поблизу північно-східного кордону України викликає певну стурбованість громадян України, спробуємо пояснити що можуть зробити, або навпаки – чого не зможуть зробити, два зведення, що згадані вище.

    Розпочнемо аналіз із повного складу звичайної загальновійськової армії РФ, тому що на слайді не показано деякі критичні моменти.

    20 загальновійськова армія (штаб у м.Воронеж) окрім двох дивізій, що були вказані вище, має у своєму складі 448 ракетну бригаду, а це – 12 пускових установок оперативно-тактичного ракетного комплексу Іскандер-М (фото), з урахуванням наявності 12 траспортно-заряджаючих машин – 4 ракети на кожну установку.

    Бригада може одночасно нанести удари на відстані до 500 км по 24 цілям, серед яких: пункти управління угруповань військ, дивізіони ППО, авіація на аеродромах. Це досить вагомо, але не критично. Тому що, у випадку ескалації, більшість із вказаних цілей не буде тривалий час перебувати на одному місці (Сподіваємось, що досвід 2014 року, особливо штабу сектору “Л”, дечому навчив керівництво українських ЗС). Також до складу 20 армії входить 236 окрема артилерійська бригада. Яка має два дивізіони 2С19 «Мста-С», один дивізіон «Торнадо» та один протитанковий дивізіон «Штурм-С». Бригада дислокується в м.Коломна, а це більше 500 км до операційного району, тому окремою ознакою що Західний військовий округ до чогось готується, буде початок завантаження бригади на залізничний транспорт.

    Під питанням наявність у складі 20 армії 1 окремої танкової бригади. Деякі джерела пишуть, що вона сформована в м.Богучар, деякі навіть дають інформацію про початок формування на її базі 10 окремої танкової дивізії, аналіз інших свідчить про наявність у вказаному населеному пункті 262-ї бази зберігання та ремонту військової техніки, яка являє собою згорнутий танковий полк. Цікаво, що в розвідувальних даних, які напередодні озвучив український генерал-лейтенант Леонід Голопатюк, відомості про наявність в м.Богучар окремої танкової бригади РФ відсутні, але ми зробимо припущення, про наявність в даному районі військової частини до танкової бригади у складі 3 ТБ та 1 МСБ. Чому? Тому що штатна структура ударних армій РФ свідчить про наявність у їх складі 2-х дивізій першого ешелону та 1-2 бригад другого, які можуть бути використані в якості загальновійськового резерву. Тому відсутність окремої мотострілецької (танкової) бригади армійського підпорядкування наводить на деякі роздуми:

    • 3 мотострілецька дивізія (м.Валуйки) у складі 2 мотострілецьких полків (752, 252), танкового полку (237) та самохідного артилерійського полку (99 САП).
    • 144 мотострілецька дивізія (м.Єльня) у складі: 254 МСП (м.Клінці), 488 МСП (м.Клінці), 59 ТП (м.Єльня), 856 САП (м.Почеп).
    • Три військові частини дивізії перебувають на відстані до 100 км від кордону України (фактично у вихідних районах для наступу) і лише 59 ТП потребує додаткового переміщення (близько 400 км залізницею) у разі початку бойових дій (маємо ще одну ознаку підготовки до наступу).

    Таким чином, на північно-східному напрямі маємо ударну армію ЗС РФ у складі 2-х дивізій першого ешелону та, ймовірно, окремої танкової бригади 2-го ешелону. За класичними нормативами загальновійськова армія може здійснювати наступ у смузі до 100 км з ділянками прориву до 20 км. При цьому, вважається що наступальний потенціал армії буде вичерпано на глибині 100-120 км. Темпи наступу, з різних джерел від 25 км/доба до 100 км/доба (темпи наступу залежать від умов). Разом з тим, військові частини 20 армії згруповано у 2 окремих оперативно-тактичних угруповання, про що свідчить карта, відстань між якими становить близько 500 км. Існує висока ймовірність, що застосовуватися вони будуть на окремих напрямах. При чому головний удар армія буде наносити силами 3 МСД.

