Ахметов вітає каравани з Роттердаму

енергетика

Наталка Прудка 24 жовтня, 2017, 12:02 glavcom.ua

Рінат Ахметов

Фото: УНІАН

Скандальна цінова формула «Роттердам плюс» та антрацитові «казочки». Нова серія

Рада Оптового ринку електроенергії, яка представляє інтереси головних гравців галузі, минулого місяця ухвалила рішення «про пріоритетність роботи енергоблоків на газовому вугіллі». Це нібито дасть змогу уникнути імпорту антрациту з Росії.

Україна дійсно з початку 2017-го різко наростила поставки цього палива з країни-агресора. Та, очевидно, що мова йде про вугілля, насправді видобуте на окупованому Донбасі. Щоб обмежити саме його споживання, учасники енергоринку пропонують запускати у роботу більше енергоблоків, які працюють на газовому вугіллі. Відповідний проект змін до Правил оптового енергоринку (ОРЕ) затверджено 20 вересня (рішення Ради Оптового ринку електроенергії підлягають затвердженню НКРЕКП, Міненерговугілля, Антимонопольним комітетом).

Але відразу ж постає питання: навіщо ж тепер застосовувати сумновідому формулу ціни вугілля «Роттердам плюс», яку вводили заради економічної обґрунтованості імпорту дефіцитного антрациту, якщо на урядовому рівні тепер взято курс на заміну цього вугілля дешевшим? Колишній член НКРЕКП Андрій Герус переконаний, що в такий спосіб запроваджються «штучні» преференції тепловій генерації Ахметова, яка отримає додаткові надприбутки.

Формулу «Роттердам плюс» запроваджено в квітні 2016 року з метою зниження залежності від ризикованих поставок вугілля з окупованого Донбасу та організації імпорту антрациту з-за меж держави. Через таку формулу стрімко поповзли ціни на електроенергію, яку виробляють ТЕС – з червня 2016 року до початку 2017-го з 0,99 грн до 1,4 грн за кВт-годину (в жовтні-2017 – 1,46 грн). А відтак, ростуть ціни й для кінцевих споживачів – підприємств та пересічних українців.

Тепер формула «Роттердам плюс» діятиме переважно для газового вугілля, на яке роблять ставку генеруючі компанії. Наприклад, майже 75% теплових електростанцій компанії ДТЕК, що належить Рінату Ахметову, можуть використовувати саме це паливо. «І видобуток газового вугілля на шахтах Ахметова - також 75% (в загальній структурі видобутку в Україні – Главком)», - нагадує Андрій Герус, і закликає Антимонопольний комітет, НКРЕКП, Міністерство палива та енергетики не погоджувати рішення ради Оптового енергоринку. До відома: Міненерговугілля розробило графік переведення ТЕС на газову групу вугілля, плануючи повну відмову від антрациту до кінця 2019 року.

Якщо рекомендації Ради ОРЕ першими вмикати в роботу енергоблоки ТЕС, що працюють на газовому вугіллі, будуть запроваджені, то принципи цінової конкуренції опиняться під загрозою. Адже згідно з діючими правилами енергоринку, диспетчер ОРЕ має право вмикати в мережу ті енергоблоки ТЕС, які пропонують найнижчу ціну на свою електроенергію. Раніше пріоритетність включення блоків ТЕС на газовій групі вугілля забезпечувалася через механізм надзвичайних заходів в енергетиці.

Главком вже писав про те, що собівартість вугілля на шахтах ПАО «ДТЕК «Павлоградвугілля» складає 800-900 грн/т, тоді як формула «Роттердам плюс» збільшує його ціну вдвічі – до 1800 грн/т. Такі розрахунки наводить колишній член НКРЕКП Андрій Герус.

В Україні для роботи теплової генерації використовується дві марки вугілля – марка «А» (антрацит), частка якої у вугільному балансі складає 35%, і марка «Г» (газове вугілля) – на неї припадає 65%. Хоча це два різних види вугілля з різною ціною, для них введена одна формула розрахунку ціни – «Роттердам плюс» (індекс АРІ2). Відтоді вартість вугілля у тарифі на електроенергію закладається у розмірі його вартості у порту Роттердама і віртуального транспортування з Голландії до України. Хоча насправді Україна ніколи не завозила вугілля по такій схемі.

Монополізація енергетичного ринку?

«Асоціація споживачів енергетики та комунальних послуг» виступила проти вищезгаданого рішення Ради енергоринку, адже це посилює монополізацію ринку одним з його учасників.

Відомо, що країна має дефіцит газового вугілля. То який сенс надавати штучну преференцію спаленню саме цієї марки, адже тоді знадобляться додаткові обсяги імпорту? Якщо ж дефіциту газового вугілля немає, тобто, достатньо обсягів українського видобутку, тоді стає не обґрунтованою формула імпортного паритету «Роттердам плюс» для цього палива. Натомість теплова генерація на газовому вугіллі могла б запропонувати новий - нижчий - ціновий рівень, виграти конкуренцію і таким чином частка ринку перерозподілиться за допомогою економічних механізмів конкуренції, а не рішень, ухвалених у ручному режимів.

