«Нема часу розбиратись». Навіщо Зеленському генпрокурор Венедіктова

В Україні – новий генпрокурор або, якщо використовувати узаконені нині фемінітиви, перша в нашій історії генпрокурорка. Після публічного «розп’яття» у парламенті попереднього голови Офісу генпрокурора Руслана Рябошапки президент вніс кандидатуру його наступниці. З такої нагоди Володимир Зеленський сьогодні вранці прибув на позачергове засідання Ради. 

Честі очолити прокуратуру удостоїлася колишня депутатка «Слуги народу» Ірина Венедіктова. Останні три місяці вона виконувала обов’язки голови Державного бюро розслідувань і при цьому конфліктувала з Офісом генпрокурора, у шкурі керівника якого сама зараз опинилася.

Ірина Венедіктова народилася 21 вересня 1978 року в Харкові

Венедіктовій – 41 рік. Вищу освіту отримала в Харківському національному інституті внутрішніх справ, є доктором юридичних наук, професоркою. Працювала завідувачкою кафедри цивільно-правових дисциплін на юрфаці Харківського національного університету ім. Каразіна, є арбітром Міжнародного комерційного суду при Торгово-промисловій палаті України. На парламентських виборах увійшла до першої п’ятірки «Слуги народу», а потрапивши до Ради, очолила комітет з правової політики та правосуддя. Коли Зеленський призначив її до ДБР замість «зашквареного» Романа Труби, здала депутатський мандат.

«Реванш Антимайдану»

Виступаючи перед депутатами, Венедіктова перебувала в доброму гуморі – інтриги, чи вистачить голосів на її призначення, не було. Тому фаворитка президента могла собі дозволити з усмішкою вислуховувати гострі претензії фракцій «Європейська солідарність» та «Голос». Усі вони «вангували», що основне завдання нової генпрокурорки – влаштувати політичні переслідування опозиції. У «Євросолідарності» підстав для таких побоювань кілька – це історія Софії Федини, яка ходить на допити через ролик з начебто погрозами Зеленському, і власне експрезидент Петро Порошенко, якому котрий місяць «шиють» державну зраду. 

До речі, відповідь Венедіктової на запитання «слуги» Олександра Дубінського, чи будуть далі розслідуватися справи проти п’ятого президента, збентежила багатьох. Нова генпрокурорка заявила: те, що може бути завершено швидко, завершиться швидко, бо в країни склалася ситуація… «коли нема часу довго розбиратися». При цьому вона запевнила, що в країні немає політичних переслідувань, але «вор має сидіти в тюрмі» (дослівна цитата). 

Венедіктовій також довелося пояснювати депутатам свою позицію щодо озвучених раніше заяв про необхідність скасування закону про амністію для учасників Майдану. Варто відзначити, що вона не відмовилася від своїх слів і не стала наполягати, що її висловлювання перекрутили. Генпрокурорка прямо сказала, що існування закону гальмує розслідування. Це викликало обурення в кутку «ЄС» та «Голосу» – найбільше обурювалися Володимир В’ятрович та Олексій Гончаренко. В’ятрович пригадав Венедіктовій призначення першим заступником «адвоката Януковича» Олександра Бабікова, який тепер може очолити ДБР, та звинуватив Зеленського в спробі змінити «на 100% свого генпрокурора», яким той називав Рябошапку, на вже «на 200% свою» Венедіктову для продовження політичних репресій. «Це – реванш Антимайдану», – підбив підсумок сьогоднішніх подій у Раді колишній головний декомунізатор.

Нардепка від «Голосу» Інна Совсун, своєю чергою, нагадала Венедіктовій, що та навіть не набрала прохідний бал, коли намагалася стати суддею Верховного суду, тож про яке підвищення аж до генпрокурора може йти мова? А от депутатські групи, та, як не дивно, «Опозиційна платформа – За життя», були налаштовані до такої кандидатки вельми приязно. Групи «Довіра» та «За майбутнє» підтримали її призначення, три голоси додали в ОПЗЖ.

Що наобіцяла?

Окрім згаданого вище, Венедіктова запевнила, що відновить у прокуратурі потужну державну інституцію, правосуддя буде здійснюватися кожного дня, а реформа прокуратури триватиме. Вона божиться, що не продаватиме і не зливатиме кримінальні справи, а також не повертатиме «прокурорських перевертнів». Також пообіцяла провести аудит справ, які перебувають на розгляді в прокуратурі, відновлення координації між правоохоронними органами, аби справи одночасно не розглядалися кількома з них. 

Ще одна проблема, з якою зіштовхнеться новий генпрокурор, – поновлення на посадах прокурорів, звільнених через люстрацію. Венедіктова розповіла про сотні прокурорів, які мають на руках рішення судів, і з якими треба щось робити, аби прокуратура «не лягла після того, коли відбудуться абсолютно законні рішення». 

Очевидна проблема цього призначення – і тут можна погодитись із галасливою опозицією – це політична ангажованість нового генпрокурора. Як Петро Порошенко не знайшов кращого виходу, аби призначити головою ГПУ керівника своєї фракції, так і Зеленський не наважився внести до Ради нейтральну людину, яка б не асоціювалася зі «слугами народу» (у іншого колишнього претендента на посаду – Сергія Іонушаса – була така ж вада). Спочатку президент Венедіктовою закрив кадрову дірку, яка утворилася у ДБР після звільнення Романа Труби, сьогодні ж її просто перекинули у Генпрокуратуру. 

Руслана Рябошапку, зокрема, було звільнено якраз через його намагання грати за спиною президента та паралельно вибудовувати відносини із західними партнерами. Призначення Венедіктової, яка розсипалась у словах вдячності своєму патрону, свідчить про те, що Зеленському більше не потрібні такі ризики.