    В коментарях до попередньої статті читачі робили припущення, що північне угруповання буде використано для ведення турбуючих дій за напрямами м.Клінці – м.Чернігів та м.Клінці – м.Шостка, зв’язуючи тим самим оперативне командування “Північ”. Це дуже схоже на ймовірний характер дій противника у вказаному оперативному районі, оскільки р. Десна (на схемі виділена синім кольором вгорі) являє собою досить складну природню перешкоду, особливо в районі м.Чернігів. Крім того, дивізія вичерпає свій наступальний потенціал на глибині 40-50 км, у разі наступу на підготовлену оборону і, без посилення військовими частинами 3 МСД, або інших загальновійськових (танкових) армій Західного військового округу (ЗВО) перейде до вимушеної оборони.

    В попередньому абзаці ми написали, що дивізія вичерпає свій наступальний потенціал на глибині 40-50 км. Звідки взялися такі цифри? У 2017-2019 роках попередній Начальник Генерального Штабу Віктор Муженко стверджував, що формування РФ армій у складі дивізій свідчить саме про підготовку до наступу. При цьому у читачів може залишитись питання: “Чому саме до наступу?”. Класичне відношення сил для наступаючої сторони 3-5 до 1. Фактично, на бригаду ЗС України у складі 3 МСБ та 1 ТБ має вести наступ 3-5 бригад ЗС РФ. При цьому, дії вказаного угруповання мають бути узгоджені та скоординовані, відповідно – необхідна наявність об’єднаного командного пункту. Тобто, необхідно в одному місці зібрати 3-5 бригад, створити об’єднаний командний пункт. Далі провести всі етапи навчань, починаючи з роздільно штабного тренування (РШТ) завершуючи спільним командно-штабним навчанням (СКШН) об’єднаного угруповання із бойовими стрільбами (фінальний етап бойового злагодження), і вже потім можна вести мову про якісь бойові дії. Скільки на це потрібно часу? За цей час навіть тугодум дійде висновку, що агресор щось планує. Інша справа: одразу створити штатні оперативно-тактичні угруповання військ, які за своїм складом можуть виконувати оперативні завдання. Один раз провести їх злагодження і підтримувати їх у боєздатному стані до моменту коли вони знадобляться. Рік, два, три… Крім того, таке угруповання можна швидко перемістити на інший напрямок оскільки (читайте вище) є єдиний орган управління, відповідно завдання ставляться вже не 5 командирам бригад, а 1 командиру дивізії.

    Отже, ми дійшли висновку, що основним завданням МСД є розгром бригад 1-го ешелону, які мають смугу оборони 20х20 км. Дивізія повинна мати спроможність вести наступ у смузі 25-30 км і ділянкою прориву 6-10 км (смуга наступу одного з полків дивізії, який наступає на напрямі зосередження основних зусиль). На глибину більше 20 км, а якщо бригада веде маневрену оборону, то до 30-35 км. От і виходить, що в разі наступу на підготовлену оборону, дивізія РФ виконає своє завдання і піде на відновлення на глибині 20-35 км (залежно від дій противника).

    Бойові дії за вузлові пункти

    Не втомилися? Тоді давайте далі: досвід бойових дій у 2014-2015 роках на території Донецької та Луганської областей а також бойові дії в Сирії та Лівії, де РФ бере участь, свідчить, що класичний наступ (оборона) на даний час не застосовується. Фактично, бойові дії ведуться за вузлові пункти (міста, вузлові залізничні станції, крупні вузли доріг, мости через водні перешкоди, тощо). Зазвичай завдання по захопленню (обороні) подібних об’єктів виконують тактичні групи.

    Саме тому сили противника, наразі, вимірюють в БТГр. Разом з тим, у 2014-2015 роках ЗС України проводили операцію проти незаконних збройних формувань, які являли собою загони чисельністю до механізованого батальйону із легким озброєнням. Що стосується РФ, то в Сирії урядові війська мають справу з подібними формуваннями. Фактично, останнім часом ми не бачили протистояння двох регулярних армій, тому підрахунок противника в БТГр вважаємо дещо некоректним.

    В разі здійснення турбуючих дій в Чернігівській області, 144 МСД буде орієнтована на захоплення і подальшу оборону ключових вузлів, що призведе до розпорошення сил дивізії та, як наслідок, до вимушеного переходу до оборони вздовж ріки Десна.

    Що стосується 3 МСД, то у разі її використання в якості окремого оперативно-тактичного угруповання на території Харківської і Луганської областей (враховуючи розміщення її вихідного району), перспективи також погані.

