рус

    Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Ігор Єремеєв: Нові групи в парламенті з’являться ближче до осені

    • Микола Підвезяний, «Главком»
    • Розсилка
    Ігор Єремеєв: Нові групи в парламенті з’являться ближче до осені

    Волинський мільярдер про своє повернення у велику політику та переділ ринку нафтопродуктів

    Ігор Єремеєв повернувся в політику завдяки мажоритарці. На осінніх виборах він та його давні соратники-партнери Сергій Мартиняк та Степан Івахів перемогли в трьох з п’яти волинських округів. Ця трійця досі зберігає формальний нейтралітет, не приставши до жодної з фракцій. І цьому є зрозуміле пояснення.

    Політик Єремеєв виношує ідею створення своєї групи в парламенті. Зацікавлена в такому розвитку подій і влада. Таким чином вона могла б отримати альтернативу комуністам, занадто примхливим і вибагливим партнерам по більшості. Нова група також могла б стати прихистком для тушок. Тих, які кинули опозицію, але, намагаючись врятувати свою репутацію, одразу не побігли під крило регіоналів. Вже сьогодні з волинським мільярдером свої дії в парламенті узгоджують біля десяти депутатів. Та він поки не хоче, щоби їхні прізвища (а серед них є вельми несподівані) звучали в інтерв’ю.

    Бізнесмен Єремеєв різко заперечує, що йшов в парламент захищати свої активи. Але події, які відбувались перед виборами, свідчать про протилежне. Приводи хвилюватись за статки були і не маленькі. До того ж на ринку нафтопродуктів, де компанія Єремеєва - один з лідерів, віднедавна править бал юний і надто таємничий олігарх Сергій Курченко. Його діяльність дратує старожилів ринку. От і Єремеєв, дуже стримано коментуючи небачений успіх Курченка, зауважує: «Нехай працюють. Тільки є один нюанс - при сплаті всіх податків».

    «Депутат, коли власною рукою натискає кнопку, все одно – кнопкодав»

    Ігорю Мироновичу, шість років ви були поза стінами парламенту. Що змінилось в Раді за цей час?

    По суті нова Рада мене нічим не здивувала. Але, на превеликий жаль, народних депутатів, які мають власну позицію, зараз набагато менше, ніж в тій Верховній Раді, яка була з 2001 по 2006 рік. Все-таки тоді, на моє глибоке переконання, народний депутат мав більше прав і можливостей висловлювати свою думку. Сьогодні партійна дисципліна привела до того, що депутат, навіть коли він власною рукою натискає кнопку, все одно - кнопкодав. Ми сьогодні домоглися особистого голосування. Але особисте натискання кнопки і свідоме розуміння, що стоїть за цим натисканням, – різні речі.

    Сьогодні в парламенті є три десятки депутатів, що не належать до жодної фракції. Ви бачите потенціал для того, щоб створити нову депутатську групу?

    Кількість людей для того, щоб створити групу є. Але немає необхідного магнетизму. Сьогодні серед цих трьох десятків депутатів є різні центри тяжіння, і вони не завжди одностайні. Але ми, спілкуючись між собою, можемо переконати один одного і підтримати те чи інше рішення. Тим ми принципово відмінні від депутатів, які знаходяться в партійних списках. Ми довго можемо сперечатись, можемо сваритись, але якщо це логічно і правильно, то тут вже не працює партійна дисципліна.

    Позафракційні намагаються узгоджувати свою позицію, розуміючи, що гуртом легше домовлятись. Отже, легше було б оформитись в якусь групу?

    Група ще не готова сформуватись. Але перші обриси такого формування є. Та зараз не можна сказати, що ця група об’єднає всіх позафракційних депутатів. Там надто багато центрів тяжіння.

    Серед цих центрів є і ви.

    Я би не сказав, що я - центр тяжіння. Просто є ряд колег, з якими є певна історія відносин: партнерських, дружніх, людських. Ці люди мені довіряють і розуміють, що в мене є досвід. Ми готові один одного слухати і приймати спільні рішення.

