рус

    Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Економічний блекаут. Як український бізнес готується пережити карантин

    вірус і гроші
    • Віталій Кравченко
    • Розсилка
    Сервісна модель економіки, яку вважали вершиною бізнес-еволюції, злягла першою - Економічний блекаут. Як український бізнес готується пережити карантин
    Сервісна модель економіки, яку вважали вершиною бізнес-еволюції, злягла першою
    Ілюстрація Sarah Grillo / Axios

    Три тижні суворого картину ми будемо відкашлювати щонайменше пів року

    До 3 квітня на всій території України запроваджено карантин у зв’язку з пандемією коронавірусу. Заступник міністра охорони здоров’я – головний санітарний лікар Віктор Ляшко не виключив, що термін особливого режиму може бути продовжений, якщо епідеміологічна ситуація не покращиться.

    Карантин передбачає припинення роботи закладів усієї розважальної і побутової сфери – кінотеатрів, барів, салонів краси, хімчисток, скасування концертів і вистав, виставок, форумів, закриття музеїв, точок роздрібної торгівлі, окрім тих, які торгують продуктами харчування та медичними препаратами. Для закладів громадського харчування залишається можливість працювати «на винос» і через сервіси доставки за умови дотримання противірусних нормативів.

    Верховна Рада на позачерговому засіданні 17 березня поспіхом внесла зміни до Податкового кодексу та інших законів для підтримки платників податків на період карантину, запровадженого через поширеннякороновірусні хвороби (COVID-19)». Цим законом, зокрема, підприємці звільняються до 30 квітня від сплати єдиного соціального внеску, скасовується пеня і штрафи за невиплату ЄСВ або несвоєчасне подання звітності, а також податок на комерційну нерухомість і землю. До 31 травня бізнес звільняється від застосування санкцій за порушення податкового законодавства, крім тих, які пов’язані з ПДВ. Загальна сума всіх пільг – 4 млрд грн. Мізер у масштабах економіки. Бізнесмени з різних галузей погоджуються: економічне виживання тепер залежить від двох чинників: тривалості карантину та фінансової подушки кожного з них.


    (фото: Артем Ільїн, Facebook)
    Карантин передбачає припинення роботи закладів усієї розважальної і побутової сфери (фото: Артем Ільїн, Facebook)

    Порятунок потопельників

    Перший удар прийняли на себе кінотеатри – їх закрили ще тиждень тому, коли влада розраховувала обійтися лайт-версією карантину.

    Мережа кінотеатрів «Планета кіно» поставила бізнес на паузу і виплачуватиме працівникам (їх у компанії 700) дві третини зарплати до кінця березня. За словами співвласника «Планети кіно» Дмитра Деркача, більшість орендодавців врахували реалії і погодилися знизити вартість оренди на період карантину. Інші обов’язкові платежі, такі як оренда серверів, компанія здійснює, але намагається їх мінімізувати. При цьому для індустрії із завершенням карантину проблеми не закінчаться, оскільки європейські й американські студії масово переносять прем’єри. «Я поки боюся думати про це, але є ризик, що нам просто ні з чим буде працювати навесні. Що робити в цій ситуації, поки не зрозуміло», – визнає Деркач.

    Потенційні збитки він оцінив у десятки мільйонів. Недоотриманий прибуток через закриття кінотеатрів і перенесення прем’єр багатьох фільмів становитиме понад 100 млн грн.

    У найбільшій мережі України Multiplex, що налічує 27 кінотеатрів, також переводять частину працівників (їх у компанії 1500) у неоплачувану відпустку. На наступному етапі – до 100% працівників кінотеатрів і 75% працівників офісу або потраплять під скорочення, або підуть у відпустку за власний рахунок. Тим, хто залишиться працювати, буде знижена ставка. СЕО компанії Роман Романчук оцінює збитки приблизно в 1 млн грн на день. «Вихід – це надання державою бізнесу безвідсоткового кредиту на 6 місяців під цільове використання – забезпечення фонду заробітної плати. Це дасть змогу бізнесу зберегти робочі місця для своїх працівників», – вважає Романчук і пропонує корелювати цю допомогу з даними про сплачені податки за минуле півріччя. – Справедливо, коли пріоритет отримають компанії, які ведуть прозору фінансову діяльність».

    При цьому він зазначив, що вже з початку березня кількість відвідувачів у кінозалах зменшувалася – люди усвідомлено мінімізували ризики ще до офіційного запровадження карантину.


    «Більшість орендодавців погодилися знизити вартість оренди для кінотеатрів під час карантину», – Дмитро Деркач
    «Більшість орендодавців погодилися знизити вартість оренди для кінотеатрів під час карантину», – Дмитро Деркач

    У сфері ж громадського харчування карантин часто прирівнюється до краху. У компанії «Ресторанний консалтинг» вважають, що якщо карантин буде знято 3 квітня (а гарантій цього немає), то на відновлення індустрії знадобиться щонайменше пів року. Також не виключена хвиля «відстрочених» закриттів закладів, які не зможуть компенсувати втрати весняних карантинних місяців. Можливість продажу страв за системою take away не може істотно компенсувати збитки – значну частину виручки з’їдає відсоток сервісів з доставки і вартість одноразових боксів. Для барів і винотек доставка взагалі не вихід. Тут теж шукають можливість домовитися з орендодавцями – найчастіше успішно. Найбільш болюче питання – персонал, більшість якого – молоді люди, яким потрібно знімати житло.

