Сергій Коба: Будемо пікетувати в Німеччині банк, де тримає рахунки Янукович

  • Михайло Глуховський, «Главком»
  •  glavcom.ua
  • Розсилка
Сергій Коба: Будемо пікетувати в Німеччині банк, де тримає рахунки Янукович

Один з лідерів Автомайдану про причини втечі з України і свою громадську діяльність у Європі

Багатотисячний автопробіг до Межігирі’я 29 грудня минулого року став, напевно, піком акцій Автомайдану. Після нього виїзди-протести тривали, але кількість їх учасників зменшувалась. Головна причина спаду активності – тиск. Владу відверто «дістали» політизовані автолюбителі: адже вони легко могли організувати мітинг буквально біля воріт маєтку будь-якого високопосадовця. Такого нахабства їм не пробачили. У автомайданівців почали відбирати права, погрожувати фізичною розправою, палити машини, арештовувати та оголошувати в розшук.

Але пацієнт скоріше живий, ніж мертвий. Адже автопротести досі не припиняються. Так, 9 лютого активісти руху пікетували будинок в.о. міністра фінансів Юрія Колобова із закликом «Не кради». Є активність і в регіонах. Зокрема у Рахові на Закарпатті останньої неділі автомайданівці пікетували бізнес «регіоналів» - санаторій «Гірська тиса». Але, треба визнати: зараз це – поодинокі заходи. Злагоджений, потужний рух обезголовлено. Лідерів Автомайдану, відповідальних за організацією всього процесу, владі вдалося усунути. Дмитра Булатова викрали і побили. Згодом він був змушений виїхати на лікування за кордон. Сергія Хаджинова відправили під домашній арешт. Олексія Гриценка і Сергія Кобу оголосили в розшук. Перший переховується в Україні, інший – в Німеччині.

«Главком» вийшов на контакт з Сергієм Кобою у Мюнхені. В інтерв’ю нашому виданню розшукуваний українськими правоохоронцями автомайданівець розповів, що змусило його змінити зовнішній вигляд в перші дні заворушень на Грушевського, про друзів-правоохоронців, які допомогли виїхати за кордон, а також про те, за чий рахунок він живе в Німеччині. Коба також розказав про перемовини в Європарламенті та плани на зустріч з Ангелою Меркель.

Сергію, де саме ви зараз перебуваєте і що там робите?

Я у Німеччині, в Мюнхені, приїхав на власному автомобілі. Перебуваю у своїх друзів. Коли я виїздив з України, кращого місця ніж тут, не знайшов. До того ж в Мюнхені дуже велика українська громада.

Що стало головною причиною того, що ви вирішили виїхати за кордон?

Після того віче (на якому Коба закликав громадян рушати до урядового кварталу і брати в коло будівлю Верховної Ради – «Главком») почалися розмови про те, що мене можуть звинуватити (в організації масових заворушень на Грушевського – «Главком»). Через це я почав переховуватися на Майдані, перевдягнувся в інший одяг, одягнув маску, пересів до іншого автомобіля, щоб мене ніхто не міг впізнати. Вимкнув мобільний телефон, за яким мене могли вистежити. Три дні я був на Майдані, на Європейській площі, поряд з усіма на барикадах. Тим часом мої друзі з Автомайдану казали, що почало надходити все більше повідомлень про те, що мене можуть затримати. На мене почали виходити мої знайомі, які працюють у прокуратурі, в силових структурах. Вони повідомляли: на тебе заводять справу і хочуть тебе обвинуватити у заворушеннях. Тобто силовики отримали завдання знайти організатора і на нього все повісити. Я спочатку трохи легковажно до цього поставився. Нехай, кажу собі, знаходять, що мені. Як знайдуть, то пред’явити мені немає чого, тому що я закликав до мирних дій. Всі це бачили і чули, тому не було підстав хвилюватися. Потім мені подзвонили кілька знайомих, які між собою не знайомі. Один з них з прокуратури, інший – з СБУ. Вони сказали, що мені потрібно швидко кудись виїжджати, бо мене знайдуть і не факт, що довезуть до райвідділку МВС.