    Якщо не вистачає магнетизму, щоб зібрати всіх позафракційних в одну групу, потрібно шукати інші формули. І схоже, влада їх скоро винайде. Прокоментуйте інформацію про плани зменшити мінімальну кількість депутатів для формування груп і фракцій. Кажуть, що скоро для цього буде достатньо всього лише 15 депутатів. Ви вітаєте зниження цього бар’єру?

    Так, я в принципі за. На сьогоднішній день позафракційні депутати по суті не мають повних прав у Верховній Раді. Дуже простий приклад: на погоджувальній раді нашого представництва немає. А ми його повинні мати, бо маємо право впливати на формування порядку денного сесії.

    По-друге. Під час кожної перерви в засіданнях, коли фракції ведуть переговори, позафракційні не в курсі, що відбувається. Це неправильно! Ми маємо права не менше ніж, наприклад, комуністи, які мають 32 народні депутати у фракції.

    По-третє, навіть система «Рада», коли ти натискаєш кнопку «Слово», працює за теорією ймовірності, даючи більшу кількість тим у кого більша фракція. І тому мені кожен раз треба піднімати руку, іти до спікера і казати: дайте слово для позафракційних. Вважаю, що позафракційні депутати, а за кожним з нас стоять сотні тисяч виборців, повинні мати рівні права з будь-яким народним депутатом, який пройшов по партійному списку.

    Здається, більшість готова піти на такі поступки і дозволити створювати групи по 15 людей? А от опозиції це ні до чого. Бо тоді депутати почнуть вступати у ці нові фракції, отримають політичний дах, прямо не пов'язаний з владою.

    Не треба говорити, що це вигідно лише владі. Опозиція в створенні такої фракції зацікавлена не менше. Бо вона теж буде приходити і говорити: «Підтримайте нас в тому чи іншому законопроекті». І в багатьох питаннях ця група буде підтримувати опозицію. Наведу приклад. Ми казали, що закон Денисової (депутат з «Батьківщини», - «Главком») про скасування пенсійної реформи толковий і його потрібно прийняти, і на цій основі змінювати пенсійну реформу. І всі позафракційні за цей закон проголосували. Мені все одно, хто автор закону. Якщо він правильний і не порушує в чомусь права чи інтереси моїх виборців - я за нього проголосую.

    На вашу думку, коли оформляться нові парламентські групи?

    Думаю, що ближче до осені. Перед новим роком буде точка, коли тектонічні рухи в парламенті закінчаться.

    Ви можете очолити нову депутатську групу?

    Якщо буде створена така група і до мене прийдуть з пропозицією, щоб я очолив таку групу, я її розгляну. Чи я погоджусь – не знаю. Чому я шість років не був народним депутатом – це було моє свідоме рішення. Я не переконаний, що я готовий займатися такою активною формою політики.

    Що ж тоді ви робите у Верховній Раді?

    Працюю.

    І це не політика?

    Займаюсь цим тому, що є округи, а мажоритарний народний депутат може вплинути на те, щоб в цих округах дійсно змінилось життя людей. Коли вибори були за пропорційною системою, я свідомо не йшов на них, бо я такої системи не розумію, де партійні інтереси були вище...

    «Давайте перестанемо ставити питання: якщо бізнесмен, то повинен щось захищати»

    Є ще одна версія, чому ви повернулись в парламент. Було потрібно захистити бізнес?

    Давайте перестанемо ставити питання: якщо бізнесмен, то він повинен щось захищати. От повірте, не все так трагічно. Якщо б треба було займатися політикою, щоб захищати бізнес, тоді треба було йти у Партію Регіонів.

    Але якщо слідкувати за вашим голосуванням, за коментарями, то видно, що ви дуже часто дієте в унісон з партією влади. Останній приклад: в своєму комітеті ви підтримали проходження законопроектів, які лобіює уряд, зокрема про трансферне ціноутворення.

