Україна безповоротно вже втратила понад 660 тис. чоловік. І це лише початок?
Нещодавно польське міністерство у справах сім'ї, опублікувало дані, що кількість дозволів на роботу терміном від одного року, виданих для українців збільшується швидше, ніж кількість заяв, зроблених роботодавцями. У першому випадку після першої половини року зростання склало близько 42%, у другому - менше 12%.
Це говорить про те, що все більше українців, які приїжджають до Польщі, хочуть залишитися там, а економічна імміграція в Польщу поступово змінює свій характер з тимчасової і сезонної на безповоротну.
Польські економісти також абсолютно переконані в цій тенденції. Це вплине на суттєве скорочення різниці в оплаті праці, яку отримують українські і польські працівники, покращить умови перебування та праці українців, а також суттєво змінить професії та спеціальності за якими поляки українці працюватимуть в Польщі.
Що приваблює, а що не влаштовує українців
Східноєвропейські студії Варшавського університету у травні поточного року провели дослідження серед українців, як працюють в Польщі, яке дає чітке розуміння їх структури, мотивації, намірів та професійного складу.
Ось кілька цифр, які демонструють узагальнений «портрет» українського трудового мігранта:
- Найбільш велику групу працівників з України складають люди від 26 до 35 років, а також чоловіки (60%)
- Кожен третій громадянин України, який працює в Польші, приїжджає із заходу.
- Найбільш велику групу працівників з Україні складають люди з вищою освітою. Група людей з професійною освітою зайняла друге місце (29,4%).
- Робітники з України дуже активно вивчають польську мову - всього за рік число тих, хто не говорить польською суттєво скоротилося. Головні мотиви – більша зарплатня та можливість асимілюватися
- Із причин, що можуть спонукати залишити роботу в Польщі називають: погане ставлення працедавця (52,3%) та сімейні обставини.
- Професійна спеціалізація українців: робота у промисловому виробництві (40,2%), на транспорті (15,7%). Далі - будівництво (14,9%), сільське господарство (7,9%), готельний бізнес (7,2%), послуги (5%). Понад 3% працює в офіційному секторі, медіа, освіті, медицині, ІТ.
Однак тут слід згадати для порівняння цифри 2011 року, коли за офіційною статистикою близько 50% працювала в сільському господарстві, і тільки 6% були зайняті в промисловості. У 2018 році співвідношення майже повною мірою змінилось, що говорить про трансформацію в економіці Польщі і , як наслідок, зміну потреб бізнеса в тій чи іншій кваліфікації працівників.
Варшава заманює
Більш свіже соціологічне дослідження, проведене вже у вересні поточного року демонструє, що суттєво збільшився відсоток українців, які планують залишитися в Польщі назавжди. Таких майже три чверті. І причина не тільки у високій зарплатні, а й в стабільній соціальній, економічній та безпековій ситуації у польському суспільстві. До цього спонукає і можливість отримувати українськими громадянами пенсій у разі їх легальної роботи на території Польщі (така можливість з‘явилась з 2014 року). До цього мотивують і позитивна динаміка щодо умов праці для українців. Якщо ще у минулому 2018 році найбільшу групу респондентів (понад 40%) становили претенденти на мінімальну погодинну ставку, то у поточному 2019 році тільки 6% погоджуються працювати за таку винагороду.
А ось офіційні дані Національного банку Польщі навіть демонструють яскраву тенденцію до росту зайнятості українців на керівних посадах.
Влада Польщі доволі оперативно вчиться реагувати на потреби економіки. Один із яскравих прикладів – ситуація із дефіцитом медиків в країні, з огляду на те що польські фахівці їдуть в країни Скандинавії і Великобританії. На даний момент, серед 2 млн українських трудових мігрантів в Польщі, є чимало фахівців з вищою медичною освітою. Але оскільки процес підтвердження диплома тривалий і дорогий, українські лікарі працюють на позиціях фельдшерів чи взагалі не за фахом. Тепер в Польщі задумалися над тим, щоб полегшити процедуру нострифікації документів про освіту. Тому МОЗ Польщі вже розробив проект закону про те, щоб до лікарських спеціальностей допускати фахівців без попередньої нострифікації диплома. Проект все ще обговорюється, на нинішньому етапі в документі зафіксовано, що дозвіл видаватимуть на п'ять років, причому працевлаштування буде дозволено не в усі медустанови, а в конкретну лікарню, де найбільше не вистачає лікарів.
Від дефіциту робочих рук до катастрофи
Все частіше в Польщі можна чути порівняння ситуації із українськими заробітчанами з ситуацією трудової міграції поляків до Великобританії. Саме у цій країні польські трудові мігранти найбільше асимілювалися та залишились. Мова йде про понад 830 тис. чоловік. Це великий виклик для польської влади, яка намагається наразі мотивувати поляків повернутися із Британії. В свою чергу українці наразі демонструють сталу тенденцію до безповоротної міграції до Польщі. Цьому сприяють простіші умови культурної, соціальної та мовної адаптації, чим , наприклад, у Німеччині чи США, переваг додають умови праці, які покращуються, зростання зарплат, лояльні умови кредитів на придбання житла, чіткі умови ведення бізнесу тощо. І для польської економіки і для демографії – це добре, адже дає більше можливостей регулювання міграції владою, менше ризиків, що українці поїдуть в більш заможні країни, чим Польща. Але для України це все більше ризикує перетворитися з проблеми браку трудових ресурсів на демографічну катастрофу. Бо як бачимо з польського досвіду, ані економічне зростання польської економіки, ані страх щодо наслідків британського Brexit не в змозі повернути асимільованих поляків із Британії. Звідки Україна буде залучати демографічний ресурс, навіть якщо так станеться, що її економіка почне зростати. Чи не варто українській владі схаменутися вже нарешті і не згадувати проблему міграції тільки в контексті скільки мільярдів доларів заробітчани перерахували в Україну?! Адже згідно з офіційною польською статистикою, Україна тільки в Польщі вже остаточно втратила 660 тис. чоловік, які ніколи не повернуться на Батьківщину.
Автор - Євген Кириченко
власник міжнародної агенції з працевлаштування (Польща)
Коментарі — 0