Відпустка продовжує життя
Навіть здоровіший стиль життя не може компенсувати наслідків, спровокованіих нестачею відпочинку
Відпустка – це не тільки відпочинок, вона може продовжувати життя. До такого висновку підводять результати довгострокового дослідження за участі чоловіків на керівних посадах. Отже, той, хто відпустки брав менше трьох тижнів щороку, помирав швидше, ніж той, що багато відпочивав. Особливо важливо розуміти: навіть здоровий спосіб життя не компенсує наслідки недостатнього відпочинку, повідомили науковці.
Постійний стрес може з часом спровокувати хвороби: забудькуватість, надлишкова вага, розлади імунної системи та депресії – це лише деякі з них. Тож важливо в повсякденних ситуаціях позбуватися стресу і дозволяти собі трохи відпочинку, зокрема у вигляді відпустки.
Тімо Штрандберґ (Timo Strandberg) з Гельсінського університету та його колеги нещодавно виявили, що відпустка має не лише позитивний короткостроковий вплив на настрій. Регулярна відпустка може навіть продовжувати життя. До такого висновку дійшли науковці, оцінивши результати довгострокового дослідження за участі чоловіків на керівних посадах.
Науковці проаналізували дослідження 1974–1975 років, коли було залучено 1222 піддослідних, кожен із яких народився між 1919-м та 1934 роками, на роботі щодня зазнавав стресу і мав підвищений ризик розвитку серцево-судинних захворювань – через куріння, кров’яний тиск, надлишкову вагу чи інші чинники.
Команда вчених поділила чоловіків на дві приблизно рівні групи. Одна група продовжувала поводитися, як і раніше. Друга впродовж чотирьох місяців отримувала усні та письмові поради щодо здоров’я. Учасникам рекомендували займатися спортом, корисно харчуватися і кинути курити. Якщо ці заходи не допомагали, чоловіки отримували додатково антигіпертензивні препарати та медикаменти проти підвищення жирових показників у крові (ліпідів і холестерину).
Спочатку виявилося, що ризик захворіти на серцево-судинну недугу в групі втручання суттєво знизився. Проте під час одного з додаткових досліджень 1989 року виявилося: у цій групі померло більше піддослідних, ніж у контрольній. Як таке могло статися?
Аби це з’ясувати, науковці продовжили часовий відрізок для дослідження до 2014 року й ще раз переглянули всі дані, зібрані для первинної розвідки – зокрема інформацію про робочі години, час сну та тривалість відпустки.
Результат: до 2004 в групі втручання все ще було більше смертей – лише потім (2004–2014) смертність обох груп зрівнялася. Штрандберґ і його колеги повідомили: вирішальним чинником смертності в першій групі виявилася кількість відпускних днів. Імовірність, що між 1974-м та 2004 роками помре той, хто відпочивав менше трьох тижнів щороку, тобто у віці 40–85 років, була на 37% вищою, ніж у випадку тих, що відпочивали багато.
«Чоловіки з меншою тривалістю відпустки у нашому дослідженні менше спали і більше працювали, ніж ті керівники, що довше відпочивали», – повідомив Штрандберґ. Це означає: навіть здоровіший стиль життя не може компенсувати наслідків, спровокованіих нестачею відпочинку.
«Повсякденний стрес, імовірно, знівелював позитивний ефект від порад про здоровий спосіб життя. Може, ця інтервенція сама по собі стресувала чоловіків – тобто вплинула негативно», – сказав Штрандберґ.
Науковець наголосив: у 70-80-х роках ХХ століття подолання стресу ще не було невід’ємною складовою превентивної медицини, на відміну від теперішньої ситуації: якраз для людей з підвищеним ризиком серцево-судинних захворювань уникання стресу є важливим та визнаним чинником профілактики.
«Наше дослідження не означає, що виховання здорового світогляду шкідливе. Натомість воно лише доводить, що зменшення стресу – важлива частина програми, особливо, коли йдеться про серцево-судинні захворювання. Наше дослідження також засвідчило: відпустка може стати гарним способом зменшити стрес», – констатував Штрандберґ.
Коментарі — 0