    «Зараз ми вираховуємо, у якому обсязі та як довго ми можемо собі дозволити таку розкіш, як оплачувану відпустку під час форс-мажору. Хочеться допомогти людям, але скільки ми зможемо в такому режимі підтримувати команду – сказати складно», – визнає співвласниця «Відьма-бару «Лиса гора» Олеся Остафієва.

    У списку перших жертв «коронавірусної кризи» – туроператори та турагенції, чий бізнес в одну мить став неможливим. Зараз вони зосереджені на поверненні груп туристів, які опинились на курортах під час обмеження авіасполучення з Україною. Один із найбільших туроператорів – TEZ Tour надає можливість переборонювати подорожі, що мали відбутися до 3 квітня, змінивши дати, напрямки, кількість учасників тощо. За оплачені тури на пізніші дати можна повернути кошти без штрафних санкцій за два тижні до дати вильоту. Водночас турагенції закликають клієнтів бути розсудливими і не квапитися здавати тури, а навіть бронювати за вигідними цінами на осінь чи літо. Для бронювання таких подорожей компанії, наприклад, пропонують розбивку: 10% вартості сплачується відразу і 90% – за два тижні до вильоту.

    Втім і у відносно стійких сферах, де попит нееластичний, таких як виробництво готових продуктів харчування, не все благополучно. Представник однієї з FMCG-компаній на умовах анонімності сказав «Главкому», що керівництво закладає два місяці на форс-мажор, а після цього почнуться скорочення зарплат і звільнення.

    Великі проблеми 

    Є і обнадійливі моменти. Україні пощастило, що її економіка має сировинну спеціалізацію. Сервісна складова висока в столиці та містах мільйонниках, але навіть тут вона не переважає. Те, що завжди було недоліком, під час кризи перетворилося на величезний плюс: люди навряд чи купуватимуть умовні айфони в умовах невизначеності із майбутнім, однак їсти їм потрібно завжди.

    Тому попит на основні товари, якими торгують українські агрокомпанії – пшениця, кукурудза тощо – не знизиться різко. Представників агросектора непокоїть перспектива можливих обмежень на експорт агропродукції і продтоварів, на яку натякнув президент Володимир Зеленський у своєму зверненні. Номенклатура продукції, вивезення якої можуть обмежити, поки не визначена Кабміном. Профільні асоціації зараз кинули всі сили на те, щоб не допустити потрапляння до цього списку технічних культур, таких як соя та ріпак. Україна вже експортувала близько 40 млн тонн зерна з початку сезону 2019/2020, загальний план експорту – 52–55 млн. Малоймовірно, що зернові потраплять під обмеження, але галузь непокоїть, що в Мінекономіки вже заявили: урожай у поточному році буде істотно нижчим за попередній. Зі слів заступника міністра економіки Тараса Висоцького, прогноз – близько 65 млн тонн проти 75 млн 2019 року, а поставки на експорт у 2020/2021 маркетинговому році можуть скоротитися до 40–45 млн тонн. «Я думаю, що навіть якщо будуть впроваджені якісь обмеження на експорт із України, то, швидше за все, такі заходи будуть поширюватися на готові продукти харчування. А український аграрний експорт – це в основному сировина», – вважає президент Української зернової асоціації (УЗА) Микола Горбачов.

    Востаннє обмеження на експорт зерна діяли в Україні в 2010/2011 маркетинговому році. Вони були запроваджені в форматі квотування, що не дало змоги трейдерам послатися на форс-мажор і призвело до величезних збитків. Зовнішні торговельні партнери вважали, що оскільки була теоретична можливість вивезти товарну партію, то за неотримання квоти відповідальність несе постачальник.

    У частині продовольчих товарів окрім можливої заборони на експорт почало діяти цінове регулювання. Серед товарів, ціни на які потрапили під моніторинг, – пшеничне борошно, хліб, макаронні вироби, гречка, рис, яловичина, свинина, сало, птиця, молоко, сметана, масло, яйця, цукор, олія, картопля, сир, сіль.


    Товарів у українських крамницях вже суттєво поменшало. Наступний крок – держава обмежить ціни на головні продовольчі товари?
    Товарів у українських крамницях вже суттєво поменшало. Наступний крок – держава обмежить ціни на головні продовольчі товари?

    Котирування українських аграрних компаній пішли вниз услід за загальносвітовим зниженням індексів. Однак цей показник має здатність як падати, так і рости, тож перебільшувати значення цієї динаміки не варто. За даними моніторингу Eavex Capitalу, 2–10 березня ціна акцій провідних сільськогосподарських компаній України знизилася на 6–20%. Найбільше у цей період впали акції МХП – на 21,5%, акції «Агротону» знизилися на 10,6%, «Кернела» – на 9,6%, «Астарти» – на 6%.

    Значно серйозніше на аграрному бізнесі та експортній виручці України позначиться зниження світових цін на сільгосптовари, якими торгує наша країна. Найбільше «впали» соя (як наслідок – зменшення попиту на корми через зниження споживання м’яса) і технічні культури, необхідні для виробництва біопалива на тлі обвалу цін на нафту. Травневі ф’ючерси на пшеницю провалилася до п’ятимісячного мінімуму на зерновій біржі MATIF.

    Віталій Кравченко, для «Главкома»

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