Закони про деокупацію: що думають на Донбасі?

    • Розсилка
    Закони про деокупацію: що думають на Донбасі?

    «Люди хочуть, щоб просто настав мир, і настав шляхом переговорів, а не війни. Щоб якомога менше було обстрілів»

    Верховна Рада готується розглянути в остаточній редакції закон про деокупацію Донбасу. Навколо документа, запропонованого президентом, багато суперечок. Що думають про ці закони мешканці регіону по обидва боки лінії розмежування?

    Законопроект «Про особливості політики із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях», ухвалений у першому читанні, проголошує окремі райони Донбасу окупованою територією.

    Документ встановлює засади захисту прав жителів тих міст і сіл, а також ставить за мету звільнити Донбас від «російської збройної агресії».

    Росія названа у законопроекті «агресором і окупантом».

    Також парламент ухвалив у цілому проект закону «Про створення необхідних умов для мирного врегулювання ситуації в окремих районах Донецької та Луганської областей», яким особливий статус непідконтрольних Києву територій продовжено на рік.

    ВВС Україна не називає повних імен деяких співрозмовників на їхнє прохання.

    Захарченко «розтлумачив»?

    На непідконтрольній Києву території головним джерелом інформації для місцевих мешканців є російські та місцеві проросійські телеканали. Особливо для тих, хто не користується інтернетом. Про події в Україні жителі дізнаються здебільшого звідти.

    «Захарченко (очільник так званої «ДНР» - Ред.) по телевізору розтлумачив ці закони. Мовляв, тепер українська армія піде війною, все руйнуватиме, але ми цього не дозволимо. Будемо вас захищати, каже», - ділиться враженнями від побаченого мешканка Макіївки Тетяна.

    Пенсіонер із Донецька Валерій Абдулович вважає, що закони, ухвалені парламентом, далекі від реальних потреб Донбасу.

    «Це не для нас. Це зроблено на замовлення. З одного боку, треба щось робити, а що робити - ніхто не знає. Який би закон не ухвалили, він не діятиме. Назвіть це хоч війною, хоч окупацією. Ну, назвуть нас окупованою територією. А далі давайте за міжнародними законами: сторона, яка окупувала, - вона повинна й утримувати населення. Але люди тут думають: це що, Україна від нас відмовляється зовсім? Це не викликає позитивних емоцій», - пояснює співрозмовник.

    На його думку, закони про Донбас не наближають повернення територій, а лише закріплюють теперішній статус.

    «От якби Верховна Рада сказала Гройсману: твоє завдання - подумати, як повернути людей, а не відштовхнути. Ми стали розмінною монетою. Час працює проти України. Чим далі, тим гірше. Нас відірвали, нам зробили блокаду на все українське. А російське телебачення тим часом працює, і в тому напрямку, що потрібен Путіну. Гібридна війна йде. А те, що робить Україна, - зовсім недобре», - ділиться настроями Валерій Абдулович.

    А що далі?

    Ірина, яка працює на одному з сільськогосподарських підприємств на непідконтрольній території Донецької області, вважає, що українська влада повинна регулярно звертатися до мешканців окупованих територій, давати позитивні знаки.

    Окрім того, вважає вона, необхідна чітка програма дій одразу після деокупації, а цього у законах поки що немає, додає співрозмовниця.

    «Сьогодні багатьох людей тут хвилює питання: а що буде з нами після того, як повернеться Україна? Розумієте, є ті, хто вимушено пішов працювати до поліції, до районної адміністрації, до податкової. Є підприємці, які змушені були перереєструватися в «ДНР» і сплачують тут податки. Є вчителі, які навчають у школах за теперішніми програмами. А із Києва ми чуємо: «колаборанти», «потрібна фільтрація», - ділиться Ірина.

    «Навіть якщо в закон це не впишуть, - боюся, що після повернення України тут почнеться помста. Тому вже зараз треба думати, як нам жити разом, що нас може об'єднати», - вважає вона.

    «Особисто мені потрібен український прапор і українські закони, - говорить Тетяна із Макіївки. - Прийде Україна - і ті, хто бігав із триколорами на мітинги і на «референдум» ходив, - вони першими стануть «республіку» проклинати. Але в Україні багато хто не пробачить. У когось рідні, знайомі на фронті... Вони не пробачать».

    Безпекова складова

    «Ухвалення законів про Донбас продиктовані прагненням української владної верхівки догодити західним європейським суперліберальним партнерам в їхньому намірі досягти миру на Сході України будь-яким шляхом, навіть за рахунок суверенітету країни», - вважає голова Незалежної профспілки гірників Донбасу «Солідарність» Микола Волинко, колишній донеччанин, який зараз мешкає на підконтрольній українській владі території.

    Водночас активіст бачить і позитивний бік ухвалених документів. Наприклад, визнання Російської Федерації агресором.

    «Я майже не вірю в ефективність місії ООН, але рано чи пізно треба з чогось починати, якщо йдеться не про військове звільнення території. Крім того, створення в прифронтових, а потім і на окупованих територіях військових адміністрацій позбавить від впливу «п'ятої колони» Кремля», - додає Михайло Волинко.

    Керівник Донецької обласної державної адміністрації Павло Жебрівський вважає, що парламент має якнайшвидше ухвалити закон про особливий статус для окупованих територій.



    «Фактично, потрібно вносити зміни до Конституції для того, щоб запрацював закон про особливості управління тимчасово окупованими територіями. Народні депутати проголосували за законопроект, який продовжив статус-кво управління територією, контрольованою українською владою, ще на рік», - вважає Павло Жебрівський.

    «Далі є питання з приводу міжнародних переговорів, я думаю, що протягом року ми мусимо доопрацювати з нашими міжнародними партнерами усі умови такого режиму, зважаючи на те, що безпекова складова - це номер один у законі, тобто контроль за українським кордоном та зупинення вогню», - йдеться в коментарі очільника Донецької ОДА, який надала ВВС Україна його прес-служба.

    Щоб просто настав мир

    У селі Чермалик, розташованому поблизу лінії розмежування, не знають самого змісту законопроектів, навколо яких у парламенті вирували пристрасті.

    Сільський голова Олена Табія каже, що людей найбільше хвилюють буденні речі: наприклад, чим опалювати будинки взимку. Село хоч і газифіковане, але мешканці відмовляються від дорогого газу.

    «Люди хочуть, щоб просто настав мир, і настав шляхом переговорів, а не війни. Щоб якомога менше було обстрілів. Головне для нас - робочі місця. Все виробництво «згорнулося», люди їдуть звідси на заробітки. Працюють кілька магазинів - і все. У вересні почали заняття в школі, 109 дітей, працює дитсадок. Звичайно, в мирний час було більше дітей. Якщо буде тихо-спокійно, гадаю, люди повернуться до села», - сподівається Олена Табія.

    Тетяна із Макіївки каже, що люди втомилися від війни, невизначеності та погіршення життя.

    «Навіть ті, хто підтримував Україну, зараз говорять про несправедливість. Але потрібно якось пережити цей час. Звичайно, мені не подобається те, що ще на рік продовжили «особливий статус». Хтозна, що найближчим часом може статися», - каже Тетяна.

    Джерело: ВВС Україна

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