Нардеп Андрій Денисенко: Блок Порошенко використовував мене

    «Я не кажу, що Коломойский «вегетаріанець». Але я не розумію, чому почали з нього»
    До останніх подій, пов’язаних із зміною керівництва Дніпропетровщини, народний депутат Андрій Денисенко уникав публічності. Він жодного разу не виступав з парламентської трибуни та рідко бував учасником телеефірів.Проте перелік партій та рухів, в яких встиг побувати Денисенко, за останні 5-10 років вельми строкатий. Андрій був лідером
    • Наталя Литвинова, «Главком»
    • 14 Квiтня, 2015, 10:00
    • Розсилка

    «Я не кажу, що Коломойский «вегетаріанець». Але я не розумію, чому почали з нього»

    До останніх подій, пов’язаних із зміною керівництва Дніпропетровщини, народний депутат Андрій Денисенко уникав публічності. Він жодного разу не виступав з парламентської трибуни та рідко бував учасником телеефірів.

    Проте перелік партій та рухів, в яких встиг побувати Денисенко, за останні 5-10 років вельми строкатий. Андрій був лідером Дніпропетровської міської організації «Реформи та порядок», але покинув цей рух, бо посварився з однопартійцями. Денисенко також був співзасновником громадського руху «ГРАД», значився в обласній організації КУН (Конгрес українських націоналістів), балотувався на посаду мера Дніпропетровська від політичної партії «За Україну!». Потім були ВО «Свобода», «Правий сектор» та в кінці-кінців парламентська фракція Блока Петра Порошенка.

    Денисенко також був учасником кампанії з захисту Дмитра Реви, якого звинувачували в сприянні «дніпропетровським терористам» (в 2012 році в Дніпропетровську відбулась серія терористичних актів, внаслідок вибухів постраждало 27 осіб, 9 з яких були діти).

    Та відомим всеукраїнському загалу Денисенко став нещодавно, коли він та ще три депутати заявили про свій вихід з фракції БПП. Це трапилось після того, як Ігорю Коломойському таки довелось залишити крісло очільника Дніпропетровщини. Олії в вогонь додав трагічний випадок, який стався у Волновасі 21 березня. Помічник народного депутата Денисенка Денис Гордєєв застрелив офіцера СБУ Віктора Мандзика. Денисенко цей факт підтвердив, але зауважив, що працівник СБУ, з яким в ту ніч був працівник прокуратури покривали контрабанду горілки, а Гордєєв просто хотів завадити цьому. Втім, голова СБУ Валентин Наливайченко, назвав той випадок «мародерством» і заявив, що Денисенко, хоч і боровся під час Майдану з минулим режимом, в цій ситуації повів себе неправильно та став на сторону правопорушників.

    Денисенко називає ці заяви «цькуванням» дніпропетровської команди та веде переговори з іншими депутатами про створення нової парламентської групи, основу якої складуть мажоритарники. А сам проект «БПП», за словами нового опозиціонера, скоро «кане в Лету».

    Андрію, ви та ще троє депутатів (Віталій Купрій, Олександр Дубінін, Валентин Дідич) 7 квітня покинули фракцію Блок Петра Порошенко. Що означає ваш вихід?

    Останньою краплею для мене, звичайно, була кампанія «травлі» з боку президентської команди стосовно колишнього керівництва Дніпропетровської державної адміністрації і деяких депутатів, як це не парадоксально, від БПП. Але самі ці протиріччя накопичувались не один місяць. Особисто мені з чисто інтелектуальної точки зору стало не цікаво брати участь в тому процесі «державного будівництва», який веде Порошенко та його команда. Мене абсолютно не влаштовує відновлення авторитаризму та новітнього феодалізму.

    Що ви маєте на увазі?

    Державне будівництво і будівництво в межах БПП здійснюється з точки зору вертикально інтегрованих пірамідальних структур, які передбачають не принцип компетентності, а принцип феодальної лояльності.