    Закон про трансферне ціноутворення прийнятий практично у кожній розвинутій країні. Це закон, який приводить до ладу монополії, які зараз мають можливість перевести товар спочатку в офшорну зону, потім продати на інші ринки, ховаючи частину прибутку в офшорній зоні. Закон про трансферне ціноутворення регулює взаємовідносини резидента і нерезидента, який зареєстрований в офшорній зоні. Чому я за? Тому що вважаю, що давно треба закінчити розмови про те, що в офшорній зоні лишаються мільярди доларів з України.

    Чому ж опозиція проти такого доброго закону?

    Я теж проти прийняття цього закону без обговорення! Але якщо Партія Регіонів запропонувала цей законопроект, то, вважаю, є два шляхи. Перший шлях – опозиції кричати і тупати ногами, тоді регіони його приймуть в тій редакції, в якій запропонували. А другий варіант – переконувати, давати пропозиції, внести необхідні зміни і зробити його більш цивілізованим і виваженим. Бо це теж не простий закон. Він може так підсікти, що ми потім металургів і шахтарів наших не позбираємо. Тому, якщо ти головою думаєш і за цю країну вболіваєш, – прийди, сядь, прочитай, розберись і дай свої пропозиції. Прислухались – голосуй, не прислухались – виступай і доводь, щоб за нього не голосували. На засіданні комітету був Міністр (Олександр Клименко, голова Міністерства доходів і зборів, - «Главком»), і рішення прийняли таке – документ в першому читанні піде на доопрацювання. Міністр сказав: «Ми прислухаємось до цієї думки». Є логіка!

    Саме у прийнятті цього закону проглядається боротьба так званих молодих «сімейних» реформаторів з уряду із старими олігархами, яким ламають зручні схеми. Ви відчуваєте, що стали на чиюсь сторону?

    Я не вважаю, що це війна. Я вважаю, що самовпевненість влади привела до того, що сьогодні багато фінансових інститутів виводять кошти з України. Іншого варіанту, як систематизувати всю податкову систему і привести її до 100% сплати податків, у владної команди просто немає.

    Ваш бізнес постраждає, якщо буде прийнятий цей закон?

    Питання ж не в тому чи постраждає, чи не постраждає. Я вже це мільйон раз казав, і ще раз повторю: якщо за цими правилами будуть жити всі учасники ринку, то мені все одно скільки платити податків. Але якщо для одних будуть преференції, а інші житимуть за цими правилами, то тоді постраждає будь-хто: мій бізнес чи кого завгодно. Тому якщо цей закон буде працювати для всіх однаково, то ніякої проблеми немає, ми готові працювати згідно з ним. Це єдиний варіант наповнити бюджет сьогодні. І зрозуміло, що молода команда пропонує закони, які сьогодні підкупають новизною. І вони, напевно, комусь можуть не подобатись…

    В чому ж тоді новизна ще одного законопроекту - про фінансові векселі? Це ще одна цікава ініціатива молодої команди. Ви теж її будете підтримувати?

    Аргументація цього закону дуже гарно звучить: стимуляція, підтримка товаровиробників і так далі. Для чого цей закон? Для того, щоб, коли неможливо відшкодувати ПДВ - отримати вексель, вартість якого як ПДВ до відшкодування. Ключове запитання – як застосувати цей документ? Якщо цим векселем підприємці матимуть право, навіть з якимось дисконтом, погасити або заплатити податок на додану вартість, однозначно підтримаю, буду доводити, що треба прийняти, тому що це поповнить обігові кошти підприємств. Але якщо дається вексель, а потім цей вексель не можна використати навіть з дисконтом, а лише продати уповноваженому банку, то це не інструмент поповнення обігових коштів, а метод легалізованого дисконтування заборгованості. І тоді не треба голосувати за цей законопроект. Тут є колізія, ми на комітеті прийняли рішення в першому читанні відправити проект на доопрацювання. Бо ми за словами «допомогти товаровиробнику» з обіговими коштами фактично вирішуємо питання для банків, які купують цей вексель з дисконтом, а продають із 100% наповненням. Тільки я не дуже розумію, де тут підтримка українських товаровиробників.

    «Мене часто дивує, коли хтось із опозиції чи більшості починає вказувати, що я маю робити»

    Коли було блокування парламенту, вас запрошували на перемовини?

