Експорт руди з України обвалився на 12%

Українські виробники залізорудної сировини за підсумками першого півріччя 2025 року випали з трійки найбільших експортерів країни: експорт впав на 11,9% порівняно з першим півріччям минулого року, до 16,14 млн тонн. Причина – у спаді світової економіки, а також у тарифах українських державних монополій, через які вітчизняні виробники не можуть конкурувати на зовнішніх ринках, пише Liga.Net.

«Ще пів року тому, завдяки відкриттю навігації в портах, залізна руда вибилася у лідери за обсягами експорту – 33,6 млн тонн, зростання на 89%. За показником експортного виторгу у минулому році гірняки посіли третє місце, поступившись постачальникам кукурудзи та пшениці. Але вже у січні-червні цього року залізна руда не потрапила навіть у трійку найбільш експортованих товарів», – вказує видання.

Втім, внесок гірничо-збагачувальних комбінатів (ГЗК) в укріплення платіжного балансу країни залишається значним: частка залізної руди у загальному обсязі вітчизняного товарного експорту становить 6,35%.

«Основна причина зниження експорту залізної руди, за твердженням аналітиків, полягає в охолодженні світової економіки. Серед внутрішніх чинників, що обмежують конкурентоспроможність вітчизняної продукції на глобальному ринку, гравці ринку та аналітики в першу чергу називають аномальні витрати. Підприємства зазнають суттєвих додаткових витрат воєнного часу – від високих тарифів державних монополій (Укрзалізниці, Укренерго, Оператора газотранспортної системи), вартості імпортної енергії у разі відключень, кадрового дефіциту, обмежень у роботі та прямих збитків від обстрілів», – наголосили у Liga.Net.

Завдають клопоту гірнякам й державні ініціативи, зокрема у сфері оподаткування. Несвоєчасне відшкодування державою податку на додану вартість (ПДВ) посилює проблеми підприємств із оборотним капіталом, заявив тимчасовий голова правління Ferrexpo Лучіо Дженовезе.

За твердженням представників компанії, вимушене скорочення виробництва через призупинення відшкодування ПДВ призвело до того, що понад третина працівників були переведені на скорочений робочий час або у відпустку, компанія скоротила закупівлі товарів і послуг, а також призупинила всі необов’язкові капітальні витрати, витрати на КСВ та гуманітарну допомогу.

«Також до чинників, що обмежують конкурентоспроможність вітчизняної продукції, відноситься нещодавне рішення Верховної Ради щодо збільшення земельного податку для гірничодобувних підприємств у 2,6 рази: це призведе до чергового зростання постійних витрат гірничо-металургійного комплексу і негативно вплине на ослаблену стійкість галузі. В результаті постраждають виробники, які через зростання собівартості стануть ще менш конкурентоспроможними на експортних ринках і як наслідок вимушені будуть скорочувати виробництво та витрати. Держава ж отримає менше податків у державний та місцеві бюджети».