Ця історія – не вигадана, а реальна...
Село Макарьово на Закарпатті – чимале, нараховує біля 2 тисяч мешканців. Має одне відділення Нової пошти і одне – Ощадбанку. Але пенсія 73-річному Миколі П. та його дружині Марії приходить на картку УкрСиббанку. Микола не вміє користуватися банкоматом. Раз на місяць він вибирається в Мукачево – на закупи і задля того, аби зняти пенсію у відділенні УкрСибу. Каже, що 22 гривні на маршрутку в один бік – для нього дорогувато, але іншого виходу нема.
Він із Марією живе удвох, бо донька та зять працюють на будівництві в Чехії та навідуються додому на великі свята. Через родичів-заробітчан з Миколи зняли субсидію, і зараз на ньому «висить» борг у 3 тисячі гривень за спожитий газ. Цей борг дорівнює його пенсії, і якщо УкрСиббанк приєднається до коаліції банків, які автоматично списуватимуть гроші за несплачену комуналку, в зимовий період Микола залишиться без пенсії взагалі.
Тільки на картку
Ця історія – не вигадана, а реальна. І типова. Власне, село Макарьово ще живе «по-багатому», а є населені пункти, які й не чули про банкомат. І є літні люди, для яких подорож до банку в обласний центр – як для решти подорож на Марс. І в силу фізичної слабкості, і в силу того, що вони змушені – буквально, а не фігурально – рахувати кожну гривню.
Між тим уряд з 1 вересня впроваджує зміни виплати пенсій та державної допомоги, і зміни ці полягатимуть в тому, що пенсіонерів та інших отримувачів соцвиплат мають перевести на банківські картки. Виняток становитимуть ті, хто старше 80 років або має інвалідність. Ці особи обиратимуть самі, чи отримувати їм виплати у відділенні Укрпошти, чи на банківську карту.
В чому сенс нововведення? Сенсів, власне, декілька. Нині майже 3,5 млн пенсіонерів отримують пенсію через Укрпошту. А міністерство соціальної політики та Пенсійний фонд України хочуть перевести максимальну кількість пенсіонерів на обслуговування у банках. Тоді від Укрпошти отримуватимуть виплати лише близько 1 млн пенсіонерів декількох категорій.
Отже, 2,5 млн мусять навчитися або користуватися банкоматом, або обходитися без пенсій. Та головна проблема не тільки в тому, що літні люди мають недовіру до подібного роду новацій. Їм часто нікому провести необхідний інструктаж. І як вже було сказано, практикуватися теж ні на чому – банкоматів у селах просто нема.
І це не перебільшення. За даними Держстату, в Україні катастрофічно бракує банківських відділень і банкоматів. На сьогодні банки є в 3,9% населених пунктів, банкомати – в 4,3%. Очевидно, що насамперед вони відсутні в селах і невеликих містах, де проживає третина населення України, або майже 14 млн осіб.
Тим часом лишити пенсію на картці і розраховуватися нею не вийде також. Мабуть, київське «начальство» погано уявляє собі не лише modus vivendi звичайного пенсіонера (сільського зокрема), але й те, що представляє собою рядовий продмаг на селі. Там розраховуються готівкою – це якщо описати ситуацію у трьох словах.
Звичайно, подібні «традиції» можна спробувати відкоригувати. Але не вольовими рішеннями згори. Владі вартувало би взяти до уваги контингент, який вона вирішила терміново перевиховувати. Особливо у пандемію, адже поїздки автобусом до райцентрів до банкомату, перебування у скупченні людей можуть коштувати пенсіонеру життя. І це – без метафор.
До речі, якщо банкомат виявиться порожнім, до нього доведеться їхати вдруге. А щоб оформити картку чи пройти обов’язкову ідентифікацію – втретє або вчетверте. Здавалося б, все це дрібниці. Але дрібниці для людини, яка є молодша 60-ти. А із тими, хто старше, справи значно складніші.
А цей віковий прошарок становить, між іншим, майже 25% від всієї популяції України: за даними Держстату, у 2020 році серед 41,73 млн населення 9,78 млн становили ті, кому за 60. З них тим, кому за 65 років, було 7,14 млн. Пояснити всім цим людям «на пальцях», як користуватися банкоматом, буде дуже непросто.
Що не так із нововведенням?