    Ні, не запрошували. Перед виборами в своєму окрузі казав: битись і блокувати трибуну не буду! Мене часто дивує, коли хтось із опозиції чи більшості починає вказувати, що я маю робити. Сьогодні якраз розмовляв з одним представником від партії «Свобода», він робив деякого характеру некоректні заяви щодо позафракційних депутатів. Я йому сказав: «Вибач, я тобі обіцяв, що я буду під твоїм партійним прапором?».

    Якщо вже повертатись до виборів, на вашому окрузі планував балотуватися комуніст Адам Мартинюк. Але якось так тихенько він перейшов в партійний список. Ви переконували його не переходити вам дорогу, чи він сам зрозумів, що з вами на Волині йому не тягатись?

    Я з Адамом Івановичем знайомий вже більше десяти років. Дійсно, він мав іти на вибори по 23-му виборчому округу, але із своїх об’єктивних причин він прийняв рішення не балотуватися по мажоритарці. І слава Богу, що через політику ми не посварилися! Зрозуміло, що була певна ситуація напруги, непорозуміння, бо це життя. Але я вам точно можу сказати, ми з задоволенням подаємо один одному руку і я вважаю, що 23-й виборчий округ має депутата Адама Івановича Мартинюка, уродженця Любешівського району, який не забуває про своє село і свій район.

    Якби все-таки Адам Іванович пішов по округу, ви перемогли б?

    Було б складніше, але я переміг би.

    Ще ви були заступником голови Народної партії. Перед виборами, після того, як ваші однопартійці в парламенті підтримали мовний закон, ви вийшли. Бажання повернутися ще не виникло?

    Я не можу повернутися… Не переходитиму туди-сюди.

    Зовсім нещодавно «Главком» спілкувався з лідером партії Володимиром Литвином, він визнав, що в партії криза. Яке майбутнє ви бачите для неї?

    Це політична сила, в якій я був більше десяти років. Я багатьох однопартійців поважаю, ціную, спілкуюсь, але оскільки я сьогодні не є членом партії, то з мого боку буде не коректно щось коментувати.

    Здається, що ваш гучний вихід з партії перед виборами мав швидше технологічний приціл. Фракція Литвина підтримала скандальний закон про регіональні мови, а ви балотувалися в окрузі, де цей крок мало б хто зрозумів…

    Ні! Після того, як я перестав бути народним депутатом, я багато років просив, щоб мене не змушували займатися активною політичною діяльністю. Ніякого політтехнологічного кроку не було. І взагалі-то заяву про вихід із партії я написав раніше – ще майже рік до того. Просто голосування щодо закону про мову – це була крапка.

    При цьому вам вдалось зберегти стосунки з Литвином?

    Так, у нас чудові стосунки!

    Сьогодні узгоджуєте свої дії в парламенті?

    Я вважаю, що Володимир Михайлович Литвин досвідчений політик і входить в число тих не багатьох людей, хто найкраще знає регламент і принципи роботи Верховної Ради, чого не можна сказати про певну частину депутатського корпусу. Тож, сам би Бог велів з ним радитись.

    В день коли було виїзне засідання на Банковій, ви опинились на ньому, а от Литвин туди не потрапив. В інтерв’ю «Главкому» він зізнався, що ви зідзвонювались. Скажіть, вас туди запрошували заздалегідь?

    Голова Верховної Ради вийшов і сказав, що будуть збори народних депутатів в актовому залі Банкової і ми пішли на збори.

    Просто ось так вранці, взяв і всіх запросив?

    Так. Я не бачу проблеми в цьому. Інша справа, коли було прийнято і оголошено рішення проводити сесію. Тоді виникли заперечення. Але коли ми подивились, які закони хотіли прийняти, ми вирішили не допустити цього. Мова йде про закон про продовження медичної реформи, зміни до кримінального кодексу про конфіскацію майна.

    Тобто ви не голосували? Чи все ж щось підтримали?

