Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Україна ментально відокремилася від Росії - експерт про Рік державної мови

    • Розсилка
    Соціальний психолог Вадим Васютинський - Україна ментально відокремилася від Росії - експерт про Рік державної мови
    Соціальний психолог Вадим Васютинський

    Українізація інформаційного простору має бути одним із головних завдань держави.

    Так в інтерв'ю Gazeta.ua соціальний психолог Вадим Васютинський коментує ініціативу народних депутатів проголосити 2018-ий Роком державної мови в Україні.

    В Україні ще з радянських часів залишилася традиція щось проголошувати. Так і з роком мови. З одного боку, від влади ніби й потрібні орієнтири - куди рухаємося і що стверджуємо в мовному питанні. З іншого, таке проголошення - скоріше формалізм, а не реальне бажання щось робити. До прикладу, 2016-й був роком англійської мови. Щось змінилося? Де англомовні газети і телеканали? Зміни відбудуться скоріше не тому, що проголосять рік державної мови. А тому, що сучасні суспільні процеси рухаються у відповідному напрямку, - каже Вадим Олександрович.

    Звідки береться цей формалізм у виконанні загалом правильних ініціатив?

    Чиновники не проти утвердження державної української мови. Але не люблять, коли їх змушують щось робити в цьому напрямку. Якщо працюють примусово - то по-своєму, по-чиновницьки. Мовляв, як ми сказали - так має бути. Не думають про психологічні наслідки для людей. Питання мови дражливе, і не любить різких змін. Бо суспільство набагато складніше і не розуміє чорно-білих ситуацій.

    Що робити?

    З погляду психології, проблема не в мові, а в ідентичності. Зараз існує модель проукраїнської, патріотичної, але російськомовної ідентичності. Причому часто - принципово російськомовної. З одного боку, це добре, бо вони не чекають Путіна в Україні. З іншого, виникає питання до цих людей - чи хочуть вони ще більшого поширення російської мови в Україні? Але що в цьому разі робити і куди подітися україномовним патріотам? Тут треба шукати компроміс. Він не може бути категоричний. Це завдання держави.

    Політикам це під силу?

    Верховна Рада і політичні партії не хочуть шукати компроміс. Бо коли не мають інших аргументів, починають експлуатувати мовне питання, неминуче його загострюючи і зсуваючи то в один бік, то в інший.

    Ліберально-центристські політики, які намагаються цей компроміс шукати, виглядають безпорадними. Бо масова свідомість важко вловлює такі складні речі. Люди звикли, коли їм дають конкретну відповідь.

    Тому мовні закони мають писати не політики, а соціологи, психологи, юристи.

    Які позитивні заходи з утвердження державної мови вже запровадила держава?

    Закони про мовлення на радіо і телебаченні. Вони дійсно захищають права українців, бо складається враження, що наші телеканали зав'язані на Москві. Але варто орієнтуватися не тільки на телебачення. Суспільство - це повсякденні стосунки людей між собою. Тут держава не регулює мовне питання, бо воно приватне. Але є напівприватне спілкування, зокрема, в сфері обслуговування. До прикладу, коли російськомовний продавець відмовляється обслужити клієнта українською. Ця проблема поки що не отримала розв'язання.

    Українізація інформаційного простору - один із головних викликів. Інколи їжджу на Донбас. Питаю в кіосках: які є київські газети? Виявляється, їх завозять тільки по п'ятницях. І ті - російськомовні. Хоча щодня на Донбас рушає по кілька потягів і є змога завозити україномовну пресу. Що робить наше Міністерство інформаційної політики - не відомо. Через це програємо російському інформаційному простору.



    Віднедавна телебачення стало на 75% україномовним

    Дуже добре. Багато залежить від політики каналу. Ведучі, журналісти спокійно перейшли на українську мову. Значить, вміють. Очевидно, раніше керівництво телеканалів давало їм розпорядження говорити російською. Особливо в популярних програмах, які є їхнім обличчям. Це від того, що телеканали тримають олігархи, часто наближені до Росії. Тому добре, що держава таки втрутилася. Те, що зараз відбувається в мовному питанні, треба було робити ще з 1991-го року.

    Україна за 25 років українізувалася на ментальному рівні. Але відбувалося це не під впливом держави, а як натуральний процес відокремлення від Росії.

    Які ще є виклики в мовному питанні?

    У Грузії більшість молоді вже не говорить російською, а переходить на англійську. Нам важко це зробити, але треба пробувати. Англійську варто розглядати не тільки як просування в Європу, але як і засіб психологічного витіснення російської мови. Хоча б у випадках спілкування з іноземцями. В Києві одиниці на вулиці зможуть поговорити із туристом англійською.

    Треба всіляко підтримувати кримськотатарську мову. Вони теж українські громадяни. Поставити питання, щоб 5-10 відсотків шкіл вивчали її обов'язково. Впевнений, що класи наберуться і в Києві, і в Херсоні. Підуть діти не тільки кримських татар, а й українські. Ця мова належить до тюркських і є ключем до вивчення десятка інших, зокрема, турецької, казахської. Якщо ми демократична країна і мріємо про повернення Криму - треба сприяти кримським татарам у мовному плані.

    Джерело: Gazeta.ua

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