Чи можна прожити без солі?

Продовольча безпека
ДП «Артемсіль» зупинена. Люди вимели з прилавків усі товарні запаси - Чи можна прожити без солі?

ДП «Артемсіль» зупинена. Люди вимели з прилавків усі товарні запаси

фото:glavcom.ua

Росія «демілітиризувала» «Артемсіль», наслідки не забарилися

Слідом за бензиновою кризою, Україна накрив дефіцит солі. Причина в обох випадках та ж сама – Путін «українців» від усього, в чому вони десятки років не відчували нестачі. Більш того наша держава забезпечувала сіллю не лише себе, а й сусідів. І ось Росія вирішила «допомогти»…

Удар по флагману ринку

На початку березня державне підприємство «Артемсіль» повідомило, що виконує мобілізаційне завдання – відвантажує сіль до торгівельних мереж по всій Україні з метою уникнення гуманітарної кризи. Однак, коли місто Соледар Донецької області, де розміщені виробничі потужності державного підприємства, почали обстрілювати російські окупанти, виробництво зупинилось. Наприкінці квітня 2022 року уряд вніс Соледарську міську тергромаду до списку тих, де ведуться бойові дії.

ДП «Артемсіль» – одне з найбільших підприємств із видобутку і реалізації харчової солі (NaCl) на території Центральної та Східної Європи. Підприємство експортує продукцію до 15 країн світу. Постійними клієнтами ДП «Артемсіль» залишаються Угорщина, Польща, Словаччина, Румунія.

Нині держпідприємство не працює. Частково зруйнована адміністративна будівля; були прямі влучання в рудники, матеріальний склад. Виробничий процес неможливий. Як пояснив керівник «Артемсолі» Віктор Юрін, підприємство зупинилося ще у квітні, бо можливість вивозити готову продукцію з Соледара залізницею зникла.

«Нашу вузлову станцію «Сіль», куди ми підтягували вагони зі своїх під’їзних шляхів, регулярно обстрілюють. «Артемсіль» в основному орієнтована на відвантаження продукції залізничним транспортом. Автомобілями ми можемо вивозити тільки незначну частину. Тому навіть за нормальних обставин нам потрібно відвантажувати видобуту сіль у щось (у вагони – «Главком») А якщо залізниця не працює, ми теж фактично не можемо», – розповів він.

Зупинка флагмана спровокувала ажіотаж. Із магазинів та яток зникли добре знайомі пачки солі. А де товар ще залишився, його ціна підскочила в рази: подекуди, зокрема, у Мостиськах Львівської області старі залишки продукції «Артемсолі» продаються… по 95 грн/кг.

Як доводиться вирішувати проблему дефіциту солі Україні, розбирався «Главком».


Пачка української солі – рекордсмен за темпами подорожчання (фото з відкритих джерел)

Пачка української солі – рекордсмен за темпами подорожчання (фото з відкритих джерел)

Підприємець із Хмельниччини, який фасував товар із Соледара, визнає: останню партію продав минулого тижня. Тоді ціна на ринку за пачку солі ДП «Артемсіль» була 20 грн/кг. «Товару від «Артемсолі» немає. Можете навіть не запитувати. Там ущент зруйнована залізнична колія та міст», – пояснив він.

У пресслужбі Fozzy Group (торгові мережі «Сільпо», «Фора», Thrash!) на запит «Главкома» минулого тижня відповіли лаконічно: «Сіль ДП «Артемсіль» перестала постачатися через воєнні дії у регіоні з середини квітня». Жодної інформації про те, коли постачання може бути відновлено, там, зрозуміло, не надали.

Аналогічна ситуація й в інших загальнонаціональних мережах. Полиці порожні. Ціни на вітринах вже неактуальні.



Проте ринок адаптується до форсмажору. Рітейлери заспокоюють: сіль буде – хоч і не з «Артемсолі». На заміну ходовому товару «Артемсолі» прийшов імпорт. На прилавках вже з’являється сіль турецького, грецького, польського румунського виробництва.

Керівник з корпоративних комунікацій мережі АТБ Сергій Демченко повідомив, що магазини вже отримують імпорт. Продукт буде дорожчим через складну логістику, постачання відбувається через материкову частину Європи, та коливання курсу валют. Проте ажіотаж, на думку фахівця, невиправданий.

Корпорація Fozzy Group також завозить у супермаркети своїх мереж імпортну сіль. Крім того, компанія з початку квітня стала купувати продукцію у дрогобицького виробника.

Українська альтернатива «Артемсолі»

Президент «Української аграрної конфедерації» і ексголова Ради підприємців при Кабміні Леонід Козаченко погоджується: нинішня висока ціна солі в Україні – результат паніки та спекуляції. Тому що та кількість товару, яка вже була на ринку, мала б забезпечити потреби внутрішнього споживача до кінця року. Тобто українці піддались паніці і самі спровокували кризу.