    Наведіть приклади цих процесі, щоб було зрозуміліше?

    Наприклад, Ігор Коломойський – ефективний менеджер на посаді голови Дніпропетровської ОДА, який підібрав ефективну команду. На сьогодні не знято питання зовнішньої загрози, російські терористичні війська збільшують свою присутність на окупованій частині території Донбасу, вочевидь, готуються до нападу. В цій ситуації з точку зору державного управління починати конфлікти з Коломойським, змінювати його команду, яка займає ключову позицію в південно-східному регіоні, - абсолютно непрофесійний, некомпетентний крок Порошенка. Так, Коломойський - не є людина Порошенка, тим не менше, він відданий інтересам національної єдності. Саме цей підхід в підборі кадрів з боку Порошенко я називаю некомпетентним та феодальним.

    Ви сказали, це була ваша остання крапля: «терпець урвався». А що до цього накопичувалось?

    Абсолютна більшість депутатів фракції БПП» позбавлені своєї політичної суб’єктності в плані голосування в парламенті. Дуже складна, ієрархізована, багатофільтрова система допуску депутатів до формування рішень фракції, мікрофону та трибуни.

    Як це, «багатофільтрова»?

    Між мною як рядовим депутатом і керівництвом Верховної ради існує керівник групи в середині фракції «БПП», заступники керівника фракції, керівник фракції. Для того, щоб отримати можливість висловити свою позицію, мені треба пройти через всі ці фільтри, які нагадують кола пекла. Моя позиція часто не збігалась з позицією керівництва фракції, а це було, зокрема, в питаннях голосування за Генерального прокурора. Я, напевно, єдиний представник фракції, який утримався від голосування за Віктора Шокіна, проте згодом моя думка про нього змінилася. Так само я, як і багато інших моїх колег, не проголосував за бюджет на 2015 рік. Крім того керівництво фракції не підтримало важливу для суспільства ініціативу ратифікації Римського статуту, яка передбачає відсутність недоторканості депутатів та вищого керівництва держави перед міжнародним кримінальним судом. Я принципово і світоглядно заперечую спробу відновлення дещо підфарбованого, перелицьованого авторитарного режиму «Янукович-2», тим паче, коли в країні відбулася революція, а форма устрою - не президентська, а парламентсько-президентська республіка.

    Дуже багато моїх колег з БПП теж мають позицію, відмінну від позицій президента, та керівництва фракції. З різних питань. Мене від рішучого кроку виходу із фракції стримувало декілька важливих факторів. Перший – в країні іде війна. Другий – в парламенті і в суспільстві існує впливова п’ята колона РФ і всі ми, відповідальні люди, до останнього намагаємось демонструвати єдність. Я особисто, приймаючи рішення про входження в БПП, вважав, що актуальним на той час, було єднання всіх патріотів довкола фігури Верховного головнокомандувача. Але, на жаль, команда Порошенко і він особисто демонструють зовсім інші принципи. По-перше, Порошенко як Верховний головнокомандувач обрав стратегічний курс на замирення агресора, а не на активну протидію йому. В політичному плані команда Порошенка і він особисто послуговуються логікою корпоративного будівництва, а не національного. Вибудовується піраміда ще одного олігарха, Петра Порошенка, яка витісняє вертикаль державну. Це і призвело до його конфлікту з дніпропетровською командою. В цій ситуації я прийняв рішення вийти з фракції.

    Разом з цілою низкою колег, які так само прийняли рішення про вихід, та з позафракційними депутатами, такими як Володимир Парасюк, Борис Філатов, ми сьогодні ведемо консультації і активну організаційну роботу із створення нової депутатської групи.

    Але деякі з цих депутатів вже входять до об’єднання «Укроп».

    Ця група не зареєстрована у відповідності до регламенту, оскільки вона на етапі створення не набрала необхідних 19 членів. Сьогодні ми ведемо роботу над тим, щоб в групі «Укроп» було, як мінімум, два десятки депутатів.

