Зміна клімату — серед причин протестів в Ірані

Низка екстремальних посух, яка розпочалася наприкінці 1990-х, стала одним із найбільших соціальних та економічних викликів для Ірану. Саме її експерти розглядають як одну з найважливіших причин, що стимулювали масові протести в десятках міст Ісламської республіки.

Принаймні 20 людей загинули в заворушеннях, до яких призвів раптовий колапс фінансових інституцій, низькі зарплати та втрата довіри до національних лідерів. Утім, чимало експертів розглядають зміну клімату як глибинну передумову теперішньої політичної нестабільності в Ірані.

Посуха, неефективний менеджмент водних ресурсів і пилові бурі останніми роками виснажили економіку країни. Хоча мотив протестів — це передусім опір суворому консервативному режиму, саме фактор довкілля значною мірою загострив невдоволення.

Колишній президент Махмуд Ахмедінеджад розумів, що зміна клімату завдає важкий удар насамперед по домогосподарствах і дрібних фермерах. Щоби мінімізувати втрати, його уряд почав виплачувати їм грошові субсидії, які для багатьох людей перетворилися на одне з основних джерел існування, — каже Амір Ханджані, старший співробітник Програми Південної Азії Атлантичної ради США. Коли теперішній президент Хасан Рухані оголосив про свої наміри обмежити ці виплати, іранці, особливо мешканці посушливих сільських районів, вийшли з протестами на вулиці.

«Відбувається зміна клімату, людям не вистачає води, вони не можуть вирощувати урожай, а тепер у них хочуть забрати ще й ці виплати», — каже Ханджані. А за словами директора ініціативи «Майбутнє Ірану» Атлантичної ради Барбари Славін, до цього ще слід додати корупцію, непотизм, падіння цін на нафту та прикру реакцію на засудження Ірану адміністрацією Трампа.

Протести, що цікаво, більше поширені у невеликих провінційних містах, аніж у столиці Тегерані, хоча люди в провінції традиційно консервативніші і прихильніші до ісламістського уряду. Річ у тім, що саме провінційні міста останніми роками прийняли велику частку кліматичних біженців із сільської місцевості і тепер є вогнищами політичного невдоволення. «Посуха в Ірані триває вже 14 років. Багато людей, які переселяються в провінційні міста, роблять це через те, що більше не можуть функціонувати як фермери. Для їхніх ферм не вистачає води», — каже Славін. А за словами старшого співробітника Ініціативи з енергетичної безпеки та клімату Інституту Брукінгс Сюзен Мелоун, «посуха широко вплинула на якість та стиль життя в Ірані та є проблемою неймовірної політичної значимості, яка, зокрема, визначила результати президентських виборів минулого року».

Іран неймовірно вразливий до зміни клімату. За даними Міжурядової панелі зі зміни клімату, кількість опадів на Близькому Сході до кінця століття зменшиться на 20%, а середньорічна температура зросте на 5 градусів Цельсія. До 2070 року країни Перської затоки можуть вразити хвилі спеки, які людям бути важко пережити. Торік улітку в Ірані було побито рекорд найгарячішої температури, яку коли-небудь реєстрували на Землі — 53,7 C⁰. Ситуацію погіршує людський фактор, зокрема спорудження дамб на більшості основних річок країни, що ускладнює проблему доступу до води. Води почало не вистачати мешканцям сільських районів та малих містечок, які потерпають від найсуворіших викликів довкілля.

Якщо люди з середнього класу користуються кондиціонерами, коли температура протягом кількох днів поспіль перевищує 50 градусів, бідняки не можуть собі цього дозволити, — каже Кавех Ехсані, професор Університету ДеПол та фахівець з іранської політики. Хвилі спеки найважчі для іранських бідняків. Інша серйозна проблема — опустелювання земель, що породжує гігантські пилові бурі, які паралізують активність і часто вбивають людей, які в них потрапили.

Енвайроменталізм в Ірані — це не модна ідеологія міського середнього класу, а насущна проблема, яка стосується більшості людей, передусім бідняків. Зміну клімату дедалі більше іранців розглядають як фактор, який поглиблює нерівність між людьми. За новинами про клімат і довкілля в країні уважно стежать, зокрема тому, що їх не цензурують настільки жорстко, як чимало інших заборонених тем. Проблеми з довкіллям не розглядають через ті самі політичні лінзи, що в Сполучених Штатах.

Рішення адміністрації Трампа вийти з Паризької кліматичної угоди призвело до того, що громадяни Ірану часто покладають провину за зміну клімату саме на Сполучені Штати, — каже Ехсані. 

Останніми роками іранська влада почала визнавати, що зміна клімату становлять і політичну загрозу. Так, верховний лідер аятолла Алі Хаменеї закликав до боротьби з нею. В листі 2015 року він писав, що «Іран повинен боротися зі зміною клімату, зокрема опустелюванням, посухою та пиловими бурями». Лист був адресований президентові Рухані та вийшов якраз напередодні зустрічі світових лідерів у Парижі, на якій Іран приєднався до Угоди та взяв на себе зобов’язання обмежити свої викиди парникових газів на 12% та витратити $5 млрд на збереження навколишнього середовища.

Президент Трамп підтримав протест у Твіттері, але неясно визначив, що повинні робити США, щоб підтримати іранців. «Народ Ірану нарешті повстав проти брутального і корумпованого  режиму. Усі гроші, які президент Обама так по-дурному давав їм, пішли на тероризм та в їхні кишені. Людям не вистачає їжі, у них велика інфляція та немає прав людини. Сполучені Штати пильно стежать!» — написав Трамп.  

Своєю чергою, експерти розглядають відчайдушну ситуацію в Ірані як можливість США допомогти Ісламській республіці побороти екологічні проблеми. «Якщо США справді непокоїть доля людей в Ірані, то вони повинні б насамперед дозволити таким організаціям, як Програма ООН з навколишнього середовища (U.N. environmental program) надавати уряду позики й експертну підтримку. Натомість наші санкції прямо забороняють таку форму кооперації. Нам потрібно думати в довгостроковій перспективі. Це стосується не тільки Ірану, а й Афганістану та інших країн, чиє благополуччя від нас залежить», — каже Барбара Славін з Атлантичної ради.

Scott Waldman

Climate Change May Have Helped Spark Iran’s Protests

Scientific American, 08/01//2018

Зреферував Євген Ланюк