Нове підвищення залізничних тарифів. Центр транспортних стратегій оцінив наслідки

2026 рік може стати антирекордним для «Укрзалізниці»: річний обсяг вантажних перевезень ризикує впасти нижче 130 млн тонн проти 314 млн тонн у 2021 році. Це означає втрату майже 60% довоєнної вантажної бази, яка традиційно була головним джерелом доходів компанії. 

За оцінкою Центру транспортних стратегій, головні причини падіння – війна, окупація промислових регіонів, блокування морських портів, удари по підприємствах та інфраструктурі, а також різке зростання вартості залізничної логістики.

При цьому з 1 серпня 2026 року вантажні тарифи УЗ вже зросли на 30%. У доларовому еквіваленті вони більш ніж удвічі перевищують рівень 2021 року. Однак очікуваного фінансового ефекту це не дало: в самій «Укрзалізниці», як зазначає видання, визнають, що падіння обсягів перевезень фактично нівелювало ефект від підвищення тарифів. Попри це, на 2027 рік уже анонсовано ще одне підвищення - на 15%.

Проблема полягає в тому, що кожне наступне збільшення тарифного навантаження робить частину виробництва й експорту економічно невигідною. Підприємства скорочують відвантаження або зупиняються, УЗ втрачає вантажі й доходи, а потім намагається компенсувати це новим підвищенням тарифів.

Найбільше вантажна база залізниці скоротилася саме за рахунок промисловості. Близько 70–80 млн тонн втрачено через руйнування та окупацію підприємств на сході й півдні. Ще 90–100 млн тонн припадають на підприємства, які зупинилися або суттєво скоротили виробництво через удари, дорогу енергію, логістику та втрату ринків.

Ситуацію погіршує блокада портів. Експорт через західний кордон коштує у 2–3 рази дорожче за довоєнну логістику. При цьому на підходах до прикордонних переходів у чергах перебувають понад 20 тис. вагонів, тоді як фактична передача становить приблизно 1050–1150 вагонів на добу.

Тобто підприємства одночасно платять підвищений на 30% тариф і несуть додаткові витрати через значно довші маршрути.

У матеріалі наголошується: воєнні втрати самої УЗ також значні – пошкоджено локомотиви, колії, мости та тягові підстанції. Однак причиною цих втрат не є бізнес, тому перекладати весь їхній тягар на вантажовідправників через тарифи несправедливо.

Якщо така політика продовжиться, частина підприємств може просто не дожити до етапу післявоєнного відновлення. А отже, залізниця втратить саме тих клієнтів, які в майбутньому мали б відновити її вантажну й дохідну базу.

Альтернативою новому підвищенню тарифів мають стати інші механізми. Насамперед - оптимізація витрат та інфраструктури УЗ. Окремо пропонується повністю фінансувати збиткові приміські та пасажирські перевезення з державного бюджету, а не за рахунок вантажного сегмента. За оцінкою матеріалу, лише для приміських перевезень у бюджеті-2027 потрібно додатково близько 10 млрд грн понад уже передбачені 16,1 млрд грн на пасажирський рух далекого сполучення.

Ще одним ключовим рішенням має стати системна міжнародна підтримка УЗ на час війни. Йдеться про гранти, пільгові кредити та донорські програми для відновлення інфраструктури, рухомого складу та енергетичної стійкості.

Логіка проста: якщо фінансові проблеми «Укрзалізниці» спричинені війною, блокадою портів та руйнуванням інфраструктури, то компенсувати їх потрібно за рахунок державної та міжнародної підтримки, а не новими рахунками для підприємств, які ще продовжують працювати. Інакше нове підвищення тарифів не врятує УЗ, а лише прискорить скорочення виробництва, експорту та самої вантажної бази залізниці.