Тобто вам погрожували вбивством?

Так прямо не погрожували: знайдемо тебе і вб’ємо. Силові структури на таке не підуть. Були застереження, що по телефону мене вистежать. В останній день, коли я перебував на Майдані, за нами їздила машина зі спеціальною апаратурою, яка відстежувала місцеперебування за телефонами. Потім мої друзі, Дмитро Булатов і Олексій Гриценко сказали, що зараз же потрібно сідати і виїжджати, оскільки сенсу від мене тут не буде, все, що я міг, уже зробив. Вони мені запропонували швидко вилетіти протягом декількох годин в якусь теплу країну, до якої непотрібно робити візу і перечекати там певний час.

Що саме вам казали «друзі в правоохоронних органах»?

Не дослівно, але спробую відтворити. Казали, що мають інформацію про те, що мене зараз намагатимуться затримати. А потім уже тобі пришиють якусь справу щодо тих заворушень, які розпочалися на Грушевського. Тобто був наказ мене брати.

Чи є у вас підозри, кому конкретно ви насолили?

Немає. Я ні з ким особисто з чиновників не вступав у конфронтацію. Я тільки заважав системі, яка у нас побудована за ці роки. Нікому особисто нічого поганого не робив.

А ваші колеги, Дмитро Булатов, Олексій Гриценко, хіба не те саме робили що і ви?

Ви розумієте, Булатов приїздив до Медведчука. Він висловлював щодо Медведчука думки, які йому (Медведчуку, - «Главком») могли і не сподобатися. Можливо, робив якісь різкі заяви робив стосовно Медведчука. Я в цей момент його підтримував, але ніяких публічних заяв щодо Медведчука або Пшонки не робив тоді. Булатов, може, особисто комусь перейшов дорогу. От тому його вирішили таким чином втихомирити, а мене - іншим. Мене вирішили привести до правоохоронних органів, а його покарати публічно.

Булатов відверто говорить, що підозрює Медведчука у своєму викраденні і побитті. Як вам така версія?

Ви бачили Медведчука? От якщо йому в очі подивитися, він порядна людина, чи ні? Я йому дивлюся в очі і бачу, що це падлюка. У нього на обличчі все написано. Він, як останній щур, ховається у своїх маєтках і тільки капості для України робить. Я не те, що не довіряю цій людині, мені соромно на нього дивитися.

Чи спілкуєтеся ви з Гриценком-молодшим? Хто і як саме йому погрожує? Про це повідомляли і сам Олексій і його батько, нардеп Анатолій Гриценко.

Так, йому приходить дуже багато SMS-погроз з невідомих номерів. Я цього якось уник. Мені такі повідомлення не приходили: лише писали аноніми у соцмережах про те, що, мовляв, ти тільки повернись до України, то тобі буде...

А от Гриценку аноніми пишуть, що йому краще зникнути, бо «ж...па» буде і тому подібне. Потім на ці номери передзвонюєш, а номер уже не існує, або номер поза зоною. Такі собі номери-одноденки. Наприклад, за кілька днів до зникнення Булатова йому дзвонив з одного і того ж номера абонент, який російською мовою погрожував: «Да мы вас…, что вы себе позволяете…». Я не здивуюся, що є спеціальні люди, які сидять і погрожують, залякують.

Отже, повернімося до вашого рішення поїхати з України. Як обирали, куди тікати?

Я почав міркувати. Погодився з думкою друзів, що від мого перебування тут, в Україні, сенсу небагато. Вистежити мене буде дуже легко, тому що й так машина ДАІ чергувала біля мого будинку до останнього часу. З одного боку поклав на ваги те, що я можу зробити тут, а з іншого, чим я ризикую. Зрозумів, що залишаючись, я ризикую більше. У мене була відкрита однорічна шенгенська віза…

Ви готувались?

