У Раді досягли компромісу: комісія за розрахунки в магазинах через термінали зменшиться
Рада планує законодавчо обмежити максимальний розмір комісій еквайрингу для торговців ставкою 1%
Розмір комісії, яку беруть банки за розрахунки через термінали, буде врегульовано законом. Про це було домовлено на спільній зустрічі представників банків, рітейлерів із керівником комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данилом Гетманцевим і ряду депутатів.
«…Розглянули пропозицію рітейлерів законодавчо обмежити максимальний розмір комісій еквайрингу для торговців ставкою – 1%, що включає максимальну ставку інтерченжа - 0,5% з обов'язковою передачею клієнтам суми зниження комісій, через автоматичне нарахування знижки в 1% від кожної торгової операції по картах в Україні, зробленої клієнтами українських банків», – повідомив співзасновник проекту Monobank Олег Гороховський на своїй сторінці у Facebook.
За його словами, всі учасники зустрічі визнали пропозицію цікавою і оптимальною.
Платіжні системи Visa і MasterCard погодилися ввести автоматичний розрахунок і зарахування винагород клієнтам з 1 червня 2021 року.
Раніше повідомлялося, що висока комісія, яку беруть банки за розрахунки через термінали, не регулюється законом і може бути результатом змови між банківськими установами.
Нагадаємо, наразі комісія (додатковий платіж, який стягує фінансова установа, як правило, банк собі в дохід) за здійснення таких безготівкових операцій з використанням платіжних карток в середньому починається від 1,8%, для малого та середнього бізнесу розміри комісії за картками ще вищі – починаються від 2% (і можуть сягати 3%).
Банки, які розвивають еквайринг та встановлюють термінали оплати, заробляють подекуди працюючи з нульовою рентабельністю. Їхня дохідність рідко перевищує 0,3%. Крім цього, підприємець щомісяця платить 300-400 грн за обслуговування одного POS-терміналу, за допомогою якого приймає безготівкові платежі. В результаті підприємець із обігом 5 млн грн на рік має заплатити платіжним системам і банкам комісію близько 150 тис. грн на рік.
Надвисокі доходи за рахунок бізнесу отримують саме банки, які випускають картки (банки-емітенти). Їхня комісія складає до 1,8%, тоді як в країнах ЄС така комісія складає від 0,2% до 0,3% та закріплена нормативно (відповідні обмеження встановлені Регламентом 2015/751 Європейського Парламенту та Ради від 29 квітня 2015 року про міжбанківські комісійні збори за платіжні операції).
Цьому Регламенту передувало антимонопольне розслідування Комісії ЄС проти найбільших двох банківських операторів Visa та MasterCard, яке завершилось мировою угодою щодо прийняття такого Регламенту. В 2008 році після повномасштабного розслідування, яке загрожувало обом найбільшим платіжним системам величезним штрафом, Visa і MasterСard домовилися з Єврокомісією зменшити свою комісію до 0,2%.
Законопроектом пропонується встановити перехідний період і поступове зменшення розміру комісійної винагороди інтерчейндж без диференціації за типами банківських карток, а саме:
з 1 січня 2021 року – 1,2% від суми транзакції;
з 1 січня 2022 року – 1,0% від суми транзакції;
з 1 січня 2023 року – 0,9% від суми транзакції.
Раніше банки і рітейлери декілька разів сідали за стіл переговорів і намагалися домовитися щодо зниження комісії, але на ділі змін не відбулося.
Читайте також:
- Данило Гетманцев: На руках у громадян $50 млрд
- З 1 березня податкова накладна заповнюється за новою формою
- Експерти радять скасувати податковий контроль при сумарному доході менше 400 тис. грн
- «Маємо вивести з тіні десь $30 млрд». Влада пояснила умови податкової амністії від Зеленського
- Як ми сплачуємо більше при користуванні платіжними картками
Коментарі — 0