рус

    Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Імпорт електроенергії з Росії. Парламент заборонив, але… дозволив

    енергетика
    • Наталка Прудка
    • Розсилка
    Імпорт електроенергії з Росії -  це голка, на яку можна підсісти, але неможливо зіскочити - Імпорт електроенергії з Росії. Парламент заборонив, але… дозволив
    Імпорт електроенергії з Росії -  це голка, на яку можна підсісти, але неможливо зіскочити
    Фото: Energo Vsesvit

    «Поправка Геруса»: час рахувати збитки

    Вищий антикорупційний суд зобов'язав Національне антикорупційне бюро та СБУ відкрити кримінальне провадження стосовно голови енергетичного комітету Верховної Ради Андрія Геруса. Парламентар пролобіював рішення про імпорт електроенергії з Росії. На думку позивача, своїми діями Герус завдав тяжких наслідків держбюджету та вітчизняним енергокомпаніям.

    Ідея Геруса і її бенефеціар

    Нагадаємо, за ініціативою Геруса  парламент відкрив можливість для імпорту «за двосторонніми договорами» електроенергії з країн, що не є членами Енергетичного співтовариства Євросоюзу. І вже з 1 жовтня розпочався  імпорт електроенергії з Білорусі та Росії. Рішення приймалось напередодні опалювального сезону задля зовні благородної мети -  порятунку енергосистеми від запровадження надзвичайного стану і віялових відключень споживачів

    У вересні дійсно були критично малі запаси вугілля на теплових електростанціях. Відсутність належних обсягів палива загрожувало зупинкою ТЕС з початком похолодання. Відкритими шлюзами для імпорту відразу скористалась фірма олігарха Ігоря Коломойського, яка розпочала закупки електричної енергії з країни-агресора.  Поява імпортної електроенергії на ринку та аномально тепла погода, яка призвела до суттєвого зменшення енергоспоживання, дала можливість генеруючим компаніям прискореними темпами нарощувати запаси вугілля на складах ТЕС, і вже скоро потреба в імпорті відпала. Але закупки російського струму не припинились, енергоємні металургійні підприємства Коломойського не припиняли отримувати енергію за демпінговими цінами .

    За даними ExPro, протягом 1-26 листопада електроенергія в Україну з РФ імпортувалася за  ціною $55-56/МВт-год, що з урахуванням офіційного курсу НБУ за відповідний період дорівнює 1,32-1,38 грн/кВт-год -  без урахування українських податків, зокрема акцизу та мита, якими обкладається імпортована електроенергія. Якщо порівняти ціну на імпортовану в Україну електроенергію з кінцевими тарифами для населення РФ (з ПДВ), то ціна нижча на 34-36%.

    По допомогу до президента?

    Імпорт дешевої електроенергії з ворожої Росії спровокував бурхливу реакцію в експертному середовищі та серед представників різних політичних сил. Керівники енергетичних компаній навіть спрямували звернення до президента Володимира Зеленського з проханням негайно зупинити імпорт,  адже він знищує українську енергетичну і вугледобувну галузі та загрожує енергетичній незалежності України. З’ясувалося, що в Україну російська електроенергія продається за ціною нижчою ніж в самій РФ. Через демпінг імпортерів на  ринку почали швидко падати ціни на електроенергію, енергетичні підприємства, не витримуючи конкуренції, вимушено зупиняються, а відтак атомні та теплові електростанції, вугільні копальні  зазнають збитків. 

    Водночас  імпорт з Росії демонстрував  темпи приросту: в листопаді він збільшився втричі – до 12 млн кВт-год/добу попри заяву Геруса про його збитковість.  У  результаті диспетчерська служба «Укренерго» в листопаді перевела всі ТЕС на роботу нижче мінімально допустимого складу обладнання (працювало по одному блоку на станції) – це режим, коли робота ТЕС стає збитковою. Тисячі працівників відправляють в неоплачувані відпустки.


    3 грудня середньозважена ціна електроенергії на «ринку на добу наперед» побила новий рекорд, досягнувши мінімуму - майже 848 грн/МВт-год. Перед цим черговий «мінімум» був 28 листопада – 898 грн/МВт-год.
    3 грудня середньозважена ціна електроенергії на «ринку на добу наперед» побила новий рекорд, досягнувши мінімуму - майже 848 грн/МВт-год. Перед цим черговий «мінімум» був 28 листопада – 898 грн/МВт-год.

    А оскільки ТЕС працюють в обмеженому режимі, на складах накопичилося вугілля значно більше, ніж  потрібно для проходження осінньо-зимового максимуму навантаження енергосистеми. В листопаді запаси зросли до 2,3 млн т, а до кінця грудня прогнозується їх збільшення  до 3,3 млн т, тоді як на осінньо-зимовий період достатньо 2,2 млн т. У станцій не стало коштів платити шахтарям за відвантажене паливо. За таких обставин до кінця грудня без зарплати і у вимушеному простої можуть опинитися майже 50 тис. шахтарів. В своєму зверненні до президента енергетики закликали зупинити імпорт, адже така політика призведе до катастрофи в галузі.

    «Енергоатом» витіснили з ринку

    У скрутному  становищі опинилися і атомні електростанції, які виробляють  55% всієї електроенергії країни. Доцільно нагадати, що атомники покладали особливі сподівання на запуск нової моделі ринку електричної енергії. Сподівались, що ціну на електроенергію АЕС більше не  встановлюватиме державний регулятор, натомість вона формуватиметься на конкурентному ринку. Але ж вийшло так, що лише 10% виробленого товару «Енергоатому» дозволили продавати на ринку: уряд зобов’язав «Енергоатом» виконувати публічні  спеціальні обов`язки з постачання електроенергії населенню за пільговою ціною, тобто продавати 90% свого товару  по 57 коп за кВт-год, що в рази нижче ринкової ціни.