Але справа не тільки в технічних складнощах. Рішення влади є не бездоганним і з юридичної точки зору. Юрист Михайло Грумін пояснює «Главкому», що в нормативно-правових актах, які регулюють виплату та доставку пенсій, зазначено: виплата може проводитись підприємствами поштового зв’язку або банківськими установами.
Проте останній варіант – суто добровільний. Якщо пенсіонер цього бажає, він має написати власноруч відповідну заяву та надати її до найближчого відділення Пенсійного фонду України. І тільки після цього пенсія почне надходити йому на картку. Якщо ж громадянина ставлять перед фактом і повідомляють, що порядок виплат змінився без його згоди та участі, то це є порушенням закону.
Чому ж в такому разі в Україні вирішили наплювати на закон та вдарити по найбільш вразливим верствам населення? Річ у тім, що ПФУ та Укрпошта не можуть між собою порозумітися. Генеральний директор останньої Ігор Смілянський стверджує, що його підприємство і так заледве виживає, аби ще й доставляти пенсії по тих тарифах, на яких наполягає ПФУ.
«Після перегляду мінімальної зарплати, тільки в частині ЄСВ Укрпошта заплатить на 500 мільйонів гривень більше ніж у 2020 році, не рахуючи витрат на підвищення зарплат», – відзвітував Смілянський на своїй ФБ-сторінці. А тому, мовляв, із благодійництвом на кшталт доставкою пенсій Укрпошта зав’язує.
В грудні 2020-го конфлікт між ПФУ та Укрпоштою вдалося пригасити. Уряд виділив додаткові кошти Пенсійному фонду і доставка пенсій була пролонгована. Але загалом проблема лишилась. І нині витрати ПФУ на доставлення пенсій становлять 1,5 млрд грн на рік – так стверджують у Пенсійному фонді.
Сума ця і мала, і велика водночас. Велика для окремої людини, мала для ПФУ. Для порівняння: доходи Пенсійного фонду України за січень-березень 2021 року склали 116,6 млрд гривень, тобто 1,5 млрд виплат Укрпошті – це менше одного відсотку, якщо рахувати не поквартально, а за цілий рік. Але водночас і витрати ПФУ за перші три місяці 2021 становили 124,1 млрд гривень, тобто вже намітився дефіцит коштів у розмірі 7,5 млрд гривень, повідомляє сайт ПФУ.
В кожному разі, уряд України, вочевидь, вирішив припинити дотування Пенсійного фонду у частині його відносин з Укрпоштою. «Гештальт» закрили таким чином, що без доступних пенсій можуть опинитися мільйони громадян. Серед тих, хто виграв від такого рішення – сам уряд та Пенсійний фонд, адже обидві ці установи зекономили кошти. А от серед тих, хто програв, – армія пенсіонерів та окремі працівники Укрпошти.
Економіст Олег Пендзин зазначає, що без роботи залишаться близько 10 тисяч листонош, які розносять пенсії. «З економічного погляду рішення уряду обґрунтоване, але із соціального погляду держава повинна зберегти доставлення пошти додому тим, хто цього потребує, і оплачувати цю послугу», – говорить він.
Але держава своїми функціями нехтує. Знехтувати ж її забаганками простим громадянам не вийде ніяк. Ті, хто у добровільно-примусовому порядку не обере банк, в якому він буде обслуговуватися, будуть автоматично прив’язані до Ощаду. Там пенсіонерам відкриють рахунок і запропонують отримати картку – без їхньої на те згоди.
Втім, останні матимуть право змінити банк згодом. І робити це необмежену кількість разів. До речі, нині, за даними ПФУ, послугами Ощадбанку користуються 36,6% пенсіонерів, а в лідерах тим часом ходить ПриватБанк – у ньому обслуговується переважна більшість літніх людей, а саме 52,9%.
Однак з банками теж не все так просто. Вони готують всім категоріям громадян – незалежно від віку та соціального статусу – ще один сюрприз.
Більше жодних таємниць
А сюрприз цей полягає у тому, що, як вже було зазначено, банки зможуть списувати борги (за комуналку в тому числі) автоматично. Цей механізм ще не запрацював, але, як очікується, запрацює восени. Саме тоді, коли пенсіонерів переведуть на картки.
Річ у тім, що ще в березні міністерство юстиції видало наказ, який значно спрощує роботу державних і приватних виконавців, а також розширює перелік боргів, які можна стягнути з рахунків українців у банках. Досі «порядок автоматизованого арешту коштів» (а називається ця процедура саме так) стосувався лише аліментів.