    Для здійснення наступу за напрямом м.Бєлгород – м.Дніпро, вздовж траси М18, або м.Бєлгород – м.Кременчуг вздовж автошляху М-03, з метою відсікання основних сил ЗС України від ОС в Донецькій і Луганській областях, як писали коментатори у попередньому аналізі, у 3 МСД не вистачить сил, навіть з урахуванням перебування в другому ешелоні визначеної ОТБР. 3 МСД вичерпає потенціал через 40-50 км, визначена ОТБР в другому ешелоні – 30-40 км, разом, при самих грубих припущеннях угруповання змушене перейти до оборони на глибині 90-100 км, а глибина оперативного завдання близько 200 км. Крім того, в тилу ще залишиться м.Харків (ми сподіваємось, що більшість коментаторів, які пишуть про схильність мера міста до співробітництва з РФ, помиляються). Ще одним фактором, який впливає на рішення щодо наступу за вказаними напрямами є необхідність переміщення дивізії на 200 км, не критично, але…

    Наступ в бік Харкова, з вихідного району м.Валуйки, вимагає форсування Сіверського Донця в районі населених пунктів Печенігів або Старих Салтів. А за Донцем знаходиться один з арсеналів, який і можна було б використати для поповнення витрат боєприпасів, але ЗСУ будуть битися за нього з особливою впертістю.

    Тому, на нашу думку, оперативно-тактичне угруповання на основі 3 МСД (в разі прийняття рішення на його застосування окремо від 144 МСД) матиме на меті нанесення удару за напрямом м.Ровеньки – м.Северодонецьк, розсічення, у взаємодії із 2 АК 8 А угруповання ОС, для оточення та знищення угруповання ЗС України на території Луганської області. Це якщо логічно. І по карті. А якщо реально, то більшість напрямів для наступу проходять по долинам річок вздовж балок Середньоруського узгір’я, що створює можливості для обладнання оборонних рубежів з використанням природніх перешкод. Що стосується 2 АК, то перед початком наступу їм необхідно створити плацдарм на лівому березі Сіверського Донця, на якому вже 6 років закопується угруповання ЗС України. Тому даний сценарій хоча й можливий, проте, вимагатиме значних витрат ресурсу з боку російських окупаційних сил.

    Ми спеціально залишили на карті два напрями наступу м.Бєлгород – м.Дніпро (або м.Кременчуг). Хоча вище було сказано, що ймовірність застосування 3 МСД на даних напрямах мінімальна, проте, наявність шляхів сполучення регіонального та міжнародного значення із мостами вантажопідйомність більше 50 т, розгалуженою мережею залізниць, декількома арсеналами ЗС України, які до сих пір застосовують озброєння радянського виробництва, а також мінімальна глибина оперативного завдання (всього 200 км) роблять ці напрями досить привабливими для ГШ ЗС РФ. Виникає лише одне питання: кого можуть кинути на цей напрямок?

    Крім того, виникає питання: хто використає для наступу можливості Е-101 на напрямі м.Хомутовка – м.Бровари?

    Вже й так написали лонгрід на 7 сторінок, тому чекаємо на ваші версії, від нас буде лише натяк: крім 20 армії у складі ЗВО у 2014 році відновила своє існування 1 танкова армія (м.Одинцово), 144 МСД з її складу передана до складу 20 А, її місце зайняла 2 МСД, а от 4 ТД (Кантемирівська) залишилась без змін. Крім 1-ї та 20-ї армій у складі ЗВО присутня ще 6-та армія, яка забезпечує прикриття північного напрямку, а раптом: фіни вирішать повернути собі Карелію? Та й перти проти України, яка нещодавно отримала особливий статус партнера НАТО, залишаючи неприкритим правий фланг з трьома його членами? Тому 6-та армія залишиться там де й була.

    Ще одне цікаве з’єднання було відновлене в Центральному ВО у 2016 році, а саме: 90 окрема танкова дивізія.

    Висновок

    Враховуючи зазначене вище, наразі доречно спостерігати які підрозділи ЗС РФ і в яких районах будуть проводити навчання (особливо, якщо мета навчань: комбіноване переміщення) та хто і коли з них «сяде в потяг». Саме ці маркери дозволять визначити терміни початку і порядок застосування військ.

    Якщо огляд викличе зацікавленість, то в подальшому спробуємо проаналізувати перебіг подій в Донецькому операційному районі у разі прийняття рішення РФ про початок відкритої збройної агресії.

    Джерело: informnapalm.org


    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