    Ви впевнені, що така кількість набереться?

    Так. Переконаний, що це не остання нова група, яка виникає в Раді. Переконаний, що кане в Лету іменний проект «Блок Петра Порошенко», бо цей проект суперечить самим засадам і принципам парламентаризму. Нові політичні сили і нові політичні групи всередині парламенту будуть формуватися передусім на ідеологічній основі. На таких основах зараз формується група «Укроп». До складу цієї групи увійдуть дуже яскраві та неординарні політичні особистості.

    Купрій, Дідич, Дубінін, хто ще?

    В БПП багато депутатів-мажоритарників. Це люди, які не купували місця в списку, не прийшли в список за ознаками родичання або особистої лояльності до лідера. Саме депутати-мажоритарники складуть основу групи «Укроп».

    Назву змінювати не треба?

    Це назва і робоча, а з іншого боку – медійна та розкручена. Не бачу причин змінювати.

    Що конкретно вам не подобається в діях президента стосовно дніпропетровської команди?

    Є концептуальні речі. Якщо ми говоримо про конкретні прояви політики Петра Порошенка і його адміністрації, то це вставляння палиць в колеса щодо формування вертикалі державних адміністрацій. З моменту обрання Порошенко президентом і до відставки Коломойського, в Дніпропетровській області не було призначено жодного керівника районної державної адміністрації. Я робив відповідний запит в Адміністрацію президента, там похопилися і почали проводити співбесіди з кандидатами, яких Дніпропетровська ОДА пропонувала ще півроку тому. Але все залишилось на рівні співбесід. В мене є відповідь від голови АП Бориса Ложкіна про те, що він розглянув мій запит.

    Що це, як не саботаж з боку Адміністрації президента та очільника держави? Коли в прифронтовій області немає районних керівників?

    Петро Олексійович, призначивши свого «ручного» керівника Дніпропетровської ОДА, Валентина Різниченка, який з команди пана Ложкіна, дуже швидко задовольнить його пропозиції щодо призначення голів РДА. Тепер будуть інші принципи кадрової політики.

    «Укрнафта» та «Укртранснафта» – слабкі точки Коломойського

    В чому, по-вашому, проявляється дискредитація Дніпропетровської команди?

    Я не кажу, що Коломойский «вегетаріанець». Звичайно, він олігарх, людина, яка має крупний бізнес, впливає на політичну сферу, має свої інтереси в державних кампаніях. Та були знайдені дві його слабкі точки – «Укрнафта» та «Укртранснафта». Конфлікти довкола них були використані як привід для усунення Коломойського та його команди, для викидання їх із системи державного управління, для зачищення політичного поля Дніпропетровщини та України. Я підтримую курс на деоліхархізацію, але не розумію, чому так звана деолігархізація проводиться вибірково. Коломойський своєю позицією на захист державності заслужив того, щоб із числа п’яти найкрупніших олігархів України до нього прийшли як до останнього, в плані поділитися з державою і народом «заводами і пароходами». Я не розумію, чому досі при «Укртелекомах», «Укрзалізницях», «обленерго», генеруючих компаніях, той же Ринат Ахметов, місце якого, за фінансування терористичних організацій «ДНР» та «ЛНР», прямо скажемо, за гратами.

    Чому Порошенко прикриває Рината Ахметова, Дмитра Фірташа, Юрія Бойка, Віктора Пінчука, олігархів, які становили оточення Віктора Януковича, які сьогодні становлять оточення вже нового президента України. Цапом відбувайлом в абсолютно штучній кампанії з деолігархізації виступає Коломойський. Він втратив на території РФ бізнес, втратив структури «Приватбанку» в Криму, а Порошенко чомусь не знайшов в собі сили не тільки відмовитися від своїх активів всередині України, але продовжує бути власником підприємств на території РФ. Це не просто політика подвійних стандартів…

    Складається враження, що ви записались в адвокати Коломойського.