До того ж в Україні є чотири великих виробництва солі. Два з них знаходяться на сході – це «Артемсіль» і ТОВ «Словянська сіль». Ще два – на заході, у Солотвино та Дрогобичі. За даними Козаченка, саме Артемівське родовище, яке діє з кінця XIX століття, в останні роки давало 95% солі в Україні. Слов’янське родовище – там виробляли кухонну сіль та харчову соду – також розташоване на території Донеччини, охопленої бойовими діями.


І «Артемсіль», і «Слов’янська сіль» опинилися у зоні ведення бойових дій.

І «Артемсіль», і «Слов’янська сіль» опинилися у зоні ведення бойових дій.

У Солотвино на Закарпатті виробництво не працює, тож нині уся надія українців – на Дрогобич. Це виробництво планує збільшення випуску на 20 тис. тонн – до 55 тис. тонн, але цього замало навіть, щоб задовольнити річний попит навіть Львівщини.

«Україна має великі запаси солі – 15 млрд тонн. Були часи, коли в нашій країні видобувалося понад 5 млн тонн солі в рік. Останні роки обсяги видобутку впали до 1,5-2 млн тонн. При цьому більшу частину із загального обсягу виробництва експортується за межі країни. Щорічне споживання солі в Україні становить трохи більше пів мільйона тонн. Щоб перекрити дефіцит, можна відновити видобуток на Західній Україні. Для цього необхідно знайти фінансування», – зазначив Козаченко у коментарі «Главкому».

Проте справа не лише в інвестиціях. Закарпатська область дійсно має потенційні запаси кам’яної солі близько 470,8 млн. тонн, одне Солотвинське родовище – 245 млн. тонн. Та як повідомили «Главкому» у Закарпатській обласній військовій адміністрації, це родовище знаходиться в аварійному стані, хоча є чотири ділянки, що мають перспективи до відновлення.

«Адміністрація області в цілому підтримує ініціативу відновлення видобутку на Солотвинському родовищі кам'яної солі, проте зазначає, що некеровані техногенно-геологічні процеси на території впливу гірничих робіт державного підприємства «Солотвинський солерудник» створили постійну загрозу безпечному проживанню частини мешканців селища, функціонуванню деяких об'єктів інфраструктури, навколишньому середовищу. Державна служба надзвичайних ситуацій тричі визнавала ситуацію, яка склалась навколо Солотвинського солерудника, надзвичайною ситуацією державного рівня», – наголосили у пресслужбі обласної військової адміністрації.

Не лише до столу

Дефіцит солі загрожує не лише погіршенням смаку їжі для пересіяних громадян. У першу чергу постраждає хімічна промисловість. Без солі неможливе виробництво соди, хлору, гідроксиду натрію, соляної кислоти, лакофарбової продукції, хлор-лужних хімікатів, які застосовують для виробництва паперу, скла тощо.

Крім того, величезна кількість солі необхідна комунальникам в осінньо-зимовий період: посипати вкриті льодом дороги – пішохідні зони, автомобільні траси, злітно-посадкові смуги.

Звісно, за відсутності солі зупиниться і виробництво харчових продуктів: кетчупів, соусів, навіть солодощів.

Народний депутат, членкиня парламентського комітету з питань економічного розвитку Ганна Лічман бачить головну проблему саме у забезпеченні сіллю промисловості. «Взагалі-то сіль не належить до товарів дорогої вартості. Але за теперішніх умов зросте її логістична складова. Оскільки українські порти заблоковані через війну, постає питання альтернативних шляхів доставки імпортної солі. Це війна, тож маємо адаптуватися», – зазначила вона «Главкому».

Сезон консервації

Поки ж народні обранці думають, як адаптуватися, у крамницях, де ще недавно стояла сіль, поки порожньо. У соцмережах користувачі просять підказати їм, де можна придбати дефіцитний продукт.

Зауважимо: у коментарях громадяни підказують, що солі у магазинах хоч і менше, але вона таки є. Тому не варто нагнітати паніку ще й з цієї причини.

Хвилювання ж простих громадян пов’язано з тим, що літній період для багатьох – час підготовки продовольчих запасів та консервації, яку без солі не заготуєш.

Віталій Тараненко, «Главком»


Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Натисніть «Подобається», щоб читати
Glavcom.ua в Facebook

Я вже читаю Glavcom в Facebook

НАЙПОПУЛЯРНІШЕ

Про використання cookies: Продовжуючи переглядати glavcom.ua ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом і погоджуєтеся на використання файлів cookies Згоден   Про файли cookies

Чи можна прожити без солі?