Ні, зазвичай люблю так просто сісти в машину і поїхати подорожувати по Європі, тому і віза була. Так от, я сказав хлопцям, що не збираюся тікати кудись в теплі краї і відпочивати там. Краще я поїду до Європи. До того ж у Мюнхені планувалось проведення саміту з безпеки і мене закликали туди приїхати мої друзі з цього міста. Тому я вирішив, що у Європі я зможу, по-перше, почуватися в безпеці, по-друге, займатися громадською діяльністю.

Хто ваші друзі в Мюнхені?

Мої друзі – це просто вихідці з України, які зараз проживають в Мюнхені, у Відні. Через них я познайомився ще з багатьма вихідцями з України. Коли приїхав сюди, одразу пішов до консульства, де збиралася українська діаспора, яка також не байдужа до долі України. Там я дізнався, що вони уже провели у Мюнхені декілька Євромайданів. Вони збирали кошти на підтримку нашого Євромайдану. Кожен з тих людей, з ким я познайомився, запропонував мені оселитися в нього, тобто з житлом у мене проблем немає. Таким чином я і залишився тут.

Коли має закінчитися термін дії вашої візи, вона туристична?

В мене була туристична віза. Вона закінчувалася через три дні після того, як я виїхав з України. Можете зрозуміти мій стан, коли я виїздив. Оскільки, якби мене взяла поліція без візи, вона передала б мене туди, коли і треба.

Тобто ви продовжили туристичну візу, хто допоміг?

Є друзі, які мені допомогли її зробити в Мюнхені. Не буду казати яким чином я зробив, але зараз у мене медична віза на три місяці. Віза свідчить про те, що я зараз перебуваю в Німеччині на лікуванні. Оскільки термін дії старої візи сплив, а лікування продовжилося, то німецька сторона мені продовжила візу.

Що ви лікуєте?

Колись, катаючись на вейкборді я зламав собі ключицю. Тепер в мене там стоїть пластина. Через це мені важко рухати рукою. Це був основний привід для того, щоб отримати медичну візу. Думаю, не варто дуже вдаватися в подробиці тому, що це, можна сказати, напівзаконно.

Як тепер виглядає ваша громадська діяльність за кордоном?

Я їзджу і спілкуюся з українською діаспорою у Відні, Мюнхені, Давосі, Цюриху. У Давосі був саміт. Ми туди поїхали, зібрали дуже багато українців з різних країн. З Лондону приїхали студенти, я до них приєднався. Ми з ними разом провели декілька заходів щодо поширення інформації про те, що відбувається в Україні. Ми організували Євромайдан у Мюнхені. До Австрії я поїхав на 1 день на запрошення української діаспори: організували Автомайдан і Євромайдан у Відні. Потім я роззнайомився з активними хлопцями і залишився у Відні ще на тиждень, впродовж якого ми кожного дня влаштовували якісь акції. Серед них - пікетування під офісів ООН, ОБСЄ... Ми їздили до будинків Азарова і Клюєва, спілкувалися з місцевим телебаченням, з різними виданнями. Ми просили їх висвітлювати те, що відбувається в Україні, добилися того, що австрійська поліція почала перевірку рахунків Азарова. На кожному Євромайдані збираємо кошти для України. Їздили також до Страсбургу, де проходило засідання Європарламенту. Там організували пікет. Окрім того, розмовляли з депутатами, зокрема з Броком (Ельмаром Броком – «Главком») про ситуацію в нашій країні.

Іншими словами, ми в Європі робимо те, що можемо, аби привернути увагу до проблем в Україні. Як це не дивно, люди за кордоном не дуже розуміють те, що відбувається у нас. Stream канали, такі як Громадське телебачення, чи Спільнобачення у них не доступні. Вся інформація, яку вони отримують – з їх телеканалів, або із відеозаписів на YouTube. Розумієте, європейська спільнота нормально живе, і її не дуже хвилює те, що відбувається у нас в Україні.

За чий рахунок ви поїхали в Європу, фінансував Автомайдан?