    Я не захищаю Коломойського, я ніколи не був людиною «Привату». Я Коломойського побачив вперше 5 березня 2014 року, коли передавав йому ключі від ОДА, будучи керівником дніпропетровського «Правого сектору», який тоді переламав ситуацію в області, виступав ударною силою революції. Але я вважаю, що кампанія проти нього, обвинувачення правоохоронних органів на адресу Геннадія Корбана, Святослава Олійника та мене в тому, що ми створили бандформування – неприхована замовна (глава СБУ Валентин Наливайченко 23 березня заявив, що заступники голови Дніпропетровської ОГА Святослав Олійник та Геннадій Корбан погрожують СБУ через розслідування діяльності угрупування, причетного до смерті працівника СБУ – ред.). Ці обвинувачення абсурдні, безглузді, позбавлені фактологічної основи. «Бандформування», які створили Корбан, Денисенко, – це добровольчі батальйони, які врятували не тільки Україну, а й самого Порошенка і керівників правоохоронних органів, які тепер дозволяють робити гучні заяви, обвинувачуючи нас.

    Президент та його оточення заявляють про те, що на «Укрнафті» та «Укртранснафті» стояли автоматники «Січі» з табельною зброєю батальйона «Дніпро». Це цинічна брехня, за яку так ніхто не відповів. Так, мене пов’язують з групою «Січ». Є правозахисна організація «Січ», а є охоронна структура «Січ». Я в дійсності багатьох людей там знаю, але я являюсь співзасновником лише правозахисної групи «Січ».

    Кажуть, під час конфлікту Коломойський погрожував відправити батальйони на Київ? Це шантаж?

    Не знаю, можливо, Ігор Валерійович дуже незручна людина і висловлюється він жорстко, але про нього я суджу по діях. В Києві не було охоронної структури «Січ», батальйона «Дніпро», але в Києві було море брехні вищого керівництва держави і окремих напівжурналістів-напівдепутатів, які досі не можуть визначитись з своєю орієнтацією.

    Так що ж то за озброєні люди були під час конфліктів на «Укртранснафті» та «Укрнафті»?

    Не знаю. Нехай Наливайченко встановлює. Або Мустафа Найєм та Сергій Лещенко. Точно це були не «Січ», не «Дніпро» і не «Правий сектор». Наскільки я знаю, правоохоронцям вже це не цікаво. Знаєте, Дмитро Ярош теж колись лякав президента «походом на Київ». І я дуже добре розумію Яроша, попри те, що я особисто являюсь противником третього Майдану в той час, коли іде війна.

    І Ярош прийняв єдине правильне рішення на той час: стримав емоції, стримав побратимів, які після Іловайська, після «гелетеївщини» парадної, з вивішуванням прапорів і бравурними звітами президенту, хотіли іти на Київ. Таких людей, повірте, і в «Правому секторі» і ЗСУ, і в добровольчих батальйонах і навіть в підрозділах міліції, які пройшли через АТО, – тисячі.

    Ви раніше робили заяву, що існує таємний протокол до Мінських угод, в якому Петро Порошенко взяв на себе обов’язок звільнити голову Дніпропетровськох ОГА. Звідки ця інформація у вас?

    Ви дуже вільно трактуєте мої слова. Я сказав, що є така інформація у відкритих джерелах про наявність якихось таємних домовленостей, досягнутих в Мінську між Путіним та Порошенко. Була оприлюднена версія, в ній є три пункти: перший – усунення Коломойського, друге – ліквідація добровольчих батальйонів, третє – виведення із зони АТО «Правого сектору». Реально ми бачимо виконання цих трьох пунктів. На мою думку, це шкідливо як для держави, так і для Порошенка особисто.

    Навіщо Путіну нищити «Правий сектор»? Є думка, що Росія використовує цю силу для своєї пропаганди, розповідаючи про жахи, які начебто коять бійці Яроша.