Завдяки цьому рішенню, за підрахунками незалежних експертів, ДТЕК може отримати понад 4 млрд грн на рік додаткового виробітку товарної продукції без жодної цінової конкуренції. Таке рішення є очевидно необґрунтованим та несправедливим в умовах, коли генерація, що працює на вугіллі марки А (антрацит) сформувала запаси антрациту, готова і має бажання працювати при теперішніх цінових рівнях. Формула «Роттердам плюс» дає більш ніж достатньо коштів усій тепловій генерації, незважаючи на те, на якому вугіллі вона працює.

Очевидно, щоб довести потрібність скандально відомої формули не лише для антрациту, а й для газового вугілля енергохолдинг ДТЕК Ахметова буквально вчора заявив про початок поставок цього палива з США – «для покриття потреби у паливі на опалювальний сезон». Поки що анонсовано прибуття одного судна з 75 тис. тонн товару. Для порівняння минулого року, компанія імпортувала 135 тис. тонн газового вугілля з Польщі. Не виключено, що ці поставки будуть не значними і мають виконати «сигнальну» функцію: мовляв «Роттердам плюс» цілком необхідний і для дешевшого вугілля марки Г, яке тепер теж доводиться імпортувати з-за океану.

На думку експертів «Асоціації споживачів енергетики та комунальних послуг», рішення Ради Оптового ринку електроенергії про необхідність запровадити пріоритетність роботи газових енергоблоків - це узгоджені антиконкурентні дії відповідно до частини 2 статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції». І саме завдяки таким рішенням відбувається монополізація ринку, а це призводить до зростання цін на електроенергію для кінцевих споживачів.

За даними ДТЕК, у вересні теплові електростанції компанії виробили 89% електроенергії з українського вугілля газових марок та 11% - із імпортного антрациту. Зокрема, виробництво електроенергії на ТЕС, що споживають газове вугілля, у вересні на третину наростили відпуск електроенергії (до 2,7 млрд кВт-год), тоді як антрацитові ТЕС скоротили в 2,7 разу (до 0,35 млрд кВт-год).

Віялові відключення не за горами?

Тим часом теплові електростанції таки дійсно відчувають гострий дефіцит вугілля – і газового, і антрацитового. Підготовка до опалювального сезону практично зірвана – запаси вугілля втричі менші, ніж потрібно на цей період.

Опалювальний сезон офіційно стартував 15 жовтня, а теплові електростанції вже почали активно спрацьовувати зроблені на зиму запаси вугілля: з 10-го по 17 жовтня запаси скоротилися на 9,1% - до 1,1 млн т, тоді як Міненерговугілля планувало зробити запас в 2,6 млн тонн. Водночас профільний віце-прем'єр-міністр Володимир Кістіон раніше заявляв, що Україна для проходження наступного опалювального сезону повинна накопичити до середини жовтня 2017 року 1,8 млн тонн антрациту та 2,2 млн. т вугілля газових марок – загалом майже 4 млн тонн. З огляду на дефіцит запасів, експерти прогнозують віялові відключення споживачів.

За даними Міненерговугілля, протягом 10 по 17 жовтня запаси антрациту на ТЕС скоротилися на 2,6% - до 516 тис т; запаси газової групи – на 13,9%, до 610 тис т. Водночас запаси вугілля на теплоелектроцентралях (ТЕЦ) за тиждень зросли на 3,2% - до 320 тис т: антрациту – на 7,2% - до 252 тис т, а запаси газової групи впали на 9,1% - до 69 тис т.

Україна нарощує імпорт антрациту з Росії

З огляду на те, що власний видобуток вугілля знижується (за 9 місяців впав на 11,5% - до 26,1 млн т), Україна в січні-вересні 2017 року збільшила імпорт вугілля в грошовому виразі в 1,9 разу порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $1,9 млрд (ввезено 13 млн тонн). З цієї суми вартість імпорту з Росії - майже $1,43 млрд, - повідомляє Державна фіскальна служба.

Схоже на те, що російське вугілля насправді видобуте на окупованій території Донбасу. Свідченням цього стало різке збільшення експорту антрациту з Росії на світові ринки. «Порти, розташовані поблизу України – це «Азов», «Таганрог», «Ростов-на-Дону» в останні півроку значно збільшили обсяги перевалки вугілля», - повідомив аналітик Донецького інституту інформації Віталій Сізов. Він звертає увагу, що за допомогою Росії вугілля з окупованих територій потрапляє на ринки третіх країн. Лише в серпні 2017-го із Росії було поставлено на експорт в країни Європи майже 175 тис т вугілля.

Отже, через зимову блокаду в зоні АТО ешелони з антрацитом з окупованого Донбасу спрямували до Росії, а Україна тепер купує вугілля напряму в агресора. Щоправда, ціна російського антрациту нижча, ніж американського. Економічна вигода звично перемагає будь-яку іншу доцільність?

Наталка Прудка, «Главком»