Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Вся влада Ердогану: що може президент Туреччини

    • Розсилка
    <span>Відтепер одночасно і глава держави, і глава уряду: Реджеп Таїп Ердоган в ніч виборів 24 червня 2018 року</span> - Вся влада Ердогану: що може президент Туреччини
    Відтепер одночасно і глава держави, і глава уряду: Реджеп Таїп Ердоган в ніч виборів 24 червня 2018 року

    Погляд на нову повноту влади Реджепа Таїпа Ердогана

    В квітні 2017 року Туреччина з мінімальною перевагою на референдумі підтримала президентську форму правління, запропоновану Реджепом Таїпом Ердоганом. Проведення президентських та парламентських виборів лише завершило перехід до нової системи управління державою. Критики нарікають, що це призведе до одноосібного правління в Туреччині. Ясно одне - Ердоган отримав ще більше влади, ніж досі мав. Ось перелік його нових повноважень:

    Президент стає главою держави та уряду

    Посада прем'єр-міністра скасовується. Главою виконавчої влади віднині стає президент, який досі, згідно з Конституцією, мав переважно представницьку функцію. У майбутньому президент зможе на свій розсуд призначати та звільняти низку віце-президентів і міністрів, а також всіх державних службовців-високопосадовців. Парламент не має права участі в ухваленні цих рішень. А члени кабінету міністрів не можуть бути депутатами.

    Управління за допомогою указів

    У питаннях, пов’язаних з виконавчою владою, президент має право видавати укази, що набувають сили закону. Для цього буде достатньо опублікувати їх в офіційному бюлетені, підтримка парламенту не є обов’язковою. Укази втратять чинність, якщо парламент ухвалить закон з цього ж питання. Укази президента не можуть обмежувати конституційні права і не поширюються на зону дії вже існуючих законів. Закони має право вносити - за винятком проекту бюджету - лише парламент.

    Президент на чолі парламентської більшості

    До референдуму президент був зобов’язаний зберігати політичний нейтралітет, тепер же він має право виражати свою партійну приналежність. Президент є лідером найбільшої партії країни, а, отже, може керувати законодавчим органом в якості лідера парламентської більшості. У травні 2017 року Ердоган знову очолив свою Партію справедливості та розвитку (ПСР).



    Подвійні вибори

    В майбутньому вибори в Туреччині відбуватимуться так само, як і в неділю, 24 червня 2018 року: президента та парламент на наступні п’ять років обиратимуть під час єдиного дня голосування. Одночасні вибори підвищують ймовірність того, що партія президента здобуде більшість і в парламенті. Загальні вибори в Туреччині були заплановані на листопад 2019 року, проте Ердоган вирішив провести їх раніше.  

    Два та більше термінів правління

    У принципі, президент може обиратися не більше, ніж на два п’ятирічних терміни. Проте, правляча партія передбачила для Ердогана запасний вихід: якщо під час другого терміну правління глави держави парламент вирішить провести дострокові вибори, президент отримає право ще раз балотуватися. Крім того, із запровадженням нової президентської системи правління підрахунок термінів починається наново. Тож тепер у Ердогана розпочнеться знову перший п’ятирічний термін правління. А в разі, якщо його партія скористається опцією дострокових виборів і Ердоган на них переможе, теоретично він може очолювати країну аж до 2033 року.

    Звуження повноважень парламенту

    Депутати парламенту втрачають повноваження звільняти міністрів. Депутатські запити відтепер можна надсилати лише у письмовій формі та лише віце-президентові та міністрам, але не президентові. Проти глави держави депутати зможуть розпочинати процедуру імпічменту не лише через державну зраду, але й у випадку усіх інших правопорушень. Однак передумови для цього дуже жорсткі: для передачі справи для розслідування органам юстиції необхідно, щоби звернення підтримала більшість у дві третини усіх депутатів.

    Високий прохідний бар'єр

    Розкритикований у минулому прохідний бар'єр у 10 відсотків, який створює особливі перепони для прокурдських партій, залишається незмінним.

    Обмеження незалежності судової влади

    Реформа наділяє президента ще більшими повноваженнями щодо контролю над органами правосуддя. Президент відтепер має квоту на призначення 6 із 13 членів Ради суддів та держпрокурорів, яка серед іншого, відповідає за призначення суддів та прокурорів у країні. Решту членів Ради обирає парламент, більшість в якому має партія президента. До реформи юристи самі обирали більшість членів Ради, до складу якої входило 22 особи. Військові суди у Туреччині вже ліквідовані.

    Джерело: Deutsche Welle

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