    «Правий сектор», так само як інші добровольчі батальйони, – це кістка в горлі для Путіна. Це та сила, без якої, напевно, ми всі досі ще б тупцювали на Майдані. Для Путіна ліквідація «ПС» бажана руками української влади. За цим сценарієм, з одного боку, він досягає більшого розколу в українському суспільстві, сварить Порошенко з патріотами, з іншого боку, руками Порошенка та його адміністрації усуває патріотів. Порошенко, на жаль, поки що дозволяє російській стороні маніпулювати собою через амбіції мати одноосібну, нічим не обмежену владу в Україні.

    Чому ви вважаєте, що Порошенко іде на такі поступки Путіну?

    Порошенком рухають не лише амбіції, а й страхи. Порошенко розумна освічена людина, сподіваюсь, він пройде це випробування, перехворіє дитячими хворобами нової української влади і все ж таки не амбіції і страхи, а національні інтереси будуть головним мотивом його дій.

    Свій вихід з «БПП» ви також пояснювали тим, що не виконується коаліційна угода. Які ключові обіцянки вже поховані?

    Одразу скажу, що вважаю коаліційну угоду прогресивною і такою, яка могла би об’єднати не лише сили коаліції, але і депутатські групи. В тому числі «Укроп». Причина повільного виконання – у відсутності політичної волі і неспроможності брати на себе відповідальність на необхідні тут і зараз дії. Переорієнтування елітних груп, які представлені як в БПП ,так і в «Народному фронті» не на реформи, а на осідлання грошових потоків і самозбагачення. Це проблема, але її можна подолати, за допомогою тиску з боку громадськості.

    На вашу думку, коаліційна угода таки буде виконана?

    Думаю, в країні буде рівно стільки коаліцій, скільки треба для того, щоб вона рухалася вперед.

    Борис Філатов нещодавно в інтерв’ю «Главкому» заявив, що найближчим часом багато чого цікавого відбудеться в БПП. Це був натяк, що багато незадоволених депутатів готуються на вихід?

    Вже ми маємо чотири народних депутата, це далеко не вичерпний перелік, тих, хто увійде в «Укроп».

    Скільки таких?

    Консультації ведуться з доволі широким колом осіб і ми свою роботу не обмежуємо Блоком Порошенка.

    Які ще фракції збираєтесь «потрусити»?

    Для нас неважлива прописка депутата. Для нас принципово, щоб це були люди, з якими ми маємо спільні патріотичні погляди. Ми не ставимо за мету зменшити чисельність тієї чи іншої фракції, відкусити шматок БПП. Просто так склалось, що в БПП багато мажоритарників, людей з самостійним мисленням.

    А щодо «цікавих подій» в БПП. Що мав на увазі Філатов?

    Вам подавай сенсації… Створення нової депутатської групи – це великий процес, велика подія. Чи буде це на наступному тижні, чи через місяць – не суть важливо. Але те, що процес переформатування українського парламенту йде саме зараз – це факт і цей тиждень доленосний.

    До останніх скандальних подій, на жаль, додалась трагедія, яка трапилась зі співробітником СБУ на одному з блокпостів. Ваш помічник застрелив співробітника спецслужби… Ви після того випадку давали брифінг та визнали, що на місці подій Денис Гордєєв, який начебто зупинив три вантажівки зі склотарою, яка прямувала в зону АТО, але водії комусь подзвонили і приїхали представник прокуратури та СБУ і конфлікт закінчився стріляниною…

    Ви знаєте, я на відміну від Порошенка і окремих очільників правоохоронних органів, не буду підміняти собою суд і заявляти до слідства, що хтось у чомусь винний. В мене є своя версія подій.

    Озвучте її.