Ви ж бачили моє авто, я ж не виглядаю бідною людиною, чи не так? У мене є свій маленький бізнес, на якому я вже встиг заробити певний капітал, за який можу прожити не один рік. Маю Інтернет-магазин, торгую електронікою вже 10 років. Я людина дуже економна, не витрачаюсь на якісь дорогі ресторани, на дорогі бутіки, шмотки тощо. З проживанням і харчуванням за кордоном проблем немає, живу у друзів. Під час Євромайданів приходять люди і передають нам то 50, то 100 євро. Дякують за те, що ми робимо, дають на бензин. Гроші для існування у нас є.

Скільки заробляєте за місяць, за рік?

Скажу так, що зараз із собою маю певну суму, якої вистачить на 1 рік. Окрім того, друзі допомагають. Все, що в мене забирає час і фінанси – це тільки моє авто. Потрібно лише заправляти машину, а це не так вже і дорого для мене. Я можу потягнути ці видатки і на один рік, якщо буду кожного дня їздити. Все інше у мене є.

Ви, Дмитро Булатов і Олексій Гриценко перебуваєте в розшуку. Натомість і вам, і Булатову вдалося виїхати за кордон, а тому ж Гриценку в силу різних обставин – ні. Чому?

Мені не так важко було виїхати. По-перше тому, що я людина, яка легка на підйом. По-друге, мене абсолютно нічого не тримає в Україні, у мене немає власної сім’ї. А от у Олексія Гриценка двоє дітей. У нього не було можливостей без проблем виїхати. Також у нього є батько, який може захистити, прикрити. На той час, коли я виїжджав з України на хлопців (Булатова і Гриценка – «Главком») не були заведено жодної справи і вони не були під таким прицілом як я, тому що наді мною нависла загроза наслідків того віче. За те, що я закликав людей, мене обвинуватили в масових заворушеннях, які потягли за собою смерті людей.

Чи вважаєте себе відповідальним за те, що сталося на Грушевського після вашого заклику?

Ні, не вважаю. Вважаю відповідальною владу. Навіть не владу, а наш уряд. Тому що владою в Україні є народ, а відповідальними є уряд і президент.

Якщо би у вас була ще одна нагода виступити на сцені вчинили б так само?

Я дуже довго з цього приводу думав. Все ж дійшов до того, що закликав би до того самого тому, що це було покликом серця. Це не були якісь думки, які я носив в собі кілька днів, вагався на предмет того, чи треба так зробити, чи не так. На сцену я виходив зовсім з іншою метою. Але те, що відбувалося (виступи лідерів – «Главком») мене так обурило, що я не зміг втриматися і виступив.

Після того, як ви потрапили у розшук, чи намагалися з вами зв’язатися правоохоронці, зокрема слідчі?

Ні, жодним чином. У мене самого були думки їм подзвонити і трохи потролити. Злості на них вже не вистачає. У мене є адвокат у Києві, який займається моєю справою.

Чи є у вас в планах попросити політичний притулок на Заході?

Немає. Думаю, ситуація в країні змінюватиметься. За три місяці все вирішиться.

Чи слідкуєте за долею інших автомайданівців, проти яких відкрили справи?

Зараз в Європі у мене дуже багато роботи. Тому я відійшов трохи від цієї ситуації. Зараз всім не солодко. Ось мені подзвонив мій друг і розповів, що днями у одного з активістів забрали права, завтра ще в іншого заберуть. Тобто правоохоронці не всіх ще покарали за ту поїздку до Межигір’я. Пресинг продовжується. Я думаю, що кожен, хто хоч якось причетний до цієї революції, підпадає під «нормальний» пресинг.

Відверто не всі у Автомайдані поділяють ваше рішення поїхати за кордони і вести діяльність звідти. Вам дорікали цим?