     «У серпні, фактично в останні дні роботи попереднього уряду, під шаленим політичним тиском, під галас, що економіка гине, «Енергоатом» зобов’язали продавати  90% електроенергії за пільговою ціною, яка фактично нижча від собівартості виробництва електроенергії на АЕС, оскільки вона не враховує  акциз,  плату за диспетчеризацію, що,  до речі, суперечить вимогам закону про те, що реалізація електроенергії для виконання спеціальних обов’язків має здійснюватися за економічно обґрунтованою ціною, - заявив на той момент президент «Енергоатома» Юрій Недашковський.  - Конкуренція на ринку стає спотвореною, є можливості для цінових зловживань окремими учасниками ринку».

    Директор секретаріату Енергетичного співтовариства ЄС Януш Копач, а також Антимонопольний комітет України вказували на наявність протиріччя директивам європейського парламенту, але марно. «Ситуація ще більше ускладнилася з відкриттям імпорту електроенергії з Білорусі та РФ за демпінговими цінами, що повністю витіснило «Енергоатом» з ринку «на добу наперед». Відновились і давно забуті диспетчерські обмеження, і на сьогодні на ранок (5 грудня – «Главком») ми маємо диспетчерське обмеження у 300 МВт – розвантажені енергоблоки №4 та №5 Запорізької АЕС. Зрозуміло, що за таких умов повністю нівельовано переваги конкурентного ринку», - переконаний Недашковський.

    Але Андрій Герус спростовує подібні звинувачення, стверджуючи, що обсяг імпорту російської енергії занадто малий, і, відповідно «не може виштовхувати українських гравців з ринку».

    Кабінет Міністрів постановою №483 від 05-06-19  поклав спецобов’язки  (PSO, Public Service Obligation) з постачання електроенергії для потреб населення з 1 липня до 31 грудня 2020 року на державні підприємства «Енергоатом» та «Укргідроенерго». Частка продажу електроенергії за прямими договорами держпідприємству «Гарантований покупець» за пільговими цінами (по ПСО) – 90%, «Укргідроенерго» - 35%.

    «Енергоатом» шукає захисту в Антимонопольному комітеті

    Наприкінці листопада «Енергоатом» звернувся до Антимонопольного комітету (АМКУ)  з проханням розібратися з антиконкурентними діями  імпортерів електроенергії з Росії та Білорусі на ринку «на добу наперед». Вони унеможливили продаж заявленого обсягу іншими учасниками ринку, в тому числі й «Енергоатомом», а також з приводу можливого порушення законодавства оператором системи передачі НЕК «Укренерго», дії якого також завдали збитків атомникам. Ключові моменти листа НАЕК до АМКУ були оприлюднені агентством ExPro.

    Свої претензії компанія обґрунтовує тим, що на ринку на добу наперед склалася ситуація, коли  фактично блокується можливість продавати електроенергію АЕС. До прикладу, 4 листопада з 2 по 6 години доби спостерігалася ситуація, коли деякими продавцями були подані та акцептовані оператором ринку цінові заявки, які були значно меншими за цінові заявки НАЕК «Енергоатом», тоді як компанія має найнижчу обґрунтовану ціну на електроенергію серед усіх виробників. Керівництво НАЕК переконане, що подавати заявки на продаж електроенергії на ринку добу наперед за ціною, нижче, ніж встановлене цінове обмеження для годин мінімального навантаження енергосистеми України, можуть лише компанії «Гарантований покупець»,  «Укргідроенерго» та  «Енергоатом».

    Але у вище вказаний період доби таки відбувався імпорт електроенергії з Білорусі та/або з РФ в розмірі від 487 до 983 МВт-год, тоді як в нічний час є надлишок власної електроенергії. А відтак, дії таких учасників ринку дають підстави вважати їх антиконкурентними, такими що унеможливили продаж заявленого обсягу електричної енергії більшістю учасників ринку, у тому числі і «Енергоатомом».

    Крім цього, «Енергоатом» звертає увагу АМКУ  на дії оператора системи передачі – НЕК  «Укренерго». Так, 11 листопада «Енергоатом» отримав від диспетчерів команду щодо обмеження потужності роботи енергоблоку Хмельницької АЕС на рівні 760 МВт, що спричинило зменшення  виробництва  електричної енергії в обсязі близько 253 МВт кожної години дії такого обмеження. Отже, дії «Укренерго» призвели до збитків компанії.

    Закон про заборону імпорту дозволяє… його відновлення 

    Чим же врешті скінчилась ця історія? На початку  грудня Верховна Рада проголосувала за зміни до закону про ринок електроенергії,  заборонивши імпорт електроенергії на ринку двосторонніх договорів з Росії, а також продажу російського ресурсу на внутрішньодобовому ринку (право продавати на ринку на добу наперед залишається). Але в законі передбачено шпаринку на майбутнє: з метою уникнення надзвичайних ситуацій в енергосистемі Кабінет Міністрів має право тимчасово скасовувати запроваджену заборону. А відтак, час від часу уряд таки може давати зелене світло для російського імпорту.

    Держава мала б стимулювати ефективну роботу державних компаній, але всупереч здоровому глузду державні регулятори завдають збитки своїм виробникам. Схоже, роблять це з прицілом на виснаження, потім на дешеву приватизацію найбільш ласих енергетичних об’єктів.

    Наталка Прудка, «Главком»

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