    Трагічний випадок у Волновасі, який призвів до загибелі офіцера СБУ, був використаний в медіакампанії з дискредитації дніпропетровської групи і мене особисто. В повідомленнях лунали гучні обвинувачення про те, що посадовці Дніпропетровської ОДА і народні депутати причетні до викрадення Олександра Величка, колишнього директора департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міськради. (Величко був викрадений 25 лютого 2015 року. В березні в мережі з’явилось відеозвернення Величко, в якому він розказував, що його викрали за наказом Геннадія Корбана і він 9 днів перебував на базі Правого сектору в селі Піски, – «Главком»).

    При цьому, чомусь, замовчується той факт, що Величко викрав разом з подільниками Олександром Вілкулом та компанією, понад 400 об’єктів комунальної власності в Дніпропетровську. Зараз Величко перебуває в Росії під контролем ФСБ, звідтіля говорить про причетність до свого викрадення Корбана та Олійника, а очільники правоохоронних органів повторюють цю московську «кисельовську» маячню. Крім того, заявляється, що в тому самому кримінальному провадженні, мовляв, яке розслідує злочинні дії «дніпропетровської банди», об’єднано вбивство заступника мера Слов’янська. Це все ліпиться і тулиться, бо це абсолютно не пов’язані один з одним епізоди. Береться трагічний випадок, де загинув офіцер СБУ, а чому ми не говоримо про те, як працівники МВС вбили на блок-посту волонтера? Ми же не говоримо, слава Богу, про банду Авакова?

    Давайте повернемось, до суті питання. Отже, поясніть, як ваш помічник Гордєєв опинився на місці трагедії? Що він робив під час тієї сутички?

    Чи ви думаєте, що я послав Гордєєва у Волноваху вбивати офіцерів СБУ на блок-постах?..

    Гордєєв – це не випадкова людина, це людина, яка була в мене помічником на громадських засадах 5 днів. Він не отримав посвідчення навіть і, відповідно, не приступив до виконання обов’язків. Та не в тому річ. Гордєєв – не випадкова людина не лише в ролі громадського помічника нардепа, а і в Дніпропетровському публічному житті. Він відомий доброволець, він брав участь у звільненні Мар’їнки, Красногорівки, організовував будівництво блок-посту в Пісках, має два бойові поранення. Те, що я чув від свідків подій, дозволяє мені зрозуміти, що він причетний до вбивства офіцера СБУ. Але мене хвилює, що правоохоронні органи говорять про це так гучно для того, щоб ми не почули правду і не розібрались, куди рухались ті фури, і чому, коли Гордєєв зупинив три фури із тарою, які їхали в Донецьк (а з Донецька ці фури вже прямували б з лівою горілкою), прокурор і офіцер СБУ, які процесуально ніяк не можуть бути разом в одній машині, без супроводу оперативної групи, «прискакали» до Гордєєва з вимогами пропустити ці фури в бік Донецька?

    Я засуджую вбивство, бо вважаю співробітників СБУ, які зі зброєю в руках боронять Україну, нашими побратимами. Я з першого дня сприяю слідству і 4-х свідків, які тоді були з Гордєєвим у Волновасі, особисто направив до обласного управління МВС для того, щоб вони дали свідчення, а також передав інформацію, яка дозволила встановити місце перебування Гордеєва.

    Але справа в тому, що цей випадок у Волновасі був одразу використаний для початку кампанії проти добровольчого руху, був поставлений ультиматум до Правого сектору, щоб він забирався із зони АТО та Маріуполя.

    Ви конкретно зараз можете сказати, що там робив громадянин Гордєєв?

    Інцидент, який призвів до смерті працівника СБУ, стався після того, як Гордєєв зупинив три фури, які рухалися з української території на територію «ДНР». Ці вантажівки приїхали визволяти працівник СБУ з працівником прокуратури. Все. Решта – компетенція слідства. Я зараз нікого ні в чому не обвинувачую, хоча все дуже схоже на «кришування» незаконного трафіку горілки, цигарок, вугілля. Це, на жаль, відбуваються в зоні АТО за участі окремих правоохоронців, окремих бійців і командирів добровольчих батальйонів, ЗСУ і так далі. Це масове явище, якому треба класти край, бо це є фінансування тероризму. Це харчування з одного корита з москалями і сепаратистами.

