Грузинський політолог Рамаз Сакварелідзе: Україна дуже обережно вчинила з Саакашвілі

Позбавлення українського громадянства імпозантного Михайла Саакашвілі стало інформаційною бомбою в період мертвого політичного сезону. Щоправда, буря у «фейсбуці» (якої не було, коли, наприклад, позбавляли громадянства скандального нардепа Андрія Артеменка) не конвертувалась в масштабний протест – підтримати Саакашвілі на Майдан сьогодні вийшла пара сотень ентузіастів. Списати це можна на спеку, розпал робочого дня та відпускний період.

Позбавлення громадянства для екс-президента Грузії може мати кілька наслідків. І заборона займатись політикою в Україні – лише найменший з них. Більш сумні перспективи відкриваються через те, що Тбілісі після того, як Саакашвілі пішов з влади, давно вимагає від Києва його екстрадиції.

У Грузії щодо Саакашвілі порушено кілька кримінальних справ на різний смак. Його звинувачують в перевищенні повноважень при розгоні опозиційного мітингу в листопаді 2007 року, погромі телерадікомпанії «Імеді» та організації побиття депутата Валерія Гелашвілі. Також екс-президента Грузії звинувачували у розтраті бюджетних коштів задля власного солодкого життя на широку ногу. Вражають оприлюднені грузинською прокуратурою цифри, згідно яким на косметичні процедури (ботокс та епіляцію) для Саакашвілі та його сім’ї за чотири роки було витрачено близько 450 тисяч доларів.

Власне, формальною причиною для позбавлення громадянства стало те, що при заповненні анкети на його отримання Саакашвілі не вказав, що знаходиться під слідством в Україні чи за її межами. І зараз для Банкової нібито виявилось несподіванкою, що на той момент в Грузії він був заочно заарештований.

Саакашвілі, звісно, всі звинувачення спростовує, називаючи дії грузинської влади політичним переслідуванням. Згоден з ним і Інтерпол, який з таким формулюванням відмовив Грузії в міжнародному розшуку колишнього глави держави. Тож екс-президент може вільно пересуватись світом, але йому бажано не потрапляти на Батьківщину, де для нього вже заготовлені наручники. А потрапити туди він може з України, яка тепер має усі підстави депортувати його як людину без громадянства. На момент оголошення інформації про позбавлення громадянства Саакашвілі завбачливо знаходився в Штатах, тож повертатись в Україну тепер він може хіба що на свій страх і ризик.

Цікаво, що не так давно Петро Порошенко відвідав Грузію з державним візитом. Саакашвілі ще тоді впевнено заявив, що український президент веде переговори про його екстрадицію з екс-прем’єром та олігархом Бідзіной Іванішвілі – засновником руху «Грузинська мрія». Тоді на ці слова  мало хто звернув увагу, але історія з громадянством якось дивно співпала з поверненням Порошенка з Грузії. Відомий грузинський політолог Рамаз Сакварелідзе розповідає, як на його Батьківщині було сприйняте таке рішення української влади щодо їхнього екс-президента.

Грузинський політолог Рамаз Сакварелідзе. Фото: sputnik-georgia.com

Чи просто так співпало, що історія з позбавленням громадянства Саакашвілі відбулася саме зараз, після візиту нашого президента до Грузії?

Саакашвілі сам казав про те, що Порошенко та Іванішвілі – «два олігархи» – нібито домовились про його екстрадицію. Щоправда, до його слів ніхто всерйоз не ставиться, навіть його соратники, але факт позбавлення громадянства є. Про подальшу долю Саакашвілі говорять різне. Мені здається, що Україна все ж таки обережно вчинила з ним – винесла рішення про скасування громадянства під час його перебування поза Україною. У нього лишається свобода дій. Якби в цей час він перебував в Україні, то вона була б вимушена екстрадувати його.

За інформацією з оточення Саакашвілі, в п’ятницю таки він повернеться до України.

В якій формі повернеться – невідомо. Він сказав, що намагатиметься повернутись всіма легітимними шляхами, мабуть, маючи на увазі український суд, оскільки міжнародні суди такими справами не займаються. Але навряд чи український суд захоче взяти на себе цю проблему.

Очевидно, що українській владі було відомо про його карні справи давно – ще в 2015-му році. Чому саме зараз за нього взялися?

(Було відомо Україні) Мінімум з 2015-го року, але вона досі не реагувала. Тобто тут політичні, а не юридичні мотиви.

Які додаткові дані щодо Саакашвілі могла отримати Україна від Грузії під час візиту Порошенка?

Можна припустити, що українському президенту були пред’явлені більш важкі факти звинувачень Саакашвілі. Але навряд чи ці факти змінили б настрої Порошенка. Повторю, якби українська влада була чуйна до грузинських вимог, вона б відреагувала кілька років тому або зачекала би, коли Саакашвілі повернеться, і змогла би потім переправити його до Грузії. Тобто грузинські звинувачення тут не були вирішальними. Звісно, якби його депортували, це викликало б збурення тих, хто підтримував його фігуру в Україні. Українська влада, мабуть, цього не захотіла, і в цьому її можна зрозуміти.

Якщо Саакашвілі все-таки депортують та будуть судити, чи не зіпсує це стосунки України та Грузії з США?

Я б сказав, що є безпрецедентний інтерес Америки до Грузії. До нас зараз приїхав віце-президент США. Однією з перших осіб на пострадянському просторі, яких прийняв Трамп, був наш прем’єр-міністр Георгій Квірікашвілі. Думаю, що з американського боку не буде зроблено кроків, які дратують грузинське населення. А будь-який крок на користь Саакашвілі для більшості наших громадян був дуже дратівливим і викликав антиамериканські настрої. Я не думаю, що Америка повторить таку помилку. В принципі, для Америки Саакашвілі не є перспективним і цікавим політиком. Тому, думаю, йому доведеться шукати притулку в інших країнах.

А що конкретно загрожує Саакашвілі, якщо він потрапить на територію Грузії?

Арешт. Більше вам скажу – нові справи проти нього припинили відкривати лише через те, що він був недосяжним, і це не мало сенсу. Якщо ж він опиниться в Грузії під контролем наших силових структур, то кількість справ збільшиться. У нього багато гріхів.

Наскільки Саакашвілі впливає на ситуацію в Грузії? Все-таки його політсила потужно представлена в парламенті.

Його соратники розділились на дві частини, так що і свою партію в тому вигляді, в якому він її залишив, сьогодні він не контролює. Нещодавно були дані соцопитування Національного демократичного інституту США  і згідно з ними «Єдиний національний рух» Саакашвілі набирає 7%, «Грузинська мрія» – 28 % і є величезна кількість людей, які кажуть, що не підтримують жодну партію.

Як взагалі історію з Саакашвілі сприйняли в Грузії?

Нема такого драматизму по відношенню до нього – емоційний заряд не той, який був в 2012-му. В цілому не дуже всі переживають ані за його повернення, ані за його арешт.

Павло Вуєць, «Главком»