Я вам задам зустрічне питання. Чи комусь загрожує 15 років, так як мені за масові заворушення? Я не чув про таких. Але ви зрозумійте головне, що я хочу донести. Я виїхав за кордон тому, що я маю можливості за кордоном допомагати більше, ніж перебуваючи в Україні. Якщо якийсь Вася Пупкін хоче виїхати за кордон, щоб нормально влаштуватися і жити собі на якісь гроші – це зовсім інше. Я ж тут не жебракую, не прошу допомоги, не біженець. Я за свій власний кошт зараз тут перебуваю. Я борюся з цією системою в той чи інший спосіб. Я планую зустрічі з політиками, планую якісь акції, ми об’єднуємося, збираємо кошти, я відкриваю рахунки Автомайдану за кордоном. Я ж не відпочивати приїхав... Якби я хотів поїхати відпочити, то взяв би гроші Автомайдану, як мені пропонували зробити друзі, і поїхав би до теплої країни, в якій можна проживати за $100, чи за $300 в місяць. Купував би собі там текілу і ні про що не переймався б. Я міг і в Україні переховуватися, викинути мобільний телефон і поїхати в село. Немає проблем, але я вирішив їхати до Європи тому, що у мене є сили тут щось робити.

Скільки на Євромайданах в Європі вже вдалося зібрати грошей для України?

Вдалося зібрати більше 25 тис. євро.

А на чиї рахунки перераховуєте ці гроші?

Я кажу про гроші, які збиралися на акціях. Це був кеш, готівка. Є дуже багато українців, які їздять раз чи два на місяць в Україну. Один взяв 4 тисячі євро, перевіз і роздав на всякі телеканали, на Громадське телебачення, на Спільнобачення. Інша дівчина взяла гроші і потім привезла Самообороні Майдану. Ще один хлопець їхав своєю автівкою. То закупили медикаментів, передали до КМДА лікарям. У нас ще є кошти, які ми не передали, плануємо їх витратити на регіони. Зокрема, передати у Запоріжжя і Черкаси. Київ у фінансовому плані найбільш захищений, а люди з регіонів менш захищені.

Наскільки надійними є всі ці люди, якім довіряєте гроші?

Це люди, які є організаторами Євромайданів, які мають повагу, їм довіряють. Ці люди і беруть на себе відповідальність за ці гроші. У нас загалом є список людей, які планують їхати в Україну. І з ними розподіляємо, хто куди може завезти ці гроші.

У себе на сторінці у Facebook ви виклали фото посвідчення преси Automaidan для доступу в приміщення Європарламенту. На яких підставах вам видали посвідчення преси?

Ця посвідка, про яку ви говорите – це прикол. Тому, що ми змогли пояснити службі безпеки, яка видає перепустки, що є така організація Автомайдан, пояснили, чим ми займаємося. І вони нам видали бейджики. Такі бейджики видавали тільки крутим журналістам, чи крутим громадським діячам. У мене було своє пластикове посвідчення, дуже схоже на водійське. З одного боку на ньому написано Автомайдан, з іншого – видано народом України. Коли я пред’явив їм це посвідчення, вони не могли збагнути, що це таке. Все було дуже смішно. Але ми їх все таки умовили і вони нам видали перепустку.

Не здається вам, що виглядає дуже смішним і несерйозним те, що ви умовили відповідальних охоронців видати вам посвідчення?

Європейці не дуже чекають таких вчинків. Це у нас, в Україні, кожен остерігається, що його десь можуть обдурити. У них в Європі трохи лояльніше до цього ставляться, не чекають ніякого «підвоху». От нам так і вдалося, як я розповів.

Ви є активним прихильником введенням санкцій проти українських чиновників. Але приклад Білорусі свідчить, що санкції не завжди вихід, і в цій країні їх введення не припинило порушення прав людини.

Ви не порівнюйте Білорусь і Україну. Там сидить один Лукашенко і рулить, а у нас ціла банда. Лукашенко може і не виїжджати до Європи, якщо його туди не пускають. Він собі нормально в Білорусі «чухає». А наші не зможуть себе так само нормально «чухати» в Україні. У них тільки один шлях – або в Росію, або в Україну. У Лукашенко, мабуть, немає стільки бізнесу, маєтків як у наших, у Європі не живе стільки їх дітей як у наших можновладців, правда ж? Порівняння з Білоруссю - недоречне.

У одному зі своїх відеозвернень ви заявили, що опозиційні політики перетворилися на овочі, які ховаються за спинами патріотів. Кого маєте на увазі?