    Наливайченко казав, що ви стали на сторону правопорушників.

    Наливайченко багато чого наговорив зайвого, за що, я думаю, йому буде соромно, так само, як буде соромно президенту. Треба дати можливість спокійно працювати слідству, адвокатам, правозахисникам. Мені самому важко впоратися з емоціями.

    Чи правда, що Гордєєв тепер в СІЗО сидить разом з екс-генералом МВС Олексієм Пукачем?

    Гордєєв знаходиться, наскільки мені відомо, у СІЗО СБУ і там же знаходиться пан Пукач.

    У вас не зареєстровано жодного виступу на сайті парламенту. Чому мовчите?

    Там у більшості депутатів БПП не зареєстровані виступи. Я не з тих депутатів, які рвуться до піару. Мене змусили до публічності, коли я став об’єктом переслідування з боку керівництва держави. Я працюю над цілою низкою законодавчих актів.

    Але на сайті ради зареєстровано всього два законопроекти, у яких ви співавтор. Не думаєте, що це замало.

    Чому мало? Давайте дивитись не на кількість, а на якість.

    В деяких ваших колег набагато більше.

    Скажіть, а відслідковується тоді показник кількості звернень до депутата, запити, які він обробляє? Я мажоритарник, на мені подвійне навантаження. В мене округ та проблеми людей, сотні депутатських звернень.

    Ви раніше вели активну діяльність в Дніпропетровську. Відстоювали ліквідацію в місті символів та назв тоталітарного режиму, створення парку для пам’ятників радянської доби, також ініціювали початок загальноміського громадського обговорення про майбутню назву міста. Ви досі хочете дати іншу назву Дніпропетровську?

    В дійсності Дніпропетрвоськ, як і велика частина південної, східної, центральної України потребує декомунізації, в тому числі і в топоніміці. Назва «Дніпропетровськ», очевидно, вже застаріла. По суті відбувся негласний народний референдум, місто вже де-факто громадяни називають «Днєпр», або «Дніпро». «Петровськ» вже природним шляхом відпало від назви. Як далі буде називатися наше місто на Дніпрі – просто Дніпром, Дніпроградом, або Січеславом – саме така назва була в Дніпропетровська в період УНР, це вже вирішувати городянам та органам місцевого самоврядування. В будь-якому разі цей процес пішов з моєї ініціативи.

    Тобто, є вірогідність, що через кілька років Дніпропетровськ буде Січеславом?

    Висока вірогідність того, що все це відбудеться в найближчі 5 років. Взагалі процеси змін зараз важко передбачувати, події відбуваються дуже швидко.

    Ви в 2011 році стали членом «Свободи». З яких причин покинули партію?

    На мою думку, керівництво ВО «Свобода» не взяло на себе ту відповідальність, не прийняло той виклик, який приніс для нього Майдан. «Свобода» повинна була стати основною рушійною силою української революції, та брак рішучості лідерів «Свободи» породив «Правий сектор». Саме інертність керівництва партії в вирішальний для країни момент подій на Грушевського, на Інститутській, коли треба було вести людей вперед на барикади, призвела до мого відходу від цієї політичної сили. В той же час рядові «свободівці» зробили свій вирішальний внесок в українську революцію.

    В 2014 році ви очолювали «Правий сектор» Дніпропетровської області. Як ви, людина, яка входила до таких радикальних формувань, потрапили в Блок Петра Порошенко? Ви використали популярну на той момент президентську партію для проходження в парламент?

    Ця партія використовувала мене. Я як кандидат-мажоритарник на своєму окрузі набрав 36% голосів, в той час БПП - 21%. Моя кампанія була донорською кампанією для БПП.

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