З фальшивими паспортами ЄС: у Німеччині викрили мережу нелегалів з України

Федеральна поліція Німеччини у середу, 13 листопада, повідомила про викриття організованого злочинного угруповання, що займалося нелегальним працевлаштуванням громадян України. Правоохоронці провели спецоперацію з нейтралізації цієї злочинної мережі у шістьох федеральних землях із залученням понад півтисячі поліцейських.

У рамках спецоперації проводилися масштабні обшуки кількох десятків помешкань та виробничих приміщень у Північній Саксонії, Бремені, Шлезвіг-Гольштайні, Північному Рейні-Вестфалії, Бранденбурзі та Рейнланд-Пфальці. Також було видано кілька ордерів на арешт.

Було проведено 38 обшуків квартир, як речові докази вилучені мобільні телефони, комп’ютери, документи, великі суми готівки та навіть зброя. Як повідомили DW у пресслужбі поліції у Ганновері, ідеться про «десятки українців», які проходять у справі, але ця кількість може зрости - поліція вивчає вилучені документи, щоби визначити масштаби нелегальної мережі з працевлаштування. Жодного громадянина України наразі не було заарештовано, наголошують у ганноверській поліції.

Злочинна схема

За даними правоохоронців, група злочинців залучала до Німеччини працівників зі Східної Європи, передусім з України, які приїздили до країни начебто з туристичною метою, але потім залишалися у ФРН для трудової діяльності, хоч за законом не мали на це права.

Зловмисники видавали їм фальшиві паспорти громадян ЄС для проходження реєстрації в місцевих органах влади і в соціальних та страхових службах. Крім того, злочинне угруповання мало власне агентство, яке допомагало українцям нелегально працевлаштуватися, а також надавало підтримку з пошуком житла поблизу місця роботи.

За даними телерадіокомпанії NDR, українців працевлаштовували в різних сферах, у тому числі й на виробництві. 

Ризик для безвізу?

Німецька поліція зазначає, що запровадження безвізового режиму з Україною та скасування візових вимог, полегшило українцям в'їзд до Німеччини «під легендою» туристичного перебування. Хоча справжньою метою поїздки подекуди, як у цьому випадку, є пошук роботи, а не туризм, як це передбачено відповідними угодами. 

Та наскільки поширеними є зловживання умовами безвізового режиму? На цьому етапі ще важко дати цьому достеменну оцінку. Водночас попередні тенденції зараз намагаються простежити урядові відомства ФРН, спираючись на деякі вже наявні дані. Вони містяться, зокрема, в останньому дослідженні тенденцій, пов'язаних із візовою лібералізацією із низкою країн, підготовленому для Федерального відомства з питань міграції та біженців та Європейської міграційної мережі від 2019 року.

Як вказується у документі, Україна та Молдова - серед провідних країн, з яких до ЄС прибувають нелегальні працівники. Водночас українці здебільшого намагаються працевлаштуватися у сусідніх з Україною державах ЄС (наприклад Польща, де за даними Нацбанку РП працює 1,2 мільйона українців), а також південноєвропейських країнах, таких як Італія. У цьому сенсі особливих змін з часу запровадження безвізового режиму не відбулося - схожий розподіл був і у роки, що передували скасуванню візових вимог, зазначають німецькі дослідники. 

Так, за даними Головного митного управління Німеччини, у 2017-і році, коли і почав діяти безвізовий режим з Україною, серед 8 країн сходу Європи з-поза меж ЄС найбільше справ щодо нелегального працевлаштування порушили проти громадян України (238), на другому місці громадяни Сербії (181), а на третьому Боснії та Герцеговини (178). Загалом у 2017 році у ФРН велося 2035 справ щодо нелегального працевлаштування іноземних громадян.

Дедалі більше випадків

Як свідчить статистика за 2007-2017 роки, кількість проваджень, де фігурують українські громадяни, упродовж 10 років демонструє сталу тенденцію до зростання. Найбільший стрибок зафіксовано у 2016 році, коли кількість порушених проти українців справ майже подвоїлася - з 97 у 2015-му до 175 роком пізніше.

За цією ж статисткою, найчастіше громадяни України працевлаштовуються у ФРН «по-чорному» у галузях будівництва, різноробочими, на транспорті та складуванні, а також у сфері надання послуг прибирання.