    Ні! Ми голосували проти цих законів, а потім участі в подальшому голосуванні не приймали. І, взагалі, на мою думку, якби Президент заветував всі ці закони – це було би правильне, компромісне рішення.

    Ви заявляли, що докладете усіх зусиль для того, щоб відмінити мовний закон Колесніченко-Ківалова. Що ви вже в цьому напрямку зробили?

    Зареєстрував законопроект, який відміняє цей закон. Думаю, що як тільки отримаємо можливість впливати на погоджувальну раду, то відразу запропонуємо включити до порядку денного.

    Опозиція мала б вас підтримати.

    Ми ж бачимо, що сьогодні дуже часто так виходить – якщо це закон опозиції, то голосуйте всі, а якщо цей закон чужий, то ми тут не беремо участі. Так само я переконаний, що в Партії регіонів, яка голосувала за цей закон, є багато людей, яких «коробило» від того, що вони приймали в цьому участь. Але партійна дисципліна їх змусила це зробити. Цей закон треба негайно відмінити. А різного роду провокатори, які ллють воду на млин іншої держави, – гнати з Верховної Ради.

    «Є багато факторів, які привели до того, що ми менше беремо участь в тендерах»

    Більше року тому рахунки вашого підприємства була арештовані. Відомо, що ця справа була пов’язана з участю в тендерах, які проводила залізниця. Скажіть, зараз тендерна активність ваших компаній пішла на спад?

    Зменшилась.

    Ви це ніяк не пов’язуєте з тим, що на ринок вийшла компанія «Газ Україна-2009» Сергія Курченка?

    Ні! Є багато факторів, які привели до того, що ми менше беремо участь в тендерах. Скажемо так: ми хочемо менше ризикувати. Бо тендер проводимо в березні, ціни маємо зафіксувати до грудня, розрахунки через 60 днів. В таких умовах кожен подумає сім разів.

    Але ж раніше вас все влаштовувало. Невже умови держзакупівель зараз так змінились?

    Вони такі самі. Але в мене нема впевненості, що гривня буде на стабільному рівні, тому ми з деяких тендерів повиходили.

    Ви сказали «невідомо що буде з гривнею»…

    Я не хотів би бути тим провокатором, який буде говорити, що гривня стабільна чи нестабільна. Я хотів сказати, що є певна невпевненість. Сьогодні є дефіцит бюджету і багато інших речей, які не гарантують розрахунків держави з нашою компанією. І тому ми прийняли рішення по можливості скоротити кількість тендерів, в яких ми приймаємо участь з державними організаціями.

    «Газ Україна» купив Одеський НПЗ - молодці! Нехай працюють. Тільки є один нюанс…»

    Як ви взагалі оцінюєте останні події на ринку нафтопродуктів. Як вплинув на ваш бізнес активна діяльність компанії «Газ Україна-2009», та купівля групою ВЕТЕК (наступник «Газ Україна») Сергія Курченка Одеського НПЗ, який належав російському «Лукойлу»?

    У нас в Україні щомісяця реєструється тисячі нових підприємств. Як я до цього ставлюсь? Абсолютно адекватно. Ключове питання: якщо ти став учасником ринку нафтопродуктів і ти живеш за правилами: платиш акциз, ПДВ, всі збори - працюй. Не такий це солодкий хліб. Якщо коли хтось матиме преференції за рахунок несплати податків, я буду категорично проти!

    Якщо абстрагуватись від Курченка і «Газ Україна - 2009». Як ви оцінюєте факт запуску Одеського НПЗ. Бачите перспективу у внутрішній переробці нафти?

    «Газ Україна» купив Одеський НПЗ - молодці! Нехай працюють. Тільки є один нюанс - при сплаті всіх податків.

    Запуск цього підприємства якось корегує ваші плани стосовно вашого Херсонського НПЗ?

    Ніяк не корегує.

    На якій стадії зараз перемовини з потенційними інвесторами щодо реконструкції цього підприємства?

    Ми займаємось, це непростий проект.

    Перемовини із Дмитром Фірташем тривають?

    Вони то більш активні, то менш. Кінцевого рішення нема. Якби воно було, то ми би про це заявили.

