рус

    Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Вірус деглобалізації

    • Розсилка
    Вірус деглобалізації

    У Парижі і Нью-Йорку ми бачимо напади на китайців, які нагадують про давні часи, коли євреїв звинувачували у поширенні чуми

    Якраз п’ять років тому цунамі зруйнувало в Японії Фукусімську атомну електростанцію і паралізувало серце японської промисловості. Через два тижні в усьому світі спинилася робота заводів через брак запасних частин, які постачали лише ці японські заводи. Тоді ми наяву побачили, що система взаємозалежності і відсутності виробничих запасів, яка характеризує світове виробництво, є, звісно, раціональною, але також ненадійною. Проте японці виявилися здатними за три місяці відновити своє виробництво енергії і комерційні потоки. Урок Фукусіми дуже швидко стерся з пам'яті.

    Вірус, який у грудні минулого року почався на базарі міста Вухань — китайського промислового центру, повторює японський прецедент і додає до нього пандемію. Мусимо спробувати розрізнити ці два явища. Очевидно, що спочатку найбільше турбує хвороба — ніхто точно не знає її масштабу і важкості. Якщо ми порівняємо її з так званим “іспанським грипом” 1918 року, то зараження відбувається швидше, тому що переміщається літаком, а не кораблем; але сторіччя тому також заразилася всі країни — і в 2020 станеться те саме.

    Вуханський вірус здається менш небезпечним, бо від нього вмирає мало людей, тоді як іспанський грип іноді вбивав за один день, і переважно чоловіків у віці від 20 до 40 років; у 1918-му його жертвами стали 40 мільйонів людей, більшість із них були французькими і американськими солдатами. На щастя, у наші дні до цієї цифри дуже далеко. Можна відмітити, що, як і в 1918 році, релігійні зібрання є особливо небезпечними вогнищами: у Південній Кореї та Нью-Йорку одна євангелістська церква й одна синагога стали джерелом зараження поміж вірян. У 1918 році літургії і процесії завдали подібної шкоди в Іспанії. Краще молитися вдома, як це радить зараз французька Церква.

    Також треба брати до уваги, що за відсутності дієвих вакцини і терапії ізоляція нині є ефективнішою, ніж сторіччя тому — у сподіванні, що весна анестезує вірус. Можливо, цей вірус, як грип і пневмонія, прокинеться знову наступної зими, але тоді вже буде вакцина.

    Окрім драми у сфері охорони здоров’я, яка розгортається на наших очах і оцінювати яку ще занадто рано, економічні наслідки вже є зрозумілими і передбачуваними. Промисловість усього світу, особливо фармацевтичні лабораторії, модифікують дистрибуцію своєї продукції: тотальну залежність від єдиного постачальника, віддаленого і загроженого, буде розчинено репатріацією видів діяльності у Сполучені Штати та Європу. Ми також побачимо перерозподіл діяльності поміж Китаєм та іншими низькозатратними, але прозорішими країнами, як-от В’єтнам, Індонезія та Ефіопія. Це займе кілька місяців або кілька років, але, скажімо, років через п’ять економічна мапа світу, без сумніву, зміниться. Загалом ми мусимо стати свідками реіндустріалізації Заходу, ретиради Китаю і до певної міри економічної деглобалізації. Повернення до жорсткого економічного націоналізму, якого ніколи не було в історії, неможливе, але будьмо готові почути такий ідеологічний дискурс. 

    Іншим сильним економічним ефектом стане зміна у поведінці. Ми запитуватимемо себе як на Заході, так і в Азії, чи справді необхідно здійснювати далекі і групові подорожі до загрожених країн. Керівники від економіки виявлять, скільки бізнесових поїздок можна замінити відеоконференціями і скільки конгресів є непотрібними. Туристи відкриють для себе свою власну або сусідню країну; покупки робитимуться по інтернету. Ми вже спостерігаємо, як через страх перед епідемією повсюди стрімко зростають цифрова торгівля і доставки додому; професією майбутнього є дистриб’ютор. Припускаємо, що епідемія матиме шокову дію, причиною якої загалом є інноваційні технології. Це те, що в економічній науці називають креативним руйнуванням — тобто великий перерозподіл діяльності з переможцями і лузерами.

    Аналіз, який я пропоную в цих рядках, також має слабкий пункт: він заснований на раціональній поведінці, тоді як епідемії породжують також паніку. Так, у Парижі і Нью-Йорку ми бачимо напади на китайців, які нагадують про давні часи, коли євреїв звинувачували у поширенні чуми. Якщо епідемія триватиме, то не можна виключити, що деякі ультранаціоналістичні демагоги, які є супротивниками імміграції та економіки, скористайся нею з ризиком зруйнувати блага глобалізації. На щастя, наближається весна, яка мала би обмежити як епідемію, так і паніку. Але наслідки відносної деглобалізації здаються мені неминучими.

    Guy Sorman
    El virus de la desglobalización
    АВС, 09.03.2020
    Зреферувала Галина Грабовська

    Джерело: Zbruc


    Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ

    Про використання cookies: Продовжуючи переглядати glavcom.ua ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом і погоджуєтеся на використання файлів cookies Згоден   Про файли cookies