Усіх лідерів опозиції.

Кого в такому випадку бачите лідером?

Нікого. Себе бачу лідером. Я уже пішов в політику. У мене дуже великі амбіції з цього приводу, дуже велика підтримка є. Я не встигаю відповідати на повідомлення навіть кожній десятій людині, яка мені пише. Я молода людина, все, чого хотів у житті я досягнув. За мною немає ніяких кримінальних справ, якогось бруду, тому мені люди довіряють. Всі знають, чим я займався останні 2 місяці, чому організували Автомайдан, як ми безкорисливо боролися за національну ідею. Ми зі своєї боротьби нічого не хотіли отримати, хотіли просто нормального життя, боролися за свій власний кошт. Тому я вважаю, що зараз є дуже багато нових людей, які могли б зараз прийти до влади.

Хто ще крім вас?

Автомайдан зараз міг би повністю замінити Держінспекцію на дорогах. У нас є представництва в кожному місті. Це порядні люди, які знають проблеми ДАІшників із середини, оскільки кожного дня з ними зіштовхуються на дорогах. Це по-перше. По-друге, є Дмитро Ярош. Я вважаю, що це людина, яка зараз найперша на посаду очільника МВС замість Захарченка. Нехай у нього немає досвіду, нехай немає освіти якоїсь. Але що з того, що у Захарченка є досвід і освіта? Це не є головним уже в нашій країні. Освіту здобуде. Головне – щоб людиною він був порядною, і думки були щирі і правильні. В нього дуже велика команда, і команда по всій Україні. Тому МВС можна швидко замінити Правим сектором і самообороною (Самообороною Майдану – «Главком»). Скажу вам так, Правий сектор я підтримую на 100%. Наприклад, Олексій Гриценко міг би очолити Збройні сили України. У нього є досвід, він порядна людина, мені дуже подобається.

Фінансово Правому сектору також допомагаєте?

У Польщі ми закупили 15 бронежилетів і передали їх до Правого сектору. По 4 бронежилети в кожну машину, так і перевезли через кордон. До грошей я не маю відношення. Збирав їх не я, а громада. Я тільки давав свої поради, куди їх краще розподілили. А куди і як вони пішли вже дізнаюся після того, як вони були передані. Особисто я радив передати 4 тис. євро у штаб Правого сектору.

На кордоні не цікавилися, куди люди везуть стільки бронежилетів?

На кордоні працюють нормальні порядні хлопці із Західної України, тому з цим проблем немає. Ми ж не веземо контрабанду, якісь наркотики тощо. Ми веземо засоби самозахисту.

Які найближчі плани маєте?

Зараз у мене і активістів з різних країн є плани стосовно акцій у Відні. По-перше, нам потрібно відшукати, де ж таки Азаров дівся, щоб йому не дали спокійно жити. По-друге, ми хочемо поїхати в Берлін. Зараз деякі активісти пробують організувати зустріч з Ангелою Меркель. Також скоро у Брюсселі буде засідання Європарламенту, куди ми також хочемо потрапити. Нас також чекає громада у Цюриху, у них є багато ідей, які акції можна влаштувати. Вони також мають адреси наших чиновників, які мають там свій бізнес. Хочемо їх пікетувати. Під Deutsche Bank також плануємо провести акцію. Це банк, в якому знаходяться рахунки Януковича. Хочемо агітувати людей, агітувати німців, щоб вони також закривали свої рахунки в цьому банку ( подібні акції вже проходили в кінці минулого року в Німеччині і США, «Главком»).

Источник фото: Facebook


Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Натисніть «Подобається», щоб читати
Glavcom.ua в Facebook

Я вже читаю Glavcom в Facebook

НАЙПОПУЛЯРНІШЕ

Про використання cookies: Продовжуючи переглядати glavcom.ua ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом і погоджуєтеся на використання файлів cookies Згоден   Про файли cookies

Сергій Коба: Будемо пікетувати в Німеччині банк, де тримає рахунки Янукович