    В останніх повідомленнях стосовно цих переговорів говорилось, що на підприємстві буде нафтохімічне виробництво…

    Це означає, що частина нафти буде перероблятись в нафтопродукти, а друга частина в продукти хімії, які виробляються з нафти. Це необхідна сировина для хімічного комплексу Дмитра Васильовича Фірташа. Сьогодні він 100% цієї сировини везе з Росії. Зрозуміло, що компанія, яка має декілька хімічних заводів на території України, зацікавлена мати альтернативну поставку. Це логічно і правильно. І ми на цьому в принципі порозумілися, можемо найти спільні рішення.

    В чому ж тоді затримка?

    Є багато факторів. Невизначеність економіки, достатньо великий обсяг потрібних інвестицій привели до того, що сьогодні ми рішення не прийняли.

    «Великий обсяг інвестицій». За останніми оцінками це скільки?

    $2,5 мільярди, якщо це нафтохімічний комплекс. Якщо це чисто нафтопереробний завод – це $1,1 млрд.

    Хтось, крім Фірташа, виявляє зацікавленість?

    «КазМунайГаз» (національна казахстанська компанія, - «Главком»). Ще раз кажу, коли іноземні компанії і банки виводять кошти із України, говорити про те, що хтось сюди зайде і вкладе два з половиною мільярди досить складно.

    Маєте плани закуповувати нафтопродукти з Одеського НПЗ?

    Якщо буде якісний продукт, можемо купляти.

    Тобто контрактів ще нема?

    Ще нема, бо найголовніше – це якість. Якщо він буде давати продукт стандарту «Євро-2», то він нікому не буде потрібен.

    За вашою експертною оцінкою, НПЗ Курченка може вийти на той рівень якості, який зацікавить вашу мережу авто заправок WOG?

    «Лукойл» ізомеризацію зробив, гідро очистка в них є. Напевно якусь частину стандарту «Євро-4» вони можуть виробляти. Подивимось, час покаже.

    Чи зменшились останнім часом обсяги імпорту нафтопродуктів вашими компаніями?

    Ні, обсяг такий самий.

    Ви доволі песимістично розповідаєте про Херсонське НПЗ. Можливо його краще здати на металобрухт?

    Ні, не песимістично. Просто, це непросто. А здати на металобрухт – це так роблять у всіх стандартних ситуаціях на Україні. Такий сценарій не для мене.

    Підприємство сьогодні стоїть. Скільки ви на нього витрачаєте?

    Декілька мільйонів доларів в рік. Понад 700 чоловік отримують заробітну плату. Ми платимо її для того, щоб зберегти колектив. Повірте мені, цю ношу нести важко, але ніхто її так просто не кине.

    Ваша мережа автозаправних комплексів одна з найбільших в країні. Плануєте розширюватись і далі?

    Так, в цьому році плануємо збудувати понад 50 автозаправних станцій.

    Чи відбувались зміни в структурі власності компанії Континіум», яка керує мережею АЗС?

    Ні, не відбувались. Ми нікому нічого не продавали, в структурі власності змін немає.

    Поставимо питання по-іншому. Останні роки ходили чутки, що вам довелось «поділитись» своїм бізнесом. Чи є, наприклад, Дмитро Фірташ вашим партнером в якійсь з компаній?

    Ні.

    Останнє питання. Асоціація з ЄС - це ключова подія для України?

    Це не ключова подія! Асоціація не гарантує на 100 %, що ми будемо членами Євросоюзу. Але це меседж суспільству і Європі, що ми усвідомлюємо себе європейцями. Підписання асоціації – це визначення траєкторії або вектора, куди ми рухаємось. І слава Богу, що сьогодні влада прийняла рішення рухатись в сторону євроінтеграції. З іншого боку, треба розуміти, що в Європі економічно нас не дуже чекають. Але, якщо вистачить розуму, зможемо відстояти національні інтереси, - все буде чудово. І при цьому будемо мати можливість жити як європейці. Треба виторгувати в Євросоюзу преференції і зберегти вітчизняну економіку.


    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