Щоправда, до 2021-го кошти, які людина заборгувала за аліменти, можна було лише заарештувати, а не списати. Все змінилося в лютому поточного року, коли Нацбанк своєю постановою вніс зміни до «Правил зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці». Власне, суть цієї постанови в тому, що таємниць більше не залишилось.
А якщо конкретно, то регулятор зобов'язав банки надавати державним і приватним виконавцям дані щодо рахунків боржника. Про те, які саме, розповів заступник міністра юстиції Андрій Гайченко: «Інформація, яку надаватимуть банки на вимогу виконавців щодо наявності, стану рахунків боржника, відтепер в обов'язковому порядку повинна містити номери рахунків, відкритих боржником у банку, а також суми коштів, які є на таких рахунках».
І тут слід наголосити на важливому нюансі. Списання боргу з рахунків можливо в тому випадку, якщо сам факт такого боргу установлений в судовому порядку. Про це йдеться у згаданому вищі наказі Мінюсту – він датований 23 березня 2021 року.
І це, так би мовити, добра новина. Адже суд відіграє роль рефері у суперечці між тим, хто заборгував, і тим, кому заборгували. Але погана новина для боржників полягає в тому, що поставити такі суди на потік не є надскладним завданням. В тих випадках, коли під загрозою опиняються інтереси держави, все відбувається напрочуд злагоджено та оперативно.
Тож коли суд дасть добро виконавцеві, той за допомогою автоматизованої системи виконавчого провадження (АСВП), яка запрацювала ще у 2019 році по відношенню до аліментників, створить та скерує до банків вимогу на отримання інформації щодо наявності та стану рахунків боржника. А далі все піде як по маслу: спочатку банк надасть інформацію, а потім заарештує рахунки. Ще за якийсь час до банку надійде припис виконавця про примусове списання коштів, і – вуаля! – гроші підуть до адресата.
А те, що вони були зарплатою або пенсією і, можливо, єдиним джерелом доходу, мало кого хвилюватиме.
Єдине уточнення: щоб така модель запрацювала повноцінно, потрібно, аби до неї приєдналося якомога більше банківських установ. Нині у грі, тобто в системі АСВП, перебувають сім банків – «Таскомбанк», «Універсал Банк», «ОКСІ Банк», «БАНК ВОСТОК», «Індустріалбанк», «ПроКредит Банк» і, звичайно ж, ПриватБанк, де має рахунки більша половина пенсіонерів.
Хтось може заперечити, що конкретно цю категорію громадян держава все ж пощадить. Може, так і буде. Може, буде ухвалений окремий нормативний акт, котрий захистить пенсії. Проте поки немає підстав так думати. Принаймні, просто працівників – навіть тих, хто одержує мінімальну зарплату – держава в таких випадках не захищає.
Юрист Грумін роз’яснює: закон «Про виконавче провадження» дозволяє виконавцю звернутися напряму до працедавця, якщо у найманого ним робітника немає рахунку в банку. Зараз таку ситуацію складно уявити, але тим не менш. За законом, до 50% заробітної плати може бути направлено на погашення боргу. За наявності ж банківського рахунку буде ще простіше: спишуть відразу весь борг. А якщо він дорівнює або перевищує суму вкладу, заберуть усе.
Особливо ж не будуть церемонитися в тому випадку, якщо мова йтиме про борги за комуналку. Бо ситуація з ними катастрофічна: за даними Держстату, сукупна заборгованість українців за послуги ЖКГ станом на кінець 2020 року сягнула 73 млрд гривень.
А за інформацією порталу OpenDataBot, протягом минулого року було порушено на 50% більше справ проти боржників, аніж у 2019-му. І тут, кажуть юристи, головне, аби про наявність боргу і про відкрите судове провадження боржника повідомляли так само автоматично, як автоматично з нього списуватимуть кошти.
Але така оперативність видається дещо сумнівною. Втім, пенсіонера, який не має ані смартфону з усіма його програмами та налаштуваннями, ані електронної пошти, повідомити про щось буде складно. Тож якщо його соціальні виплати не будуть захищені державою, про списання своєї пенсії за борги він дізнаватиметься вже постфактум.
Наталія Лебідь, для «Главкома»
Коментарі — 0